Постанова № 27266060, 30.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 23/433 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПлюшка І.А.,суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Шевчук С.Р.,розглянув касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р.та рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2012р.у справі№ 23/433 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс"доУкраїнського консорціуму "Екосорб"простягнення 602697,11грн.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Українського консорціуму "Екосорб" про стягнення боргу на суму 602697,11грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. у справі №23/433 (суддя Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Агрикової О.В., суддів Сухового В.Г., Чорногуза М.Г.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Українського консорціуму "Екосорб" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" основний борг у розмірі 602697,11грн., 6130грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. у справі №23/433 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 06.12.2007р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (генеральний підрядник) було укладено договір підряду №СК-39/612, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати роботи на об'єкті "Житлові будинки на перетині вулиць І.Клименка, П. Кривоноса, З. Космодем'янської та Червонопартизанської в Солом'янському районі м. Києва №1, №2 та №4", а відповідач зобов'язувався прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх на умовах, передбачених договором (розділ 2 договору).

За умовами п.7.3 договору, оплата фактично виконаних робіт здійснюється відповідачем на підставі акту приймання виконаних робіт, щомісячно, у строк десять робочих днів з моменту прийняття виконаних робіт.

З договірних умов, визначених сторонами у п.16.1, 16.3, 16.4 договору судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивач щомісячно здає відповідачеві виконані роботи по акту приймання виконаних робіт. Акт приймання виконаних робіт виконується по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3. Відповідач зобов'язаний оглянути виконані роботи і розглянути надані позивачем акти приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту їх надання та прийняти виконані роботи шляхом підписання актів, або надати підряднику письмову мотивовану відмову у прийнятті виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків. За відсутності недоліків у виконаних роботах та зауважень до актів виконаних робіт, відповідач зобов'язаний підписати акт виконаних робіт і повернути два примірника акту виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт позивачеві. Відповідач не приймає роботи, якщо вони виконані із суттєвими недоліками (які впливають на несучу спроможність конструкцій (будівлі). Якщо недоліки в роботі не є суттєвими, відповідач підписує акт приймання виконаних робіт разом з дефектним актом і вправі утримати частину вартості цих робіт при їх оплаті до усунення недоліків.

Врахував вказані договірні умови, приписи ст.837, ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, вказав про виконання позивачем підрядних робіт за період з серпня 2008р. по листопад 2008р. на загальну суму 613074грн. з довідок про вартість підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати за виконані позивачем роботи в повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу на суму 602697,11грн.

Однак колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надали належної правової оцінки умовам п.6.2, 7.2, 8.3 договору підряду, та не з'ясували, чи була передана генпідрядником підряднику проектна документація за актом приймання -передачі, чи була отримана підрядником від генерального підрядника дозвільна документація та чи відкрито фінансування, а також чи сплачений підряднику аванс в обсягах і терміни, передбачені даним договором з урахуванням умов п.7.2 даного договору.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій не з'ясовано всупереч ст.43 Господарського процесуального кодексу України наявність визначених в п.24.7 договору підряду додатків до нього -Договірній ціні, Календарному графіку виконання робіт, Графіку фінансування робіт, необхідних для з'ясування дотримання сторонами договірних зобов'язань.

Крім того, судами попередніх інстанцій також не з'ясовано дотримання позивачем умов п.13.1 договору підряду щодо виконання робіт відповідно до вимог проектної документації, ДБН, графіків виконання робіт та цього договору, що свідчить про порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки й довідці про вартість підрядних робіт за вересень 2008р. (а.с.33), яка не містить скріплення печатки генерального підрядника.

Крім того, вказав про виконання позивачем підрядних робіт за період з серпня 2008р. по листопад 2008р. на загальну суму 613074грн., а також невиконання відповідачем повністю своїх зобов'язань зі сплати за виконані позивачем роботи, суд першої інстанції задовольнив вимоги, стягнувши лише 602697,11грн. боргу, без зазначення, внаслідок чого заборгованість відповідача стала складати лише 602697,11грн., не 613074грн., з посиланням на належні та допустимі докази, які свідчать про зменшення суми боргу.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищевикладене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо заявлених позовних вимог.

Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати вищезазначені обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно зі ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 11 ч.2 ст.11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сплачений скаржником судовий збір за подачу касаційної скарги на суму 6026,98грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" на користь Українського консорціуму "Екосорб".

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117,1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського консорціуму "Екосорб" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р.та рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. у справі №23/433 скасувати.

Справу № 23/433 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТБ Плюс" (код ЄДРПОУ 34615974, адреса: м. Київ, бул. Л. Українки, 30б) на користь Українського консорціуму "Екосорб" (код ЄДРПОУ 02023732, адреса: 03170, м. Київ, бул.Р.Ролана, 7) 6026(шість тисяч двадцять шість)грн.98коп. витрат по сплаті судового збору.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

С у д д і С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук