Постанова № 27260186, 24.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. м. Львів № 2а-4117/12/1370

13 год. 03 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Стефак Т.В., представника відповідача Пастернак У.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього торгово-комерційного підприємства «Євронафта-Д»до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Дочірнє торгово-комерційне підприємство «Євронафта-Д»(далі -ДТКП «Євронафта-Д») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.02.2012 року № 0000702321 та від 23.02.2012 року № 0000692321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт опису активів від 27 грудня 2011 року на які поширюється право податкової застави складено з порушеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ. Вважає, що такий акт до уваги братись не повинен, оскільки бензин є тим майном, що використовується у підприємницькій діяльності нашого ДТКП «Євронафта-Д»відповідно до п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 вказаного закону. Відтак оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях поданих в судовому засіданні 29.08.2012 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу. Під час проведення перевірки виявлено відчуження майна ДТКП «Євронафта-Д», яке перебуває у податковій заставі без згоди органу державної податкової служби на суму 1 042 270,95 грн. з часу внесення запасів на суму 869 228 грн.(у тому числі бензину А-95 у кількості 102,96 т) у податкову заставу протягом січня-березня 2011 року -за період чинності Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI. Чим порушено вимоги п.92.1 ст.92 податкового кодексу України.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ДТКП «Євронафта-Д»зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 10.11.1996 року, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 468497. Відповідно до довідки № 2485 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач займається роздрібною та оптовою торгівлею пальним, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.

Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі м. Львова на підставі повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платників податків податковим керуючим Головко Н.С., що призначена наказом від 14.02.2011 року № 161 проведено перевірку стану збереження майна ДТКП «Євронафта-Д»(ЄДРПОУ 22359747).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 92.1 ст. 92 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року та п.4.1 розділу IV Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року N 1043 та і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1438/18733, а саме відчуження майна ДТКП «Євронафта-Д», яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби, - бензину А-95 у кількості 102,96 т. на суму 1 042 270,95 грн. За наслідками перевірки органом державної податкової служби складено акт перевірки від 22.11.2011 року № 16/24-017.

Зокрема, на підставі акта перевірки 22.11.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення форми «З»№ 0000032401 від 08.12.2011 року, яким відповідно до вимог п. 92.1 ст. 92 Податкового Кодексу України зобов'язано сплатити штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що становить 1 042 270,95 грн.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ДТКП «Євронафта-Д»оскаржило останнє у судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу, який набув чинності з 1.01.2011 року платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Щодо посилання позивача не брати акт опису активів від 27.12.2011 року, на які поширюється право податкової застави, суд звертає увагу на наступне.

27.12.2010 року у податкову заставу було виділено активи ДТКП «Євронафта-Д»на які поширюється право податкової застави на загальну суму 1 455 490 грн., що підтверджується актом опису активів від № 33/24-021, який підписаний директором Гудою Л.С. (а.с. 61).

Заперечення щодо складання акту опису активів ДТКП «Євронафта-Д», на які поширюється право податкової застави, від 27 грудня 2010 року № 33/24-021 позивачем не надавалися, процедура оскарження не проводилася. Вказані факти підтверджені представником позивача у судовому засіданні та не дозволяють не брати до уваги акт опису активів ДТКП «Євронафта-Д», на які поширюється право податкової застави, від 27 грудня 2010 року № 33/24-021.

Податкова застава на майно, а саме на активи згідно акту опису активів ДТКП «Євронафта-Д», на які поширюється право податкової застави, від 27 грудня 2010 року № 33/24-021, була зареєстрована ДПІ у Дрогобицькому районі 30.12.2010 р. про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.12.2010 р., р.н 10684519 , к.с. 20ДГЕГ5Д72). Термін дії податкової застави - до 30.12.2015 року (а.с. 66).

Як вбачається з поданих до матеріалів справи податкових накладних: від 01.03.2011 року № 1 на суму 380276,00 грн., від 02.02.2011 року № 1 на суму 380366,00 грн., від 10.01. 2011 року № 1 на суму 380366,15 грн. позивачем було продано Бензин А-95 у кількості 102,96 тон. Орган державної податкової служби не надавав згоду на продаж зазначеного товару. Даний факт не заперечується позивачем. Право на проведення господарської операції у 2011 році з продажу нафтопродуктів, позивач обґрунтовує п. п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, який втратив свою чинність з 01.01.2011 року. А саме, стверджує, що бензин є тим майном що використовується у підприємницькій діяльності ДТКП «Євронафта-Д».

Отже, на момент продажу даного майна, яке перебуває у податковій заставі від 27.12.2010 року дія зазначеного закону не поширюється. Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом, який як зазначено вище, допускає відчуження майна тільки за згодою органу ДПС або без згоди за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

В акті від 22.11.2012 року № 16/24-017 зазначено та сторонами не оспорюється сума коштів в розмірі 3 153,05 грн., яка в результаті відчуження протягом І півріччя 2011 року направлена на виплату заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що не суперечить абз.3 п.9.2 ст.92 Податкового кодексу України. (а.с.10).

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до переконання, що відчуження майна, яке перебуває в заставі в розмірі (1 045 424 грн. - 3 153,05 грн.) 1 042 270,95 грн. без згоди органу державної податкової служби відбулось з порушенням норм Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.