Постанова № 27260273, 19.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2012 р. 11 год.26 хв.Справа № 2-а-2742/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Лошкарьова Л.А., за участю представників позивача Ярового В.Ф., Могила А.В., представників відповідача Познякової О.В., Демченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Каховка - Агро" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування наказу, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Каховка-Агро" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування наказу, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2012 року № 0005222301, якими було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 10 148 грн. та застосована штрафна санкція в сумі 2 537 грн. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення та наказ від 21.03.2012 №55 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Каховка-Агро" такими, що не відповідають чинному законодавству. Угода позивача з ПП "Алекс ЛТД" не визнана судом недійсною, підтверджується належним чином складеними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами. Податкові накладні, видані ПП "Алекс ЛТД" як зареєстрованим платником податку на додану вартість, оформлені належним чином та відповідають вимогам податкового кодексу. Відповідачем не наведено жодного факту, який підтверджує нікчемність укладеного між позивачем та ПП "Алекс ЛТД" договору купівлі-продажу. Позивач наголошує на тому, що перевірка взаємовідносин його з контрагентом не проводилась, фінансово-бухгалтерська документація не перевірялась, облік та подальше використання придбаного товару перевіряючих не цікавило. Перевірка проведена упереджено, не об'єктивно та без наміру дослідити реальність придбання товару та його подальшого використання.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що платником податків - ПП "Каховка-Агро" включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином, оскільки податкові накладні містять недостовірну інформацію про господарські операції. Також відповідач посилається на те, що в постачальника позивача - ПП "Алекс ЛТД" відсутні основні засоби, складські приміщення та наймані працівники.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "Каховка-Агро" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Новій Каховці на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

У період з 21.03.2012 року по 27.03.2012 року старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Нова Каховка здійснена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Каховка-Агро", за результатами перевірки складено акт № 75/220-33418441 від 03 квітня 2012 року. Перевірка проведена на підставі наказу № 55 від 21.03.12 та повідомлення від 21.03.12 № 8/10/22-047 з посиланням на пп. 78.1.1 ст. 78, ст. 79, ст. 82 ПКУ. ДПІ дійшла до висновку про порушення позивачем п. 200.1, п.200.2 статті 200, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі -ПКУ), завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 10 148 грн.

Посадовою особою ДПІ було виявлено серед постачальників позивача ПП "Алекс ЛТД", яке поставляло дизпаливо в жовтні 2011 року за договором № 24 від 21.05.11. ПП "Каховка Агро" у листопаді 2011 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 10 148 грн. згідно податкових накладних ПП "Алекс" №197 від 11.10.2011р. на суму 42 922,50 грн. (в т.ч. ПДВ 7 153,75 грн.) та № 209 від 15.10.2011 на суму 17 965,50 грн. (в т.ч. ПДВ 2 994,25 грн.). Дизпаливо оплачено позивачем повністю. Транспортування товару проводилась ФОП ОСОБА_5, податкова інспекція зазначає про неналежне оформлення ТТН, конкретна адреса пункту навантаження не вказана, тільки м. Херсон. Відповідач при проведені перевірки посилається на акт ДПІ у м. Херсоні від 27.01.12 № 285/23/2/34554498 позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Алекс ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Паладіум", який містить відомості про включення до декларації з ПДВ за жовтень 2011 року ПП "Алекс ЛТД" суми 132176,33 грн. ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Паладіум". ТОВ "ТД "Паладіум" не має основних фондів, направлено повідомлення про відсутність за місцем реєстрації, працює 2 особи (акт ДПІ у м. Херсоні від 06.01.12 № 3/15-2/36672180). В ході дослідження ланцюгів постачання ТОВ "ТД "Паладіум" встановлено, що постачальником ТОВ у жовтні 2011 року було ТОВ "ТД "Украгрозбут", яке відсутнє за місцезнаходженням, а податковий кредит дана юридична особа сформувала за рахунок ТОВ "Юніфест-Консалтінг", яке не відображає у своєї звітності правовідносин з ТОВ "ТД "Украгрозбут".

В ході перевірки встановлено відсутність у ПП "Алекс ЛТД" необхідних умов для господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у зв'язку з чим операції ПП "Алекс ЛТД" з постачальниками та покупцями здійснювались з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства і не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а мали мету зменшити оподатковуваний прибуток підприємства шляхом перерахування грошових коштів в рахунок сплати за товар, який фактично не поставлявся. ДПІ зроблено висновок, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів між сторонами не проводились. На думку відповідача, податкові накладні оформлені неналежним чином, оскільки податкові накладні містять недостовірну інформацію про господарські операції. При здійсненні даної господарської операції сторонами порушено ч. 1 ст. 203,ст.ст. 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених ПП "Каховка Агро" з постачальником ПП "Алекс ЛТД" у жовтні 2011 року. Внаслідок цих порушень занижено податок на додану з ПДВ за жовтень 2011 року на 10 148 грн.

За розглядом висновків акту № 75/220-33418441 від 03 квітня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Каховка Арго" з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ПП "Алекс ЛТД" за період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року ДПІ у м. Новій Каховці прийняте податкове повідомлення - рішення від 26.04.2012 № 0005222301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 10 148 грн., та застосовано фінансові санкції у розмірі 2 537 грн. Визнання нечинним даного податкового повідомлення-рішення та скасування наказу про проведення перевірки є предметом судового розгляду.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78 ПК України). Отже, прийняття наказу є необхідним для проведення перевірки, а його вручення платнику податків є передумовою для початку перевірки. За таких обставин наказ повинен містити дату початку проведення перевірки, прізвище та ініціали посадової особи відповідальної за проведення перевірки, мету проведення перевірки та підставу для її проведення. Всі ці реквізити містить спірний наказ. Позивач 21 березня 2012 отримав копію наказу №55 від 21.03.2012 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Каховка-Агро" та копію направлення на перевірку № 8/10/22-047 від 21.03.2012. Отримавши під підпис копії зазначених документів, позивач надав право ДПІ на проведення документальної позапланової перевірки. Після початку перевірки спірний наказ, виконавши передбачену статтею 78 ПК України функцію, вже не впливав на права та обов'язки підприємства. Таким чином, для захисту своїх прав позивач повинен був оскаржити даний наказ до, або в момент, проведення перевірки. Зважаючи на вищевикладене, жодних підстав для скасування спірного наказу не встановлено, а тому позовна вимога в цій частині підлягає залишенню без задоволення. Вимога про скасування наказу ДПІ № 55 від 21.03.2012 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Каховка-Агро" не підлягає задоволенню.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначався на момент вчинення правочинів виключно Податковим кодексом України. Статтею 200 ПКУ передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пункт 201.1 ст. 201 ПКУ передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Факт порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки.

Судом встановлено, що в підтвердження факту поставки товару у позивача є рахунки, видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту жовтня 2011 року суми податку на додану вартість, претензій у податкової інспекції з питання складання цих документів немає. Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцем ПП "Алекс ЛТД" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем, є дійсними. Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів. Товар, отриманий позивачем, був використаний у виробництві. Транспортні накладні, надані позивачем, свідчать про доставку позивачу дизпалива.

Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що контрагенти-продавці по ланцюгу ПП "Алекс ЛТД" - ТОВ "ТД "Паладіум" були включені до ЄДРПОУ, були зареєстровані платниками ПДВ, в податковій звітності у складі податкових зобов'язань відобразили ПДВ по операціях поставки позивачу паливно-мастильних матеріалів. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Оцінювати акт документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Алекс ЛТД" від 27.01.12 суд не має підстав, оскільки цей акт стосується діяльності ПП "Алекс ЛТД", а не позивача. Крім того, висновки даного акту були предметом спору в іншій судовій справі № 2а-1107/12/2170, постановою Херсонського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги ПП "Алекс ЛТД", визнано неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні щодо складання акту від 21.03.12 № 204/22/4/34554498 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Алекс ЛТД" з питання дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2011 року, постанова суду не набрала законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність документів на перевезення дизпалива, суду надано договір на перевезення вантажів, укладений з приватним підприємцем ОСОБА_5, копію свідоцтва суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, копію ліцензії на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями НОМЕР_1, видана ОСОБА_5 18.11.08 на п'ять років, копію свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу (вантажної цистерни), трудовий договір ПП ОСОБА_5 з водієм ОСОБА_6

Директор ПП "Каховка-Агро" повідомив в судовому засіданні про те, що підприємство співпрацює з ПП "Алекс ЛТД" три роки, протягом цього періоду купує ПММ для вирощування сільгосппродукції в значних обсягах, у підприємства є сільгосптехніка, ПММ списується при вирощуванні сільсгоппродукції.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, який є директором ПП "Алекс ЛТД", підтвердив поставку дизпалива позивачу, пункт відвантаження м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 44, транспорт, яким було доставлено дизпаливо, належить йому на праві власності, підтвердив купівлю дизпалива у ТОВ "ТД "Паладіум", пояснив, де знаходився офіс товариства, особисто знає директора ОСОБА_7. Також повідомив суд про те, що аналогічні пояснення він давав податковій інспекції, податківці також опитували водія, який здійснював перевезення дизпалива.

Суд не погоджується з твердженнями ДПІ про нікчемність правочинів між позивачем та його постачальником виходячи з наступного. Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочини). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Належне встановлення умислу можливе лише в межах кримінального процесу. Доказом вини може бути вирок суду постановлений у кримінальній справі або інше судове рішення, яке підтверджує вину особи. Разом з тим акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб позивача на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає. Суду не надано доказів порушення кримінальної справи за фактом вчиненої угоди.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочинів ухвалюється судове рішення. Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, приміщень, чисельності персоналу, умови його транспортування. Тому правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція придбання дизельного палива є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. На думку суду, податковий орган при визначені права платника податку на формування податкового кредиту зобов'язаний керуватись лише тими обставинами, які мали місце та мали бути відомими платникові під час здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця товарів (робіт, послуг) слідкувати за подальшою діяльністю свого постачальника та про стан його оподаткування. Обов'язок стосовно контролю за оподаткуванням суб'єктів господарювання покладений на податкові органи, а не на покупця товарів (робіт послуг). На думку суду придбавач товарів (робіт, послуг) провадячи господарську діяльність вправі сподіватись на легітимність господарської діяльності продавця товарів та належне виконання податкових обов'язків цим суб'єктом підприємницької діяльності у зв'язку з належною організацією роботи з боку податкового органу.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: суд задовольняє вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 26.04.2012 №0005222301. У задоволенні вимоги про скасування наказу № 55 від 21.03.2012 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Каховка-Агро"" відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов Приватного підприємства "Каховка - Агро" задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 26.04.2012 № 0005222301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 жовтня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1