Категорія №8.2.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/5751/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Северіної А.С.,
представника позивача - Лисенка О.В. (довіреність від 03.01.2012),
представника відповідача - Купцової О.М. (довіреність від 29.03.2012 № 28/10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0,
ВСТАНОВИВ:
24 листопада 2008 року ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0, в якому посилається на наступне.
17.11.2008 відповідачем на підставі акту перевірки від 23.10.2008 № 1345/23/35399159 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 30.06.2008» було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002382310/0. В акті перевірки зазначено про порушення податкового законодавства, а саме - п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - підприємством занижено податок на прибуток за півріччя 2008 року в сумі 1679426 грн., у т.ч. за 2 квартал 2008 року в сумі 1679426 грн. Вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки воно винесено на підставі акту, висновки якого суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.
Висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу за півріччя в сумі 2466871 грн. не відповідають дійсності, а вказана в акті сума валового доходу в розмірі 6920250 грн. є необґрунтованою, в акті не зазначено, з яких показників складається зазначена сума, а також не враховано, що позивач працює за договорами комісії. Відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Вищенаведене підтверджує безпідставність нарахування суми валового доходу за результатами перевірки, яка складає 6920250 грн. Крім того, показники, наведені в податковій декларації, підтверджуються регістрами бухгалтерського обліку за відповідними рахунками.
Перевіркою також встановлено завищення валових витрат за півріччя на суму 4245365 грн. Позивач зазначає, що показники, зазначені в податковій декларації у рядку 04.1 та 04.13 відповідають дійсності, вони підтверджуються первинними документами та регістрами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені завищення не підтверджено належними доказами.
Також перевіркою виявлено завищення показників амортизаційних відрахувань за 1 півріччя на суму 5468 грн. Однак, регістрами бухгалтерського та податкового обліку, які були вилучені згідно постанов про здійснення виїмки та протоколів виїмки та подані до перевірки, ці амортизаційні відрахування відображені, тобто, нарахування вищенаведеної суми є безпідставним.
Позивач зазначає, що на його адресу не надходило жодного запиту щодо надання будь-яких письмових пояснень та документів щодо відхилення між показниками за даними перевірки та податкового обліку, позивач по суті не знав про здійснення такої перевірки. Вважає, що перевірки носила поверховий характер, діяльність підприємства не була вивчена в достатньому обсязі, а висновки, викладені в акті перевірки, суперечать вимогам винного законодавства. Тому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.11.2008 № 0002382310/0.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2009 адміністративний позов ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» було задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2009 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2012 допущено заміну відповідача по справі - Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. луганську його правонаступником - Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби; скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення безпідставним і таким, що підлягає скасуванню. Пояснив суду, що відповідачем не витребовувалися в позивача жодні документи, перевірку було проведено поверхнево, без дослідження документів бухгалтерського обліку, а показники, вказані позивачем у податковій звітності, повністю підтверджуються первинною документацією.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. Згідно з постановою старшого слідчого відділу податкової міліції Ленінської МДПІ головним державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків Управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 30.06.2008. За результатами перевірки складено акт від 23.10.2008 № 1345/23/35399159. перевіркою було встановлено заниження валового доходу за півріччя 2008 року в сумі 2466871 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 2466871 грн., завищення валових витрат за півріччя 2008 року в сумі 4245365 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 4245365 грн., завищення амортизаційних відрахувань за півріччя 2008 року в сумі 5486 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 5486 грн. Таким чином, підприємством занижено податок на прибуток за півріччя 2008 року в сумі 1679426 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 1679426 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0, яким ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 1679426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1175598,20 грн., усього - 2855024,20 грн. Зазначає, що позивачем не було надано в повному обсязі первинну бухгалтерську та товарно-транспортну документацію на підтвердження реальності господарських операцій. Відповідач вважає, що перевірку було проведено з дотриманням норм податкового законодавства, висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення - правомірним. Тому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При вирішенні даного спору слід керуватися Законами України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 № 509-ХІІ, «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Законом України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 № 509-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 509), визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, та чинного на момент виникнення спірних правовідносин, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Судом установлено, що ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» до Ленінської МДПІ у м. Луганську було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року від 11.08.2008 з додатками та уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.08.2008 (арк. справи 20-25 том 1).
На підставі наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.10.2008 № 891 та відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.10.2008 фахівцями відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 23.10.2008 № 1345/23/35399159 (арк. справи 6-11 том 1).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2008 року в сумі 1679426 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 1679426 грн.
В акті зазначено, що ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» не в повному обсязі віднесено до складу валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за 2 квартал 2008 року в сумі 5414005 грн., що призвело до заниження скоригованого валового доходу в сумі 2466871 грн.; перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників приросту балансової вартості запасів за 2 квартал 2008 року в сумі 2925191 грн., завищення валових витрат за 2 квартал 2008 року в сумі 4245365 грн., завищення амортизаційних відрахувань за 2 квартал 2008 року в сумі 5468 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав до відповідача заперечення до акту. За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін (арк. справи 33-34 том 1).
На підставі акта перевірки від 23.10.2008 № 1345/23/35399159 Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0, яким ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2855024,20 грн., у тому числі за основним платежем - 1679426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1175598,20 грн. (арк. справи 35 том 1).
Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (далі - Закон № 283), платниками податку, зокрема, є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Статтею 3 Закону № 283 встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статті 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (пункт 4.1 статті 4 Закону № 283).
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону № 283).
Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 283).
Статтею 10 Закону № 283 визначено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно з поданою позивачем декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року та уточнювального розрахунку до вказаної декларації валовий дохід від усіх видів діяльності становить 10179973 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 4453379 грн., скоригований валовий дохід - 10179973 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 4453379 грн., валові витрати - 10111429 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 4406812 грн., скориговані валові витрати - 10111429 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 4406812 грн., сума амортизаційних відрахувань - 6912 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 5468 грн., об'єкт оподаткування - 61632 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року - 41099 грн., сума податку до сплати - 10275 грн.
Судом установлено, що показники валового доходу та валових витрат у другому кварталі 2008 року позивачем було сформовано в результаті провадження господарської діяльності. Так, між позивачем та його контрагентами було укладено договори купівлі-продажу, постачання, виконання робіт (надання послуг), комісії, оренди, охорони об'єктів. Умови договорів було виконано як з боку позивача, так і збоку його контрагентів. Вказані обставини підтверджуються договорами (том 1 арк. справи 99-119, 121, 123-198, том 6 арк. справи 1-12, 125-142), актами прийому-передачі та актами виконаних робіт (том 1 арк. справи 120,122, 152, 156, том 2 арк. справи 112, 113, 119, 122-123, 132, 135, 137, 153-157, 160, 163, 172, 175-178, 182-183, 192, 196, том 3 арк. справи 3-4, 13-14, 17-18, 22-24, 45-46, 69, 73-76, 83, 91-94, 98, 109-110, 117-120, 128-131, 142-146, 184-185, 188, 191, 194, 197, 203, 206, 209, том 6 арк. справи 20-21, 34, 39, 77-79, 83, 149-203, 205-235, 237-244), актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (том 6 арк. справи 96-122), видатковими накладними та накладними (том 2 арк. справи 108-111, 114-118, 120-121, 124-131, 133-134, 136, 138-153, 157, 159, 161-162, 164, 167, 173-174, 179-181, 184-191, 193-195, 197-199, том 3 арк. справи 1-2, 5-13, 15-16, 19-21, 25-44, 47-68, 77-78, 80-82, 84-87, 89-90, 95-97, 99-108, 111-116, 121-125, 132-135, 147-151, 155-157, 159-160, 162-164, 166-167, 179, 186, 189, 192, 195, 198, 200-201, 204, 207, том 6 арк. справи 13-19, 25, 27-32, 35-38, 75-76, 80-81, 84), звітами комісіонера (том 6 арк. справи 148, 204, 236), рахунками (том 2 арк. справи 1, 168-171, том 3 арк. справи 70-72, 88, 126-127), довіреностями (том 3 арк. справи 79,183, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 208), довідкою форми КБ-3 (том 3 арк. справи 141), вантажними квитанціями (том 6 арк. справи 143-147), банківськими виписками (том 4 арк. справи 1-221, том 5 арк. справи 1-51), товарно-транспортними накладними (том 3 арк. справи 153-154, 161, 165, том 6 арк. справи 23-24, 33, 74, 82, 85). Показники амортизаційних відрахувань підтверджуються інвентарними картками (том 6 арк. справи 86-95).
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підставі встановлених судом обставин та дослідженої первинної бухгалтерської документації суд робить висновок, що показники валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань було сформовано позивачем на підставі вчинених господарських операцій та у відповідності до норм податкового законодавства.
Посилання представника відповідача про надання позивачем не в повному обсязі первинних документів, що підтверджують суми валових витрат, спростовуються дослідженою в судовому засіданні бухгалтерською документацією. Крім того, відповідачем не зазначено, які саме документи не було надано позивачем, та в чому полягає вказана неповнота.
Доводи представника відповідача про ненадання позивачем під час проведення перевірки та суду первинних документів на підтвердження транспортування товару суд оцінює критично, оскільки позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару за договорами.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що на товарно-транспортних накладних відсутня печатка автотранспортного підприємства, на увагу суду не заслуговує з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 11.1-1.6 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Після прийняття вантажу, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.
Вказаними Правилами не передбачено проставлення печатки автотранспортного підприємства, яке здійснює перевезення вантажу, на товарно-транспортній накладній. А тому доводи податкового органу про неналежне оформлення наданих позивачем товарно-транспортних накладних є безпідставними.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що невиїзну документальну перевірку ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» було здійснено відповідачем на підставі головної книги, журналів-ордерів та вилучених відповідно до протоколу виїмки від 03.09.2008 документів. При цьому відповідачем не витребовувалися у підприємства первинні бухгалтерські документи. В акті перевірки відсутні посилання щодо аналізу податковим органом конкретних господарських операцій та дослідження первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ «АРМ Груп-Луганськ». Тому суд робить висновок, що при перевірці господарська діяльність підприємства не була досліджена відповідачем у достатньому обсязі, а висновки, викладені в акті перевірки від 23.10.2008 № 1345/23/35399159, є необґрунтованими.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність оскарженого рішення, натомість вимоги позивача знайшли своє обґрунтування в судовому засіданні. Тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.11.2008 № 0002382310/0, яким ТОВ «АРМ Груп-Луганськ» визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2855024,20 грн., у тому числі за основним платежем - 1679426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1175598,20 грн., - скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2008 № 0002382310/0 задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 17.11.2008 № 0002382310/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп-Луганськ»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 05 листопада 2012 року.
СуддяІ.О. Свергун
Судове рішення № 27259983, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/5751/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: