Постанова № 27260149, 24.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 жовтня 2012 р. № 2-а- 9587/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волкова Л.М., розглянув у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.01.2012 р. за №0000872305 винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова; скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.01.2012 р. за №0000882305 винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи, та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 24.10.2012 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24.10.2012 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на приписи ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірне підприємство "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову документальну невиїзну перевірку ДП «Харпром»АТ «Харпром»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промспец-консалтинг»їх реальність та повноти відображення в обліку за період жовтень-грудень 2010 року, лютий 2011 року, ТОВ «Промтехноопт»їх реальність та повне ноти відображення в обліку за період квітень-липень 2011 року, за результатами якої була складена довідка № 6387/2305/31644777 від 29.12.2011 року (а.с. 24-42).

Відповідно до довідки № 6387/2305/31644777 від 29.12.2011 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,14.1.27. п. п. 14.1.36 ст.14, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено витрати всього у сумі 251 776 грн., в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 60012 гри., у тому числі за 4 квартал 2010 року у сумі 24884 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 1398 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 18877 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 14853 грн.; п. 1.3. ст. 1, пп. 7.4.1. п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у сумі 50355 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року у сумі 4324 грн., за листопад 2010 року у сумі 13589 грн., за грудень 2010 року у сумі 1994 грн., за лютий 2011 року у сумі 1118 грн., за травень 2011 року сумі 16415 грн., за липень 2011 року у сумі 12915 грн.

На підставі довідки про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 6387/2305/31644777 від 29.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000872305 від 18.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66234,0 грн., яких 60012,0грн. за основним платежем, та 6222,0 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10) та податкове повідомлення-рішення № 0000882305 від 18.01.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66767,0 грн., з яких: 50355,00 грн. за основним платежем, та 16412,0 грн. за штрафними санкціями (а.с. 11).

З дослідженої судом довідки про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 6387/2305/31644777 від 29.12.2011 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь, слугували викладені в довідці висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «Промтехноопт».

Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ДП "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" (покупець) та ТОВ «Промспец-консалтинг»(продавець) був укладений Договір № 11087 від 01.09.2010 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити переданий товар-запчастини для механізмів. (а.с. 26).

З досліджених судом доказів встановлено, що на адресу позивача ДП "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" було поставлено товарно-матеріальні цінності, що підтверджується копіями видаткових накладних № 4511011 від 12.10.2010 року, № 4511110 від 10.11.2010 року, № 4511210 від 10.12.2010 року, № 451110201 від 01.02.2011 року (а.с. 68-71).

Вказані товари було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 166-169).

Вартість вказаних товарів була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промспец-консалтинг», що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 131-133).

ТОВ «Промспец-консалтинг»було виписано на адресу позивача податкові накладні від 01.02.2011 року, 10.12.2010 року, 10.11.2010 року, 12.10.2010 року (а.с.60-63).

Судом встановлено, що між позивача ДП "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" (покупець) та ТОВ «Промтехноопт»(продавець) був укладений Договір поставки № 74041 від 01.04.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити переданий товар-будівельний інструмент (а.с. 53-54).

З досліджених судом доказів встановлено, що на адресу позивача ДП "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" було поставлено товарно-матеріальні цінності, що підтверджується копіями видаткових накладних № 740706 від 02.06.2011 року, № 741205 від 12.05.2011 року, № 741404 від 14.04.2011 року (а.с. 64-67).

Вказані товари було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 163-165).

Вартість вказаних товарів була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехноопт», що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 124-125).

ТОВ «Промтехноопт»було виписано на адресу позивача податкові накладні № 218 від 02.06.2011 року, № 242 від 12.05.2011 року, № 303 від 14.04.2011 року (а.с. 55-59).

Зазначені товари, які були отримані від ТОВ «Промспец консалтинг»та ТОВ «Промтехноопт», позивачем в подальшому були реалізовані, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 90-92, 94-102).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промспец-консалтинг»були виконані договори в повному обсязі, товарно-матеріальні цінності використані останнім у власній господарській діяльності -торгівлі.

Також суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються лише на складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова актах перевірок, то суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промспец-консалтинг» на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридична особа.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промспец-консалтинг».

Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також, суд зауважує, що відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як встановлено судом вище, відповідачем за наслідками проведеної перевірки позивача було складено довідку, в той час як в останній викладено ряд порушень, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вказані дії відповідача суперечать діючому законодавству.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 18.01.2012 року № 0000872305 та від 18.01.2012 року № 0000882305 дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 року № 0000882305.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 року № 0000872305.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Волкова Л.М.