Постанова № 27260878, 18.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2011 року № 2а-4720/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва

в складі: - суддя Качур 1.А.

при секретарі судового засідання Черненко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства «Каскад»про стягнення заборгованості в розмірі 12 122,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва (надалі позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства «Каскад»(надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмір 12 122,88 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову позивач посилається на ті обставини, що у відповідача існує заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач порушив вимоги ст. ст. 46, 48 Конституції України, Закону України Закону - України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IY (далі Закон № 1058-IV). За таких підстав представник позивача просив суд стягнути виявлену заборгованість.

Відповідач заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 20.12.2003 р. № 1058.

Відповідач має заборгованість перед позивачем в зв'язку з несплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 12 122,88грн. Вказана заборгованість виникла згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітів) за серпень - грудень 2010 року, самостійно поданих платником, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за вказаний період складає 12 288,88 грн.

Відповідно до п.7 розділу VII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010р. №2464, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим законом.

Статтею 1 Закону України №1058 передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як визначає п. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Обчислення та сплата страхових внесків здійснюється у порядку та відповідності до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 106 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 зазначеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як встановлює п. 12 ст. 20 Закону № 1058-1V, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, то зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 8 Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків: в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

На час розгляду справи заборгованість не погашена, загальний борг становить 12122,88 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи

окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та примусового стягнення заборгованості в розмірі 12 122,88 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України. Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Каскад»(м. Київ, вул. Бориспільська. 9, код ЄДРПОУ 24583118) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (п/р 256063012602 в ГУ Ощадбанку, МФО 322669, код 26087926) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 12 122,88 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять дві грн. 88 коп.)

3.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.А.Качур