Постанова № 27260180, 12.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" жовтня 2012 р. Справа № 2а-7218/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

за участю: представника позивача - Кравченко С.В.,

представника відповідача - Корнієвського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" (далі - позивач або ТОВ "Іпотекс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова від 07 червня 2012 року №0004952202.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач стверджує, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 про безпідставне віднесення ТОВ "Іпотекс" до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 186336,95грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011. Тому позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року №0004952202, прийняте на підставі акта №1608/2202/34954102 від 23.05.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.117-120) представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України; суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податковому повідомленні - рішенні від 07 червня 2012 року №0004952202, є обґрунтованими.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Іпотекс" (податковий номер 34954102) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" (податковий номер 37092055) за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 (а.с.15-23).

Згідно з висновками акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 встановлено порушення ТОВ "Іпотекс" п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Іпотекс" завищено податковий кредит за грудень 2011 року на загальну суму 186336,95грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 186336,95грн.

На підставі акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 (а.с.12) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Іпотекс" з податку на додану вартість на 232921,19грн., у тому числі: 186337грн. - за основним платежем та 46584,19грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В акті №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 міститься посилання на акт ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" від 20.02.2012 №94/23-02-05/37092055 за грудень 2011 року, яким встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Промтехноопт" за грудень 2011 року.

Висновки акта перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки не встановлені відповідні первинні документи, що підтверджують факт відвантаження товару. Згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, до перевірки не надано належним чином оформлені транспортні та супроводжувальні документи на підтвердження переміщення товару від постачальника до покупця, довіреності, журнал реєстрації довіреностей та інші документи, які передбачено вимогами діючого законодавства.

На підставі зазначеного ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова вважає, що в порушення п.198.2, п.198.3, ст..198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту грудня 2011 року включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ "Промтехноопт" товару на загальну суму 1118022грн., в т.ч. ПДВ 186336,95грн., які не можуть бути пов'язані з власною господарською діяльністю ТОВ "Іпотекс".

В результаті встановленого завищення податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2011р. виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 186336,95грн., що є порушенням п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ "Іпотекс" включило до складу податкового кредиту 186336,95грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" за грудень 2011 року.

В обґрунтування правомірності включення зазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем надано до суду копії договору купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011 з додатками - специфікації, рахунків-фактури, видаткових накладних, податкових накладних, договору оренди складських приміщень №11/1 від 01.12.2010 з актом прийому-передачі, договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №1/12 від 02.12.2011, товарно-транспортних накладних, акта здачі-прийняття транспортних послуг, журналу реєстрації довіреностей, що містяться в матеріалах справи.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з цим суд зазначає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції, інакше такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

ТОВ "Іпотекс" включено до складу податкового кредиту грудня 2011 року податкові накладні, отримані від ТОВ "Промтехноопт".

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, укладеного між ТОВ "Промтехноопт" (продавець) та ТОВ "Іпотекс" (покупець) продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності відповідно до асортименту та за цінами, що вказані у специфікаціях №1-6 (додатки до договору №1-6), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Іпотекс". Загальна сума договору складає 1118021,71грн., в т.ч. ПДВ 186336,95грн.

Однак, до перевірки позивачем не надано документи, які підтверджують фактичне переміщення товару (товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують навантаження та розвантаження придбаної продукції тощо) від постачальника ТОВ "Промтехноопт" на адресу підприємства ТОВ "Іпотекс".

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухалтерський облік та фінансову звітність в Україні"на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи необхідність складення облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Зазначені обставини свідчать про відсутність підтвердження реального отримання позивачем товарів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, укладеним з ТОВ "Промтехноопт".

Суд звертає увагу, що позивачем не підтверджено, що товари, отримані від ТОВ "Промтехноопт" за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Іпотекс".

Крім того, у акті №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 зазначено, що перевіркою встановлено, що розрахунки між підприємствами не проводились у зв'язку з відсутністю грошових коштів у ТОВ "Іпотекс", станом на 11.04.2012 (дату надання пояснень) між підприємствами існувала кредиторська заборгованість у сумі 1118021,71грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" товариству з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" грошових коштів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011, у тому числі податку на додану вартість у сумі 186336,95грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2011 року.

З наведеного слідує, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 186336,95грн. у зв'язку з придбанням у ТОВ "Промтехноопт" товарів за договором купівлі-продажу №01/11 від 01.11.2011.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №1608/2202/34954102 від 23.05.2012 про порушення ТОВ "Іпотекс" п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "Іпотекс" завищено податковий кредит за грудень 2011 року на загальну суму 186336,95грн. та, відповідно, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 186336,95грн.

Тому суд також вважає правомірним застосування до ТОВ "Іпотекс" штрафу в сумі 46584,19грн. на підставі ст.123 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 07 червня 2012 року №0004952202 прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що доводи позивача не спростовують правомірність податкового повідомлення - рішення від 07 червня 2012 року №0004952202.

Тому позовні вимоги про скасування вказаного податкового повідомлення - рішення суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 19 жовтня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников