Рішення № 27268098, 18.10.2012, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

q

Справа № 0101/4742/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Хотянової В. В.

при секретарі Дороніній Т. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, встановленого індексу інфляції та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 17 грудня 2008 року він уклав з відповідачем договір добровільного страхування належного йому автотранспортного засобу, відповідно до умов якого у разі настання страхового випадку, внаслідок якого належному відповідачу транспортному засобу заподіяна майнова шкода, страховик зобовязався виплатити страхувальнику страхове відшкодування у розмірі заподіяної шкоди з урахуванням франшизи у розмірі 0,5%, але не більше 45500,00 гривень.

03 серпня 2009 року внаслідок пошкодження бампера належного відповідачу транспортного засобу йому заподіяна майнова шкода, яка дорівнює 2640,00 гривень. Про цей страховий випадок позивач повідомив, у тому числі, у письмовому виді відповідача, надав йому усі необхідні документи, передбачені договором страхування, але відповідач в порушення умов договору страхування страхове відшкодування не виплатив, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 2412,50 гривень (з урахуванням франшизи), неустойку у розмірі 2641,69 гривень, а також на підставі частини 2 статті 625 ЦК України встановлений індекс інфляції у розмірі 419,78 гривень, 3% річних у розмірі 217,13 гривень. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 01 серпня 2009 року, за період з 13 травня 2011 року по 23 серпня 2012 року у розмірі 7297,76 гривень та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у розмірі 608,15 гривень.

Позивач у судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заперечення проти позову, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, а справу розглянути у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та правовідносини, які випливають із встановлених обставин, а також правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

17 грудня 2008 року між позивачем (страхувальником) та акціонерним страховим товариством «Аис-Поліс»(страховиком) укладений договір К № 049296 добровільного страхування належного позивачу автотранспортного засобу марки MR-7151А», державний номер НОМЕР_1, відповідно до умов якого у разі настання страхового випадку, внаслідок якого даному транспортному засобу заподіяна майнова шкода, страховик зобовязався виплатити страхувальнику страхове відшкодування у розмірі заподіяної шкоди з урахуванням франшизи у розмірі 0,5%, але не більше 45500,00 гривень (а.с. 9 - 15).

01 серпня 2009 року з належним позивачу автотранспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, йому були заподіяні певні пошкодження. Рішенням Алуштинського міського суду від 03 жовтня 2011 року у справі № 2-1033/11 із змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2012 року, з відповідача на користь позивача стягнута сума страхового відшкодування за цим страховим випадком у розмірі 15593,50 гривень, неустойка за період з 13 травня 2010 року по 12 травня 2011 року у розмірі 5691,62 гривень, встановлений індекс інфляції за період з вересня 2009 року по квітень 2011 року у розмірі 3195,61 гривень, 3% річних за період з 01 вересня 2009 року по 06 травня 2011 року у розмірі 793,39 гривень, витрати за складання звіту про незалежну оцінку у розмірі 250,00 гривень, витрати за витяг та довідку державного реєстратора у розмірі 176,80 гривень та судові витрати у розмірі 401,54 гривень. Фактично відповідач виплатив позивачу зазначені суми тільки 23 серпня 2012 року 9А.С. 27-28).

Крім того, як вбачається з постанови ДІМ Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим майора міліції ОСОБА_2 від 07 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, 03 серпня 2009 року близько 18-30 біля жилого будинку № 39, розташованого по вулиці Леніна у місті Алушта, позивач виявив вмятину в правій частині бамперу належного йому автомобіля, а 04 серпня 2009 року з цього приводу звернувся з письмовою заявою до Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим. Як вбачається з наданої відповідачем копії повідомлення від 04 серпня 2009 року про настання випадку, який має ознаки страхового, позивач повідомив відповідача про страховий випадок, що стався 03 серпня 2009 року, на наступний день, тобто 04 серпня 2009 року. Відповідно до листа відповідача № 5873 від 17 листопада 2009 року позивачу було повідомлено, що подія, що сталася 03 серпня 2009 року, не може бути визнана страховим випадком, оскільки позивачем порушені вимоги пункту 19.1.2. договору страхування (А.С. 35).

Відповідно до пункту 19.1.2. договору страхування у разі настання передбаченої цим договором події, яка призвела до збитків і може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобовязаний повідомити і викликати на місце події (або доручити це асистентській службі, зателефонувавши на цілодобову безкоштовну гарячу лінію 8-800-50-16-340) представників компетентних офіційних органів МВС, МНС, відомчих аварійних служб, пожежної охорони або інших (відповідно до характеру подій), дочекатися і отримати від них документи (довідку, протокол), які підтверджують факт настання, час і обставини події. До приїзду зазначених представників страхувальник зобовязаний не змінювати картину події, за винятком дій по порятунку людей, тварин, майна чи запобіганню надзвичайним ситуаціям. У разі неприбуття зазначених представників на місце події страхувальник зобовязаний звернутись до територіального відділення органу, в який сповіщалося про подію, для отримання довідки, що підтверджує факт і час звернення.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, за страховим випадком, що стався 03 серпня 2009 року, він у цей же день зателефонував асистентській службі відповідача, а також за телефоном 102 в Алуштинський МВ ГУ МВС України в АР Крим. У письмовому виді за цим страховим випадком позивач звернувся до Алуштинського МВ ГУ МВС України, а також до відповідача 04 серпня 2009 року. До прибуття працівників міліції, які зявилися на місце події 04 серпня 2009 року, не змінював картину події. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку позивач не порушив вимоги пункту 19.1.2. договору страхування, тому що у ньому не зазначені конкретні строки звернення до компетентних органів, а позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача та компетентних органів у наступний день після виявлення пошкодження бамперу.

У силу статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до статті 979 ЦК України, статті 16 Закону України «Про страхування»за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 988 ЦК України, статті 20 Закону України «Про страхування»страховик зобовязаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 990 ЦК України, статті 25 Закону України «Про страхування»страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до частини 3 статті 991 ЦК України, статті 26 Закону України «Про страхування»рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відповідно до статті 992 ЦК України, статті 20 Закону України «Про страхування»у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до пункту 21.1.3. договору після одержання від страхувальника та інших осіб всіх необхідних оформлених належним чином документів для підтвердження настання події, що має ознаки страхового випадку, і визначення розміру збитків, страховик зобовязаний оформити документи, необхідні для своєчасної виплати страхового відшкодування (скласти страховий акт, розрахувати розмір збитків та страхового відшкодування), та здійснити виплату страхового відшкодування у строки, передбачені пунктом 24.26. цього договору.

Відповідно до пункту 24.26.1. договору страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання страхового випадку та визначення розміру збитку, а також документів, отриманих страховиком в процесі розслідування. Відповідно до пункту 24.26.2. договору виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати складання страхового акту.

Відповідно до пункту 24.16. договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі письмової заяви на виплату страхувальника відповідно до умов цього договору та страхового акту, який складається страховиком або уповноваженою ним особою. Страхове відшкодування сплачується страховиком особі, вказаній у листі вигодонабувача. Розмір суми відшкодування, яке сплачується вигодонабувачу, не повинен перевищувати обсягу невиконаних зобовязань страхувальника за кредитним договором, включаючи заборгованість за кредитом та відсотків за його використання, залишок сплачується страхувальнику.

Таким чином, страховик взятих на себе обовязків за договором добровільного страхування щодо відшкодування заподіяної за страховим випадком, що стався 03 серпня 2009 року, належному позивачу транспортному засобу майнової шкоди не виконав.

Відповідно до пункту 21.1.4. цього договору у разі несвоєчасної сплати страховиком страхового відшкодування, страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати.

Відповідно до листа закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» № 3627 від 30 листопада 2010 року останнє є правонаступником акціонерного страхового товариства «Аис-Поліс». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26 квітня 2011 року правонаступником акціонерного страхового товариства «Аис-Поліс»є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»з ідентифікаційним кодом 22229921.

Відповідно до наданих позивачем договору від 03 вересня 2009 року про надання послуг з ремонту транспортного засобу, дефектного акту від 03 вересня 2009 року, акту приймання-передачі виконаних робіт від 10 вересня 2009 року, квитанції до прибуткового касового ордеру № 358 від 10 вересня 2009 року за ремонт пошкодженого бамперу належного позивачу автомобіля він сплатив грошову суму у розмірі 2640,00 гривень (А.С. 37-38).

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином, розмір заподіяних позивачу збитків за страховим випадком, що стався 03 серпня 2009 року, становить 2640,00 гривень. Отже, відповідач повинен сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 2412,50 гривень (2640,00 гривень 0,5% франшиза від 45500,00 гривень).

Відповідач повинен сплатити позивачу також неустойку у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати, з урахуванням строків позовної давності, визначених частиною 2 статті 258 ЦК України, за період з 03 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року (за один рік).

Враховуючи, що відповідно до пункту 24.26.1. договору страховик повинен був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування і скласти страховий акт протягом 10 робочих днів з дати отримання страховиком всіх належним чином оформлених документів, відповідно до пункту 24.26.2. договору виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше 10 робочих днів від дати складання страхового акту, відповідач повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 2412,50 гривень не пізніше 01 вересня 2009 року. Таким чином, станом на 31 серпня 2012 року відповідач повинен сплатити позивачу неустойку у розмірі 36,4% (364 дня прострочення) від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування, що складає 878,15 гривень.

Крім того, з урахуванням строків позовної давності відповідач повинен також сплатити позивачу неустойку за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 01 серпня 2009 року, за період з 03 вересня 2011 року по 23 серпня 2012 року (день фактичної виплати страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 01 серпня 2009 року) з розрахунку 15593,50 гривень х 0,1% х 355 днів прострочення, що складає 5535,69 гривень.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що за цим страховим випадком неустойка вже стягнута та виплачена за рішенням суду, а тому відсутні підстави для задоволення позову у цій частині, оскільки прийняття судового рішення про стягнення неустойки за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за цим страховим випадком не припиняє відносин, які виникли між сторонами за договором страхування, а тому відповідальність боржника у вигляді зобовязання сплати неустойки продовжує існувати по день виконання боржником свого основного зобовязання, а за попереднім судовим рішенням неустойка стягнута за інший період прострочення виконання зобовязання.

Так відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів. Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобовязання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Набрання законної сили рішення суду про стягнення страхового відшкодування не є підставою для припинення зобовязань за договором страхування, а боржник несе відповідальність за несвоєчасне виконання своїх обовязків за договором, у тому числі у виді виплати неустойки, за час до виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суд прийшов до висновку, що відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу у розмірі 2412,50 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Так зазначена сума боргу підлягає сплаті з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2009 року по липень 2012 року, який складає: за 2009 рік (жовтень-грудень) 102,9%, за 2010 рік 109,1%, за 2011 рік 104,6%, у 2012 році інфляція відсутня, а всього 117,4% або 419,78 гривень, та 3% річних за 1095 днів прострочення (з 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2012 року) 9% або 217,13 гривень.

Також відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання виплати суми страхового відшкодування у розмірі 15593,50 гривень за страховим випадком, який стався 01 серпня 2009 року, за період з 07 травня 2011 року по 23 серпня 2012 року, що складає 474 днів прострочення (3,9%) або 608,15 гривень.

Враховуючи наведене, аналізуючи відповідно до статті 212 ЦПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, у відповідності зі статтями 599-601, 625, 629, 979, 988, 991, 1129,1192, 258 ЦК України, ст.ст.16, 20, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, встановленого індексу інфляції та 3% річних, - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 2412,50 гривень, неустойку у розмірі 6413,84 гривень, встановлений індекс інфляції у розмірі 419,78 гривень, три проценти річних у розмірі 825,28 гривень, а всього 10071,40 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені ним судові витрати 158,96 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами шляхом подання до суду апеляційної інстанції через Алуштинський міський суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_3