Постанова № 27259970, 01.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7967/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2012 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що згідно із ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Відповідно до ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, утому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. 10.02.2012 року на адресу відділення фонду надійшов звіт форми 10-ПІ, згідно із яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у 2011 році становила 272 особи. Згідно із зазначеним звітом на підприємстві були працевлаштовані 7 інвалідів. Хоча нормами чинного законодавства України передбачено, що на підприємстві повинні бути створені 11 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таким чином, були порушені вимоги ст.19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки у 2011 році у відповідача повинні були працювати 11 інвалідів. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав норми діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця, у необхідній кількості, для працевлаштування інвалідів йому були нараховані адміністративно-господарські санкції за 4 нестворених робочих місця призначених для працевлаштування інвалідів. Відповідач повинен був оплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2012 року на користь Державного бюджету у розмірі 102 214,72 грн. Станом на 12.10.2012 року підприємством частково сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 52 000,00 грн. Факт того, що у відповідача у 2011 році не були працевлаштовані інваліди у необхідній кількості підтверджується звітом форми №10-ПІ, а також довідкою Алчевського міського центру зайнятості від 05.06.2012 року №02/7-1326, згідно з якою відповідач протягом 2011 року звіт форми №3-ПН до центру зайнятості надсилав лише у грудні 2011 року. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу була нарахована пеня, розмір якої станом на 12.10.2012 року дорівнює 2772,52 грн. Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 50 214,72 грн. у встановлений законом строк відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача разом із нарахованою пенею в сумі 2772,52 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

У судовому засіданні представник позивача надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, а також уточнила позовні вимоги та зазначила наступне. Після звернення Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до суду з даним позовом відповідач КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» частково сплатило адміністративно-господарські санкції, а саме у розмірі 13 000,00 грн. Таким чином, станом на 01.11.2012 року розмір адміністративно-господарських санкцій становить 37 215,00 грн., а розмір пені дорівнює 2772,52 грн. Представник позивач просила суд задовольнити уточнені позовні вимоги та стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій 37 215,00 грн. та пеню 2772,52 грн., а всього 39 987,52 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. З метою виконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році комунальним підприємством «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (КП «АВУВКГ») створено 11 робочих місць для працевлаштування інвалідів, фактично працевлаштовані 7 осіб, котрим встановлена група інвалідності. Стосовно інших робочих місць для інвалідів КП «АВУВКГ» інформувало Алчевський міський центр зайнятості. Проте, протягом 2011 року безпосередньо на підприємство для працевлаштування інваліди не зверталися. Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. НА КП «АВУВКГ» покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. КП «АВУВКГ» виконало всі вимоги ст.18 Закону щодо працевлаштування інвалідів, а саме виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Тобто, КП «АВУВКГ» вжиті всі заходи необхідні для працевлаштування інвалідів на підприємстві. Таким чином, з огляду на наведені приписи чинного законодавства, обов'язком з працевлаштування інвалідів покладається на Державну службу зайнятості, а не на підприємство яке створює робочі місця для працевлаштування інвалідів. З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить суд у задоволені уточнених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 цього Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - роботодавці), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення;

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Стаття 18 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код юридичної особи 03340073. (а.с.9)

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форми 10-ПІ, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 272 особи, серед них кількість інвалідів - штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 7 осіб. Хоча нормами чинного законодавства України передбачено, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становила 11 осіб. Фактично протягом року на підприємстві працювали 7 інвалідів, замість 11. (а.с.8).

Згідно листа Алчевського міського центру зайнятості від 05.06.2012 року № 02/7-1326 КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у 2011 році 08.12.2011 року надавало до центру зайнятості звіт за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» для інвалідів, згідно з яким підприємством пропонувалося шість вакансій для працевлаштування інвалідів. На заявлені вакансії центром зайнятості направлялося 32 особи, з яких була працевлаштована 1 особа. Відмов у працевлаштуванні з боку роботодавця не було (а.с.7).

Разом з тим, заперечення відповідача з приводу того, що останнім подавався звіт до центру зайнятості та на КП «АВУВКГ» покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування, судом до уваги не беруться виходячи з наступного.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем звіт про наявність вакансій станом на 08.12.2011 з зазначенням вакансій для інвалідів в кількості 6 місць до Алчевського міського центру зайнятості було подано тільки в грудні 2011 року. При цьому, центром зайнятості на підприємство направлялися 32 особи, з яких була працевлаштована 1 особа. Відмов у працевлаштуванні з боку роботодавця не було.

Слід зазначити, що порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"(далі - Порядок).

Згідно з пункту 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

При цьому, згідно пункту 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З зазначеного вбачається, що звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Натомість, як зазначалось вище, КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» лише в грудні 2011 року повідомило центр зайнятості про створені робочі місця для інвалідів. Таким чином, відповідач не виконав обов'язок подання звітності про наявних вакантних робочих місць, передбачений ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Отже, суд вважає встановленим факт невиконання роботодавцем заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всіх належних заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених Законом № 875-XII, відносно відповідача наявні.

За розрахунком позивача (а.с.6) загальна кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу осіб для КП «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» становить 11 робочих місць, фактично працевлаштовані були 7 інвалідів, тому відповідач повинен був перерахувати адміністративно-господарські санкції за 4 нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2011 рік в сумі 102 214,72 грн.

У відповідності з Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 2772,52 грн. Розмір нарахованої пені відповідає вимогам частини 2 статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Станом на 12.10.2012 року відповідачем були частково сплачені адміністративно-господарські санкції на суму 52000,00 грн. Отже, на час звернення позивача до суду з даним позовом сума несплачених адміністративно-господарських санкцій становила 50214,72 грн.

З урахуванням того, що після звернення Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до суду з даним позовом відповідач частково сплатив залишок нарахованих адміністративно-господарських санкцій позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що розмір адміністративно-господарських санкцій, який рахується за відповідачем станом на 01.11.2012 року становить 37 215,00 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2011 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів разом з пенею у загальному розмірі станом на 01.11.2012 року складає 39 987,52 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, відповідач фактично не виконав вимоги діючого законодавства України, стосовно того, щоб створити робочі місця для інвалідів у кількості чотири робочих місця, що підтверджується наданим ним звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПІ. Сума адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити відповідач була розрахована позивачем на підставі поданого відповідачем звіту за 2011 рік форми № 10-ПІ та відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2011 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 39 987,52 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код 033340073, 94217, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Філатова, 19) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 59, Державний бюджет м. Алчевська, р/р 31219230700027 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37907097, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2011 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 37 215,00 грн. (тридцять сім тисяч двісті п'ятнадцять грн. 00 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2772,52 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят дві грн. 52 коп.), а всього 39 987,52 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім грн. 52 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 05 листопада 2012 року.

СуддяО.П. Островська