Рішення № 27266993, 02.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/12031-2012 02.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Національного авіаційного університету

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. (довіреність № 93/2012/02-13-20 від 13.02.2012р.);

від відповідача: Смєхов О.О. (довіреність № 3469/06-03 від 09.12.2011р.);

Герасименко Р.Г. (довіреність № 1863/06-03 від 28.05.2012р.);

В судовому засіданні 02.11.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Національного авіаційного університету (надалі відповідач) 312 248, 02 грн. боргу за спожиту теплову енергію, пені сумою 23 165, 39 грн., 1 292, 61 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5 742, 60 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 910642 від 01.04.2003р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2012р. становила 312 248, 02 грн. та частково була сплачена на час розгляду спору. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що договір № 910642 від 01.04.2003р. є недійсним у зв'язку з вчиненням даного правочину особою, яка не мала для цього необхідного обсягу цивільної дієздатності, а відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Заявлені до нього позовні вимоги, відповідач вважав незаконними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2003р. між АЕК «Київенерго»та Професійним ліцеєм Національного авіаційного університету укладено договір № 910642 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу в розмірі 312 248, 02 грн. що виникла за період з 01.10.2011р. по 01.08.2012р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Доводи відповідача щодо визнання договору недійсним взагалі є безпідставним, оскільки при наведених обставинах (підписання договору з боку кооперативу не уповноваженою особою), зазначений договір є оспорюваним, і такі вимоги до суду можуть бути заявлені шляхом подання відповідного позову, а не зазначатись у відзиві на позов під час розгляду спору за вказаним договором. Стаття 83 ГПК України передбачає право суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а не з підстав перевищення повноважень представником при його укладанні.

Жодних належних доказів визнання недійсним договору № 910642 від 01.04.2003р. в судовому порядку, суду не представлено, у зв'язку з чим твердження відповідача про підписання такого договору не уповноваженою особою не свідчать про його недійсність та є виключно твердженнями окремого представника.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії за нарахованою її вартістю в сумі 400 951, 32 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію, з урахуванням наявної переплати на 01.10.2011р. в сумі 21 487, 90 грн. та зарахованої оплати в погашення боргу в сумі 74 519, 91 грн. (проведено в обліку ПАТ «Київенерго»по особовому рахунку 910642 станом на 01.10.2012р., в тому числі при надходженні 7 304, 51 грн. у серпні 2012р. (10.08.2012р.) (підтверджено довідкою ПАТ «Київенерго»про надходження коштів).

Виникнення вказаної суми заборгованості обумовлено обліком заборгованості, що ведеться ПАТ «Київенерго»у відповідності з положеннями договору, при погоджених умовах щодо строків оплати теплової енергії, яка була спожита у відповідному періоді.

При цьому, сума боргу в розмірі 7 304, 51 грн. згідно представленої суду довідки про надходження коштів, що ведеться по особовому рахунку № 910642 була погашена відповідачем протягом серпня 2012р. (10.08.2012р.), тобто до звернення позивача з позовом до суду.

За розглядом спору, в тому числі по сумі, що була сплачена на дату звернення з позовною заявою (27.08.2012р.), провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 7 304, 51 грн. права позивача не були порушені станом на 27.08.2012р. (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 5011-22/12031-2012) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 304 943, 51 грн., що виник в періоді з 01.10.2011р. по 01.08.2012р. (при врахуванні часткової сплати).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 3.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%), Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 22 987, 87 грн. (розрахунок суми наданий окремо на вимоги суду згідно ухвали від 04.09.2012р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1 292, 61 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 5 742, 60 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 910642 від 01.04.2003р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків з позивачем у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 6 848, 97 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 6 643, 50 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного авіаційного університету (03058, м. Київ, пр-т. Космонавта Комарова 1, ідент. код 01132330) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) 304 943, 51 грн. (триста чотири тисячі дев'ятсот сорок три гривні 51 копійку) боргу за спожиту теплову енергію, 22 987, 87 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень 87 копійок) пені, 1 292, 61 грн. (одну тисячу двісті дев'яносто дві гривні 61 копійку) інфляційних збитків, 5 742, 60 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 60 копійок) 3% річних, 6 643, 50 грн. (шість тисяч шістсот сорок три гривні 50 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 05.11.2012

Суддя Р.І. Самсін