Рішення № 27267656, 02.11.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2012 р.

Справа № 10/5025/1081/12

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Гощанський завод продтоварів" смт. Гоща

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" м. Хмельницький

про стягнення 35173,73 грн. , з яких 24666, 20 грн. основного боргу, 8966,74 грн. штрафу, 1540,79 грн. пені

представники сторін не з'явилися

встановив: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 35173,73 грн. , з яких 24666, 20 грн. основного боргу за поставлений згідно договору поставки №119 від 27.12.2011р. товар , 8966,74 грн. штрафу, 1540,79 грн. пені, посилаючись на умови договору, ст.ст. 625 , 691, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 224 ГК України.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, проте на адресу суду надіслав письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких наполягає на задоволенні позову в повному обсязі , посилаючи на докази надані в матеріали справи та просить розгляд справи здійснювати за відсутності повноважного представника позивача.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, причини неявки та неподання доказів не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.09.2012р., 09.10.2012р. Ухвали суду направлені за юридичною адресою відповідача , зазначеною в ЄДРЮО і ФОП.

З огляду на зазначене , відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним акціонерним товариством "Гощанський завод продтоварів" , смт. Гоща ( Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" м. Хмельницький ( Покупець) 27.12.2011р. укладено договір поставки №119 , за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - цукерки в терміни і на умовах згідно з договором , а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору ( п.1.1. договору) .

Відповідно до п. 1.2 договору загальна сума договору складається із сум всіх поставок здійснених на виконання даного договору.

Положеннями п. 2.3 договору передбачено, що покупець зобов'язується надати продавцю належним чином заповнену довіреність на отримання товарно - матеріальних цінностей представником покупця , та підписати видаткову накладну, у випадку ненадання, непідписання, або ж неправильного заповнення вказаних вище документів покупцем , сторони визнають , що поставка товару відбулася у кількості і на умовах вказаних у видатковій накладній підписаній продавцем.

Згідно зі р. 3 договору поставки покупець оплачує відпущений продацем товар за цінами вказаними у рахунках. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій формі , шляхом оплати повної вартості чергової партії товару покупцем на протязі 10 календарних днів , починаючи із дня відвантаження товару зі складу продавця.

Відповідно до п. 4.2 договору за прострочення оплати покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від суми договору та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 541 від 27.12.2011р. на суму 8167, 50 грн., №46 від 10.02.2012р. на суму 8150 грн. , № 83 від 01.03.2012р. на суму 7344, 60 грн. , №92 від 06.03.2012р. на суму 7467, 60 грн., № 156 від 06.04.2012р. на суму 13704 грн.

Позивачем виставлено рахунки на оплату №528 від 27.12.2011р. на суму 8167, 50 грн., №46 від 10.02.2012р. на суму 8150 грн., №83 від 01.03.2012р. на суму 7344, 60 грн., №92 від 06.03.2012р. на суму 7467,60 грн. , №153 від 06.04.2012р. на суму 13704 грн. , всього на суму 44833 ,70 грн.

Відповідачем оплачено отриманий товар на суму 20167, 50 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку за 28.12.2011р. ( 167, 50 грн.) , 10.02.2012р.( 8000 грн.) , 12.07.2012р. (1000 грн. ), прибутковими касовими ордерами №8 від 10 .02.2012р. на суму 8000 грн. , №21 від 06.04.2012р. на суму 3000 грн.

В зв'язку із несплатою Позивачем решти суми коштів за товар, позивачем було виставлено відповідачу претензію №79 від 24.07.2012р. про сплату 24666,20 грн. заборгованості за поставлений товар, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з несплатою в добровільному порядку заборгованості, позивач звернувся до суду із позовом, про стягнення з відповідача 24666, 20 грн. основного боргу, 8966,74 грн. штрафу, 1540,79 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно зі ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини щодо поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 44833,70 грн., який відповідачем оплачено частково в сумі 20167,50 грн. У визначений договором строк відповідач кошти за отриманий товар в сумі 24666,20 грн. не сплатив. Доказів про оплату товару на суму 24666,20 грн. суду не подано. Тому, з огляду на вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення 24666,20 грн. підлягають задоволенню.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Згідно зі ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 сторони погодили, що за прострочення оплати покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати та штраф у розмірі 20% від суми договору.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару , позивачем нарахована пеня в розмірі 1540,79 грн. за період з 16.04.2012р. по 14.09.2012р. та 8966,74 грн. штрафу .

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми , умови договору ( п. П. 1, 2, 4.2) , аналізуючи поданий позивачем розрахунок , суд приходить до висновку , що позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1540,79 грн. за період з 16.04.2012р. по 14.09.2012р. ( із розрахунку 2466, 20 грн.- сума боргу * 2*7,5 -ставка НБУ: 365 * 152 - дні прострочки ) та 8966,74грн. штрафу ( 20% від 44833,70 грн.) , які підлягають стягненню з відповідача .

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (дана правова позиція міститься у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 27.04.2012р.).

Доказів , які б спростовували позовні вимоги та доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства "Гощанський завод продтоварів" смт. Гоща до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" м. Хмельницький про стягнення 35173,73 грн. , з яких 24666, 20 грн. основного боргу, 8966,74 грн. штрафу, 1540,79 грн. пені задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Везувій" м. Хмельницький вул. Ватутіна, 14 каб. 6 (код 37673850) на користь приватного акціонерного товариства "Гощанський завод продтоварів" смт. Гоща вул. Рівненська, 19 (код 00379413) 24666, 20 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість гривень 20коп.) основного боргу, 8966,74 грн. (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 74 коп.) штрафу, 1540,79грн. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 79 коп.) пені, 1609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. 1 - до справи,, 2 - позивачу,(Рівненська область, смт. Гоща, вул. Рівненська, 19), 3 - відповідачу.(м. Хмельницький, вул. Ватутіна, 14 каб. 6) (сторонам рек. з повідомленням)