Постанова № 27261126, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2012 року № 2а-11727/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн" до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в м.Києві про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №000181 від 10.08.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 серпня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»(далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд визнати нечинним рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000181 від 10 серпня 2012 року.

У судовому засіданні 23 жовтня 2012 року представники позивача адміністративний позов підтримали в повному обсязі. На думку позивача, незаконність спірного рішення підтверджується наступними обставинами, зокрема: позивач не здійснював оптову торгівлю тютюновими виробами через філії і не повинен був зазначати інформацію про філії у додатках до ліценції, а тому, відсутні ознаки порушення позивачем статті 18 Закону № 481/95-ВР; Закон № 481/95-ВР не передбачає відповідальності за недотримання вимоги частини 15 статті 18 Закону №481/95-ВР, у зв'язку із порушенням якої до позивача застосовано фінансові санкції; позивач здійснював оптову торгівлю тютюновими виробами за наявності ліцензії, що встановлено, зокрема, в Акті перевірки, а тому, відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення оптової торгівлі без ліцензії; відсутність додатків до ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами не тотожне здійсненню оптової торгівлі без ліцензії, а тому фінансові санкції, встановлені Законом № 481/95-ВР за здійснення оптової торгівлі без ліцензії, не могли бути застосовані до позивача; оскаржуване рішення не відповідає встановленим законодавством вимогам, оскільки не містить даних про зміст порушення.

Представники відповідача у судовому засіданні 23 жовтня 2012 року адміністративний позов не визнали, з посиланням на безпідставність позовних вимог просили суд відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи письмові заперечення зазначили, що посадові особи Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та Законами України, а рішення про застосування фінансових санкцій № 000181 від 10 серпня 2012 року є правомірним.

При цьому, представники відповідача стверджують, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та мають документальне підтвердження, тому доводи позивача про незаконність перевірки та отриманих внаслідок неї висновків є безпідставними.

За таких обставин, заслухавши пояснення представників сторін, після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини щодо встановлення основних засад державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначається Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; Конституцією України; Положенням про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 31 березня 1999 року та нормативно-правовими актами, чинними на момент виникнення спірних відносин.

При цьому, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування в межах даної адміністративної справи, суд розглядаючи адміністративну справу керується положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»; Цивільного кодексу України; Господарського кодексу України тощо.

Зокрема, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд виходить з того, що предметом оскарження є рішення суб'єкта владних повноважень, тому досліджуючи матеріали справи та докази, надані сторонами, слід встановити правомірність винесення спірного рішення, що в даному випадку (враховуючи специфіку спірних правовідносин) включає в себе дослідження на предмет дотримання вимог чинного законодавства при проведенні перевірки, винесенні спірного рішення та встановлення суті порушення Підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»з одночасним встановленням правомірності обрання виду відповідальності за порушення норм цього Закону.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Судом встановлено, що підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» (ідентифікаційний код 20044494) зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 04 лютого 1994 року, місцезнаходження юридичної особи: 03026, місто Київ, вул. Академіка Заболотного, будинок 35 (ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 211584 міститься в матеріалах справи, арк. справи № 13).

Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»здійснює оптову торгівлю тютюновими виробами вітчизняного та імпортного виробництва за наявності Ліцензії № АВ 577082 від 06 липня 2011 року на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 09 липня 2012 року № 299, на підставі направлень від 09 липня 2012 року №№ 21-1311, 0225 відповідачем проведена перевірка складу, що розташована за адресою: місто Київ, вул. Академіка Заболотного 35, та належить суб'єкту господарювання Підприємству з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн», за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 09 липня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як висновок проведеної перевірки, відповідачем встановлено порушення пункту 15.2 статті 15, статті 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

На підставі висновків акту перевірки, рішенням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 10 серпня 2012 року № 000181, відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу.

Представники позивача не погоджуються із винесеним рішенням з огляду на відсутність доказів на підтвердження здійснення оптової торгівлі позивачем через філії без зазначення інформації про місцезнаходження філій та їх ідентифікаційного коду в додатку до ліцензії, як це встановлено статтею 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представники відповідача, в свою чергу, підтримують висновки акту перевірки, які на їх думку спростовують доводи позовної заяви.

Заслухавши вищезазначені доводи представників сторін та дослідивши надані докази, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 15.2 статті 15, статті 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі по тексту -Закон № 481/95-ВР); пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»(далі по тексту -Положення № 1251).

Зокрема, статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Імпорт тютюнової сировини може здійснюватися лише: суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів; тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт.

Цією ж статтею встановлено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п'ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що позивач - Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн», оскільки має ліцензію № АВ 577082 від 06 липня 2011 року на право оптової торгівлі тютюновими виробами, має право здійснювати поставку тютюнової продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.

Статтею 18 Закону № 481/95-ВР, за порушення якої до позивача засновано фінансові санкції, встановлено, що у разі якщо суб'єкт господарювання здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії. Додаток видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Судом встановлено, що позивачем були зареєстровані Кіровоградське, Полтавське, Миколаївське, Харківське, Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва. Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що містяться в матеріалах справи, Кіровоградське, Полтавське, Миколаївське регіональні представництва - були ліквідовані 29 грудня 2009 року, а Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва -23 серпня 2011 року.

Представники відповідача підтримуючи висновки акту перевірки, стверджують, що під час перевірки було встановлено здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами позивачем через філії та представництва без зазначення місцезнаходження філій та їх ідентифікаційного коду в додатку до ліцензії, що на їх думку підтверджуються копіями товарних та товарно-транспортних накладених, що оглядались під час перевірки.

З урахуванням зазначеного та враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідним, для правильного вирішення адміністративної справи по суті, зазначити зміст таких понять як «Філії та представництва»; «Організаційна структура підприємства»та зазначити порядок створення та підстави дії відокремлених підрозділів підприємств.

Відповідно статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Крім того, слід зазначити, що статтею 64 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підприємств, що знаходяться за її межами, регулюється цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відокремлений підрозділ юридичної особи не підлягає державній реєстрації, але відомості про такий підрозділ включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу та заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу (форма N 5) або рішення юридичної особи про закриття відокремленого підрозділу та повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу, відповідно до форми, затвердженої наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 р. N 67.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що створюючи відокремлений підрозділ юридична особа у положенні про нього може наділити такий підрозділ правами та обов'язками щодо специфіки діяльності, якими володіє сама юридична особа.

На вимогу суду, представниками позивача були надані копії Положень про Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва, затверджені Підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»які визначають наступні умови:

- пункт 2 (юридичний статус філії) Положень визначено, що філія є відокремленим структурним підрозділом Підприємства. Філія не є юридичною особою. Філія має круглу печатку і кутовий штамп зі своїм найменуванням і кодом ЄДРПОУ Філії, печатку для податкових накладних, відповідні рахунки в установах банків. Філія веде облік валових витрат та амортизаційних відрахувань своєї діяльності, окремим балансом філія не наділяється. Філія діє від імені і за дорученням та від імені підприємства.

- метою і предметом діяльності пунктом 3 Положень визначено, що Філія створюється з метою сприяння здійсненню Підприємством статутних завдань по більш повному задоволенню попиту покупців на товари в тому числі продукти харчування, надання широкого спектру послуг, комерційної та іншої діяльності, яка передбачена Статутом Підприємства і яка не суперечить чинному на території України законодавству, а також з метою сприяння розвиткові економіки та інвестиційної діяльності, отримання прибутку.

- предметом діяльності Філії є надання послуг зі зберігання, підготування до продажу та реалізації товарів; торгівля (оптова, роздрібна) від імені і за дорученням Підприємства тютюновими виробами, товарами широкого вжитку і виробничо-технічного призначення, продуктами харчування; інші види діяльності згідно Статуту Підприємства та чинному законодавству.

При цьому, позивачем, визначено, що види діяльності, які підлягають ліцензуванню, здійснюються тільки після отримання Підприємством ліцензій від компетентних державних органів.

Вищезазначені умови створення філій та представництв позивача, на думку суду, свідчать про наділення позивачем філій правами та обов'язками щодо здійснення господарської діяльності тільки від імені та за дорученням позивача з метою сприяння здійсненню Підприємством статутних завдань, а за таких обставин, для встановлення підстав притягнення позивача до відповідальності за порушення статті 18 Закону № 481/95-ВР, яка дозволяє продаж тютюнових виробів через філії (які не є юридичними особами) за наявності інформації про місцезнаходження філій та їх ідентифікаційного коду в додатку до ліцензії, суду слід встановити чи підпадають Кіровоградське, Полтавське, Миколаївське, Харківське, Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва позивача під визначення "відокремлений підрозділ" та чи дійсно саме через зазначені представництва здійснювалась оптова торгівля тютюновими виробами.

По-перше, у мотивувальній частині акту вибірково зазначено, що підприємство у період з 07 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року не зазначало в 6 додатках до ліцензії інформації про філії, що на думку контролюючого органу свідчить про здійснення продажу тютюнових виробів через філії та представництва без зазначення необхідної інформації, що є порушенням статті Закону № 481/95-ВР.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ліцензія Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн» № АВ 577082, дійсна на момент проведення перевірки, видана позивачу 06 липня 2011 року на право оптової торгівлі тютюновими виробами, в свою чергу матеріали справи місять витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до яких Кіровоградське, Полтавське, Миколаївське регіональні представництва - були ліквідовані 29 грудня 2009 року, тобто ще до отримання позивачем ліцензії № АВ 577082 на право оптової торгівлі тютюновими виробами, а Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва -23 серпня 2011 року, тобто одразу після отримання зазначеної ліцензії.

З огляду на викладене, представники позивача стверджують, що позивач здійснював господарську діяльність самостійно та від імені Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн», на підтвердження чого надано суду копії цивільно-правових договорів, а саме: копії Дистриб'юторських угод № 9Д/556 від 11 квітня 2011 року; № 50Д/555 від 01 вересня 2010 року; № 47Д/555 від 01 вересня 2010 року; № 54Д/555 від 01 жовтня 2010 року; № 13Д/553 від 18 серпня 2010 року; № 24Д/552 від 25 серпня 2010 року; № 53Д/555 від 01 жовтня 2010 року; № 17Д/552 від 25 серпня 2010 року; № 10Д/555 від 01 лютого 2011 року; № 57Д/558 від 25 серпня 2010 року; № 21Д/559 від 01 жовтня 2010 року; № 20Д/552 від 25 серпня 2010 року; № 39Д/559 від 01 жовтня 2010 року; № 40Д/559 від 01 жовтня 2010 року; № 74Д/554 від 01 жовтня 2009 року; № 41Д/559 від 01 грудня 2010 року, Договору поставки № 152RU/510 20349 від 18 квітня 2007 року, на підставі яких здійснювалася оптова торгівля тютюновими виробами, були укладені безпосередньо позивачем.

Досліджуючи вищезазначені документи суд зазначає, що документи господарської діяльності свідчать про укладання зазначених правочинів безпосередньо юридичною особою Підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»без використання філій та представництв для укладення від імені позивача договорів щодо оптової торгівлі тютюновими виробами, забезпечення відвантаження тютюнових виробів зі складів позивача та подальшої реалізації.

Також, спростовуючи висновок відповідача про порушення Підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»приписів статті 18 Закону № 481/95-ВР, представниками позивача зазначено та документально підтверджено, що плата за відвантажені позивачем і його філіями тютюнові вироби надходила виключно на розрахункові рахунки юридичної особи № 26000200501039 та № 26000200501004 у ПАТ «Сітібанк», МФО 300584, а зміст дистриб'юторських угод, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, рахунків-фактур, транспортних накладних, товарних накладних і інших первинних документів, які додані до матеріалів справі (66 томів), підтверджують, що розрахунки за відвантажені тютюнові вироби здійснювалися безпосередньо позивачем.

Копії податкових накладних, що підтверджують здійснення операцій з продажу тютюнових виробів, видані безпосередньо позивачем, без ознак делегування філіям права видавати податкові накладні, оскільки філії не здійснювали продаж тютюнових виробів.

Суд звертає увагу, що вищезазначені документи, які позивачем надані суду на підтвердження здійснення безпосередньо позивачем торгівлі тютюновими виробами, надавалися також під час перевірки, що не спростовано у судових засіданнях.

З доводів позивача - (матеріалам справи такі доводи підтверджуються) до дати ліквідації -23 серпня 2011 року -філії Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»забезпечували функціонування місць зберігання тютюнових виробів -складів, зокрема, приймання тютюнової продукції і їх подальше відвантаження дистриб'юторам, що підтверджується, зокрема, довідками про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а також накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами та товаротранспортними накладними, відповідно до яких філії були відправниками вантажу -партій тютюнових виробів, проданих позивачем,що передбачено Положеннями про Донецьке, Одеське, Львівське, Дніпропетровське, Хмельницьке регіональні представництва.

За таких обставин, необґрунтованими, на думку суду, є висновки Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в частині порушення позивачем приписів статті 18 Закону № 481/95-BP щодо здійснення суб'єктом господарювання оптової торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою) без зазначення інформації про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код в додатку до ліцензії.

Слід зазначити, що види порушень законодавства щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами та заходи відповідальності за ці порушення встановлені статтею 17 Закону № 481/95-BP.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару що складає 1 092 275 944, 52 грн. (один мільярд дев'яності два мільйони двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 52 коп.).

Тобто, відповідачем визначено як вид порушення - реалізацію тютюнових виробів через філії Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»(які не є юридичними особами) без зазначення інформації про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код в додатку до ліцензії; а як відповідальність - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень, що встановлена відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP та застосовується до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Зі змісту абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP вбачається, що законодавець встановив відповідальність юридичної особи за здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а не як тлумачить відповідач -за здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі філіями або представництвами підприємств.

Законодавець встановив заходи відповідальності лише за дії (бездіяльність), які на момент встановлення цієї міри покарання були визнанні правопорушенням, виходячи з чого, не можна поширювати заходи відповідальності, на інші подібні відносини.

Стаття 18 Закону № 481/95-BP була доповнена частиною 15 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»від 18 листопада 2004 року.

Це доповнення передбачає, що у разі якщо суб'єкт господарювання здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії. Додаток видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Однак, зазначене доповнення статті 18 Закону № 481/95-BP частиною 15 (щодо зазначення суб'єктом господарювання у додатку до ліцензії інформації про філії, які здійснюють оптову торгівлю) не супроводжувалося внесенням до Закону відповідних змін до статті 17 цього Закону, які б встановлювали відповідальність за недотримання такої вимоги.

В свою чергу, з аналізу вимог статті 95 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", частин сьомої і восьмої статті 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" вбачається, що філію або інший відокремлений підрозділ може створити юридична особа.

У зв'язку з цим, копії ліцензії в порядку, передбаченому статтею 14 Закону про ліцензування, можуть бути видані лише ліцензіатам - юридичним особам.

Суд зазначає, що стаття 17 Закону № 481/95-BP не передбачає відповідальності та не встановлює порядку притягнення до відповідальності у разі якщо суб'єкт господарювання здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами через філію (яка не є юридичною особою) без зазначення інформації про місцезнаходження філії та її ідентифікаційного коду в додатку до ліцензії, тому висновок відповідача про застосування до Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»фінансових санкцій у розмірі 1 092 275 944,52 грн. є безпідставними.

Згідно з абзацом 25 статті 1 Закону № 481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 19 статті 15 Закону № 481/95-BP ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частина 20 цієї ж статті Закону передбачає, що у заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

Порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі тютюновими виробами встановлено Положенням про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 31.03.1999 року, а бланки ліцензій затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1719 від 20.11.2000 року «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності».

Постанова, яка затверджує зразок бланка ліцензії для здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами, не встановлює жодних вимог щодо додатків до такої ліцензії.

Як встановлено судом, та не спростовано представниками сторін, Підприємство з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»- здійснює оптову торгівлю тютюновими виробами вітчизняного та імпортного виробництва за наявності Ліцензії № АВ 577082 від 06 липня 2011 року на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відсутність додатків до ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами не свідчить про здійснення позивачем оптової торгівлі тютюновими виробами без ліцензії, а тому фінансові санкції, встановлені за здійснення оптової торгівлі без ліцензії, передбачені абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP, не могли бути застосовані до позивача.

Також суд зазначає, що відповідачем не надано суду розрахунку суми штрафної санкції, яка застосована до позивача, не наведено на підставі яких даних позивачу нарахована сума фінансової санкції у розмірі 1 092 275 944,52 грн., враховуючи, що абзац 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP встановлює розмір санкції 200 відсотків вартості отриманої партії товару, відповідачем не надано суду детального розрахунку на підтвердження правомірності нарахування санкції від вартості отриманої партії товару, таке порушення на думку суду є підставою для скасування спірного рішення.

Із Додатків №№ 1-10 до Акта перевірки вбачається, що відповідач розрахував фінансові санкції на основі обсягів реалізації тютюнових виробів, а не на основі вартості отриманої партії товару, що суперечить положенням абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP.

В матеріалах справи міститься висновок спеціаліста Аудиторської компанії «Бейкер Тіллі Україна»від 19 жовтня 2012 року, який суд бере до уваги при вирішенні справи по суті, відповідно до якого у розумінні абзацу 5 частини 2 статті 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вартість отриманої партії товару -це вартість продукції одного або декількох найменувань, відвантаженої або отриманої продавцем по одному товаросупровідному документу в той період часу, коли про продавець здійснював оптову торгівлю такою продукцією без ліцензії, для подальшої реалізації такої продукції покупцям.

Показники, які були використані для розрахунку фінансових санкцій, застосованих рішенням № 000181 від 10 серпня 2012 року, і відображені в Акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 0211/01/20044494 від 23 липня 2012 року (з додатками № 1-10), не є тотожними показнику «вартість отриманої партії товару».

За таких обставин, з огляду на викладене, враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку не доведено правомірність спірного рішення в частині підстав застосування до позивача фінансової санкції.

Суд звертає увагу, що не погоджуючись із змістом спірного рішення, суд одночасно вважає, що відповідачем порушено і порядок проведення перевірки та складання акту та рішення з огляду на наступне.

Положенням про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року № 1289, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2011 року за N 1271/20009 (далі по тексту -Положення № 1289) визначено, що Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент) діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України (далі - ДПС України) і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері.

Підпунктами 5.3., 5.4. пункту 5 Положення № 1289 до основних завдань Департаменту віднесено здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів і технологічних інструкцій та інших нормативних документів щодо виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; тощо.

Відповідно до пункту 6. Положення № 1289 Департамент відповідно до покладених на нього завдань: виконує роботу щодо здійснення контролю за: виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; ліцензуванням регіональними управліннями роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; тощо.

В свою чергу, Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі по тексту -Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Вищезазначений нормативно-правовий акт виділяє планові та позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), перевірок.

Тобто з наведеного вбачається, що Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України реалізовує свої повноваження та виконує покладені на нього завдання шляхом проведення перевірок (планових та/або позапланових), в порядку встановленому Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 7 цього Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Досліджуючи акт перевірки та винесене на його підставі рішення про застосування фінансових санкцій, судом встановлено наступні порушення порядку державного нагляду: по-перше, не зазначено вид заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), тобто з акту перевірки не вбачається планова чи позапланова була проведена відповідачем перевірка; по-друге, не вбачається за який період проводилась перевірка Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»та які питання винесені на її дослідження; по-третє, в спірному рішенні не вказано за яке правопорушення на позивача накладено фінансову санкцію.

За таких обставин, порушення відповідачем засад, основних принципів та порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності як наслідок тягне за собою скасування винесеного із порушенням законодавства рішення.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та не спростовано позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн»задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статями 69, 70, 71, 94, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позов у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій № 000181 від 10 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 05.11.2012.