Постанова № 27260880, 30.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2012 року № 2а-12486/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні торговельні рішення"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання незаконними дії, скасування наказів №809 від 05.07.2012 та №892 від 10.07.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні рішення» звернулось до суду з вимогами про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «УКРСПЕЦКУР’ЄР»за період грудень 2011 року, січень, березень 2012 року за результатами якої складено акт від 26.07.2012 №552/22-2/37450138, скасування наказів про проведення перевірки від 10.08.2012 №892, від 05.07.2012 №809, визнання протиправними дії щодо встановлення в акті про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення»від 26.07.2012 №552/22-2/37450138 факту не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «УКРСПЕЦКУР’ЄР»за період грудень 2011 року, січень, березень 2012 року.

Як на підстави для задоволення позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та не мав повноважень на визнання право чинів укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними.

Відповідач –Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які залучено до матеріалів справи та зазначив, що на виконання наказу від 08.08.2011 «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тонізації економіки», на адресу позивача направлялись письмові запити, у зв’язку з ненаданням ТОВА «Сучасні торговельні рішення»витребуваних документів, було прийнято рішення про проведення виїзної перевірки, про що позивача було повідомлено в порядку та строки визначені чинним законодавством. На думку представника відповідача, перевірка проведена правомірно, висновки акту перевірки є документально підтвердженими.

08.10.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача. Представники позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Також, судом надано сторонам час до 22.10.2012 для подання додаткових доказів по справі

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні торговельні рішення»зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 13.12.2010 за №10701020000042128, за адресою: м. Київ, вул. Фіолатова, 10/А офіс 2/38.

Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 100342529 від 25.06.2011 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення» від 05.07.2012 №809 відповідно до п. 75.1 ст. 75 пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна перевірки ТОВ «Сучасні торгівельні рішення»вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «Укрспецкур’єр» за період грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, за результатом якої складено акт від 26.07.2012 №552/22-2/37450138 (далі - акт перевірки).

Як висновок перевірки встановлено;

- порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочнів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сучасні торговельні рішення»при придбанні товарів у ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «Укрспецкур’єр»на користь покупців наведених у додатку 1 до акту перевірки у грудні 2011 року, січні 2012 року, березні 2012 року. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення вимог ст. 662, 655, 656 ЦК України.

- відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, які підпадають під визначення пп. 14.1.27 Податкового кодексу України.

- відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, які підпадають під визначення ст. 22, 185 Податкового кодексу України.

Представники позивача зазначають, що перевірка проведена відповідачем неправомірно, без наявних на те правових підстав, а висновки акту підлягають скасуванню.

За таких обставин, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд, керуючись податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження дій податкового органу щодо складання акту перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту рішення суб’єкта владних повноважень чинному законодавству та законність процедури їх прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішені питання щодо можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства наказу ДПІ про проведення перевірки, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, при цьому такий наказ є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За змістом пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що відповідачем було направлено позивачу запити від 29.04.2012 №1342/10/22-210, від 25.05.2012 №3023/10/22-210 із проханням надати наступні документи:

- договори купівлі-продажу, інші договори укладені з ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «Укрспецкур’єр». Податкові накладні, відповідні до них акти, видаткові накладні та довіреності, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин з зазначеними підприємствами.

- документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг),

- розрахункові документи,

- реєстри виданих та отриманих накладних.

В матеріалах справи містяться копії листів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні торговельні рішення” від 08.06.2012, від 05.07.2012, від 12.07.2012 у яких позивач зазначає, що зазначені запити не є належним чином оформлені вимоги в розумінні п. 16.1.7, 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, а відтак копії документів позивачем на вимогу перевіряю чого органу не надано.

Як вбачається зі змісту вказаних вище запитів, відповідач посилається на п. 14, 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010, № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Постанова №1245).

Проте, зазначені пункти Постанови №1245 містять лише строки надання інформації на запити та форму такого запиту.

Відповідно до п. 9 Постанови №1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Згідно п.11 згадуваної Постанови перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Відповідно до п. 12 Постанови №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно п. 10 Постанови №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Суд звертає увагу, що відповідачем у згадуваних запитах вказано підстав для надання інформації передбачених Податковим кодексом України та Постановою №1245, не наведено таких підстав відповідачем і під час судового розгляду справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2012 начальником державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ №809 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення», на підставі якого 09.07.2012 видано направлення на перевірку №924/22-2.

Також, судом встановлено, що листом від 14.08.2012 №5818/10/22-210 відповідач повідомив, що у зв’язку з технічними помилками невірно зазначено дату реєстрації наказу від 05.07.2012 №809 замість від 10.07.2012 №892 та внесено зміни у вступну частину акту перевірки.

Враховуючи, що судом під час розгляду справи не встановлено підстав для витребування відповідачем у позивача інформації та документів, як наслідок у відповідача були відсутні підстави для видання оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової перевірки на підставі п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази вручення зазначеного вище наказу та повідомлення про проведення перевірки.

Крім викладеного, судом встановлено, що 09.07.2012 співробітниками відділу перевірок підприємств окремих галузей економіки було здійснено виїзд за адресою ТОВ "Сучасні торговельні рішення" з метою проведення позапланової виїзної перевірки, проте у зв'язку із відсутністю посадових осіб зазначеного товариства перевірку не проведено, а було складено акт про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки у Зузку з відсутністю посадових осіб товариства (т. 2 а.с. 179-180).

Отже з системного аналізу викладеного вбачається, що відповідачем було здійснено заходи щодо проведення перевірки на один день раніше ніж видано наказ про проведення такої перевірки (виїзд до позивача 09.07.2012, а наказ про проведення перевірки від 10.07.2012).

Також, в матеріалах справи наявна копія повідомлення №286/22-2 від 16.07.2012 проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Сучасні торгівельні рішення", яке було направлено поштовим повідомленням на адресу позивача.

Зі змісту оскаржуваного акту перевірки вбачається, що перевірки проводилась з19.07.2012 по 25.07.2012 , таким чином, відповідачем було розпочато позапланову невиїзну документальну перевірки без вчинення обов’язкових дій щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є порушенням норм п. 79.2 статті 79 ПК України.

Недотримання відповідачем вимог податкового кодексу України та постанови №1245 під час призначення та проведення перевірки, а саме призначення перевірки без належними підстав дає підстави суду для визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатом якої складено акт від 26.07.2012 №552/22-2/37450138.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що товар (послуги) по зазначених право чинах не був переданий, також встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбання та продажу товарів (послуг).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за №34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

В акті перевірки відсутні посилання на первинні документи позивача, або на відмову в наданні таких первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем було використано декларації з податку на додану вартість ТОВ "Сучасні торговельні рішення" за період грудень 2011 року, січень 2012 року, березень 2012 року, додатки №5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" до зазначених податкових декларацій, інформація, що міститься в базах даних АС Аудит, АРМ "Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповіді ТОВ "Сучасні торговельні рішення", та акти перевірок контрагентів позивача.

Таким чином, в порушення встановленого ПК України порядку податковим органом не вжиті заходи щодо отримання первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит, у зв’язку із чим суд вважає висновки акту перевірки щодо нікчемності угод, укладених позивачем з іншими суб’єктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка, необґрунтованими.

Крім того, акт перевірки не доводить умислу ПП «Арикон»на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Акт перевірки ґрунтується лише на припущеннях ревізора-інспектора щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. А відсутність у перевіряючого на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновку про визнання угод нікчемними.

Крім того позивачем надано суду належним чином завірені копії спірних договорів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок по рахунку за перевіряємий період.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов’язання за договором між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні торговельні рішення ” підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністаривний суд м. Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «УКРСПЕЦКУР’ЄР»за період грудень 2011 року, січень, березень 2012 року за результатами якої складено акт від 26.07.2012 №552/22-2/37450138.

3. Визнати протиправними та скасувати накази від 10.08.2012 №892, від 05.07.2012 №809.

4. Визнати протиправними дії щодо встановлення в акті про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сучасні торговельні рішення»від 26.07.2012 №552/22-2/37450138 факту не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Агропродукт Україна», ТОВ «Фірма «Техніка ЛТД», ТОВ «УКРСПЕЦКУР’ЄР» за період грудень 2011 року, січень, березень 2012 року.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда