Рішення № 27266867, 02.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2012 р. Справа № 17/100-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетон Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство № 3"

про стягнення 90 424,91грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Зімарєв В.М. (дов. від 10.01.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бетон Комплекс" (далі -позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство № 3" (далі -відповідач) про стягнення 90 424,91грн. заборгованості, з яких: 76 874,97грн. основного боргу, 10 707,74грн. пені, 769,74грн. інфляційних втрат та 2 072,46грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012р. порушено провадження у справі № 17/100-12, розгляд справи призначено на 22.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2012р. розгляд справи відкладено на 02.11.2012р.

У судовому засіданні 02.11.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судові засідання 22.10.2012р. та 02.11.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Комплекс" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство № 3" (Покупець) укладено договір про виготовлення та поставку товару № 5, згідно якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, виготовити замовнику поставлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця, далі -товар), а замовник -своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних виконавцем і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії договору. Сума договору збільшується на розмір фактичних транспортних витрат, в разі замовлення транспортування, які оплачує замовник (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Пунктами 6.5., 6.6. договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється одержувачем в пункті призначення, визначеному замовником, згідно вимог чинного законодавства. Передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною, в якій вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару, що поставляється.

Відповідно до п.п. 7.4., 7.5., 7.6. договору оплата здійснюється замовником на підставі договору та рахунків-фактур, виставлених виконавцем на вартість партії товару. Замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов п. 5. договору. Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на р/р виконавця.

Згідно п. 9.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2006р., а в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Суд встановив, що договір про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р. є неодноразово продовженим та є чинним на момент судового розгляду справи, оскільки за один місяць до закінчення терміну дії договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору.

На виконання п. 1. договору про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 123 767,10грн., що підтверджується накладними на фактичний відпуск виробів (а.с. 13-19) та товарно-транспортними накладними (а.с. 20-30), підписаними представниками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 7.5. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 46 892,13грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р. на момент судового розгляду справи склав 76 874,97грн. (123 767,10грн. -46 892,13грн.), що підтверджується довідкою ПАТ „КБ „Хрещатик" № 43-10/6916 від 31.10.2012р. (а.с. 64), листом „Київське будівельне підприємство № 3" № 136 від 08.11.2011р. (а.с. 37) та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетон Комплекс" (а.с. 48), підписаною директором та головним бухгалтером ТОВ „Бетон Комплекс".

04.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 (а.с. 7), згідно якої позивач просив відповідача сплатити 76 874,97грн. боргу, яка 18.10.2011р. отримана представником відповідача -Токар, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Предметом позову є вимоги про стягнення 76 874,97грн. основного боргу, 10 707,74грн. пені, 769,74грн. інфляційних втрат та 2 072,46грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1. договору про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 123 767,10грн., що підтверджується накладними на фактичний відпуск виробів (а.с. 13-19) та товарно-транспортними накладними (а.с. 20-30), підписаними представниками обох сторін договору; відповідач, передбачений п. 7.5. договору, обов'язок з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 46 892,13грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р. на момент судового розгляду справи склав 76 874,97грн. (123 767,10грн. -46 892,13грн.), що підтверджується довідкою ПАТ „КБ „Хрещатик" № 43-10/6916 від 31.10.2012р. (а.с. 64) та листом „Київське будівельне підприємство № 3" № 136 від 08.11.2011р. (а.с. 37).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 76 874,97грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р., позивачем за період з 26.10.2011р. по 18.09.2012р. нарахована пеня в сумі 10 707,74грн. на суму боргу 76 874,97грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством (п. 8.2. договору).

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 39), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 26.10.2011р. по 18.09.2012р. на суму боргу 76 874,97грн. становить 10 535,29грн. З огляду на викладене, вимога про стягнення 10 707,74грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 535,29грн. пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про виготовлення та поставку товару № 5 від 11.01.2006р., позивачем за період з 01.10.2011р. по 31.08.2012р. нараховано 769,74грн. інфляційних втрат та 2 072,46грн. 3 % річних за період з 26.10.2011р. по 18.09.2012р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2011р. по 31.08.2012р. та 3 % річних, нарахованих за період з 26.10.2011р. по 18.09.2012р. складає 768,74грн. інфляційних втрат та 2 078,78рн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 769,74грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 768,74грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 2 072,46грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 76 874,97грн. основного боргу, 10 535,29грн. пені, 768,74грн. інфляційних втрат та 2 072,46грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київське будівельне підприємство № 3" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Новопромислова, буд. 7/8; код ЄДРПОУ 32156847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетон Комплекс" (04074, м. Київ, Оболонський р-н., вул. Резервна, буд. 8; код ЄДРПОУ 04012164) 76 874 (сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні) 97 коп. основного боргу, 10 535 (десять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень) 29 коп. пені, 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 74 коп. інфляційних втрат, 2 072 (дві тисячі сімдесят дві гривні) 46 коп. 3 % річних та 1 805 (одну тисячу вісімсот п'ять гривень) 02 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 05.11.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко