Постанова № 27259482, 26.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 р. Справа № 2а-27472/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Афанасьєві Д.Б.

за участю:

представника позивача Очеретька О.В.,

представника відповідача Шеремета В.О., Грицкул В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1, -

ВСТАНОВИВ:

Димитрівське багатогалузеве об'єднання комунального господарства звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Димитрів про визнання протиправними дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 № 0000052342/1, № 0000062342/1 та визнання вказаних податкових повідомлень-рішень недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків акту планової виїзної перевірки за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 (акт № 26/23-11-1-219973020 від 12.02.2010), якими було встановлено порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість». Позивач, вважаючи висновки акту перевірки неправомірними та необґрунтованими, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.09.2012 відповідача у справі Державну податкову інспекцію у м. Димитрів замінено на її правонаступника - Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (т. 6 а.с. 163-164).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, надали письмові заперечення проти позову, в яких з посиланням на п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т. 2 а.с. 40-41).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Димитрівське багатогалузеве об'єднання комунального господарства зареєстровано в якості юридичної особи 22.07.1992 виконавчим комітетом Димитрівської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 328893 (т. 1 а.с. 100). Згідно з довідкою Відділу статистики у місті Димитрові від 02.11.2010, позивача включено до ЄДРПОУ за кодом 21973020 (т. 1 а.с. 103). Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого у новій редакції рішенням Димитрівської міської ради від 28.11.2005 № IV-82/15 (т. 1 а.с. 91-99).

16.01.2004 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 06038657 (бланк серії НВ № 336875) (т. 1 а.с. 101).

З 21.01.2010 по 02.02.2010 ДПІ у м. Димитрові проводилась планова виїзна перевірка Димитрівського багатогалузевого об'єднання комунального господарства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт від 12.02.2010 № 26/23-11-1-21973020 (т.1 а.с. 13-96).

Згідно висновків акту перевірки, встановлені, серед інших, порушення позивачем наступних вимог законодавства:

1. П.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства в періоді, що перевірявся, на загальну суму 303 065 грн., у т.ч. по періодам: І квартал 2008 року в сумі 47 694 грн., ІІ квартал 2008 року в сумі 31 423 грн., ІІІ квартал 2008 року в сумі 44 919 грн., IV квартал 2008 року в сумі 42 532 грн., І квартал 2009 року в сумі 46 125 грн., ІІ квартал 2009 року в сумі 30 078 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 60 294 грн.;

2.П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 159 707 грн., у тому числі: січень 2008 року в сумі 733 грн., лютий 2008 року в сумі 16582 грн., березень 2008 року в сумі 2281 грн., квітень 2008 року в сумі 14 397 грн., травень 2008 року в сумі 11 272 грн., червень 2008 року в сумі 906 грн., липень 2008 року в сумі 1 644 грн., серпень 2008 року в сумі 248 грн., вересень 2008 року в сумі 11 007 грн.. жовтень 2008 року в сумі -110 грн., листопад 2008 року в сумі -378 грн., грудень 2008 року в сумі 15 545 грн., січень 2009 року в сумі 12 724 грн., лютий 2009 року в сумі -1074 грн., березень 2009 року в сумі 21 879 грн., квітень 2009 року в сумі 21 507 грн., травень 2009 року в сумі 6284 грн., червень 2009 року в сумі 20 944 грн., липень 2009 року в сумі 1134 грн., серпень 2009 року в сумі 8359 грн.. вересень 2009 року в сумі -4711 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки, 16.02.2010 ДПІ у м. Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000062342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 83 357 грн.;

№ 0000052342/0, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 122 816 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у м. Димитрові (т. 3 а.с. 54-55). За наслідками розгляду скарги позивача податковим органом прийнято рішення № 6 від 26.04.2010 про результати розгляду первинної скарги, яким у задоволенні скарги позивача відмовлено (т. 1 а.с. 84-85; т. 3 а.с. 56-59).

За наслідками адміністративного оскарження, 26.04.2010 ДПІ у м. Димитрові прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000062342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 243 064 грн., у тому числі за основним платежем 159 707 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 83 357 грн. (т. 1 а.с. 11);

№ 0000052342/1, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 425 881 грн., у тому числі за основним платежем 303 065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 122 816 грн.(т. 1 а.с. 12).

Не погоджуючись із діями щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 №0000052342/1 та №0000062342/1, а також вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення недійсними, позивач 03.12.2010 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом (т. 1 а.с. 3-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2010 позивачу було поновлено строк звернення до суду із даним адміністративним позовом (т. 2 а.с. 34).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України).

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1, з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є порушення позивачем вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валового доходу та валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, а також порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість у період, що перевірявся.

З метою визначення обґрунтованості вказаних висновків акту перевірки, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 у справі призначено судово-економічну експертизу (т. 6 а.с. 106).

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, складеного судовим експертом Машиніченком О.А., щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблено такі висновки:

1.1. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід на 59202грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202грн.) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) наданими для дослідження документами не підтверджуються.

1.2. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202грн. у зв'язку з незменшенням валових витрат на суму безнадійної кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) не є документально обґрунтованими.

1.3. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 813596грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 40732грн., півріччя 2008р. - 129428грн., 3 квартали 2008р. - 267837грн., 2008 рік - 400788грн., 1кв. 2009р. - 135658грн., півріччя 2009р. - 211859грн., 3 квартали 2009р. - 412808грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені розрахунковими документами підтвердити не є можливим, оскільки зазначена норма не регулює порядок формування валових витрат в залежності від наявності або відсутності первинних документів оскільки зазначені обставини податкового обліку врегульовані п.п. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

1.4. висновки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 280258грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 31640грн., півріччя 2008р. - 68635грн., 3 квартали 2008р. - 109901грн., 2008 рік - 147076грн., 1кв. 2009р. - 48843грн., півріччя 2009р. - 92955грн., 3 квартали 2009р. - 133182грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрати на придбання запасних частин, які не були використані у господарській діяльності підприємства підтвердити не є можливим.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» експертом зроблено такі висновки:

2.1. підтвердити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижене податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 137850грн. (у т. ч. за січень 2008р. - (-807грн.), лютий 2008р. - 14835грн., березень 2008р. - 370грн., квітень 2008р. - 13780грн., травень 2008р. - 10527грн., червень 2008р. - 906грн., липень 2008р. - 1412грн., серпень 2008р. - (-119грн.), вересень 2008р. - 11007грн., жовтень 2008р. - (-273грн.), листопад 2008р. - (-378грн.), грудень 2008р. - 14802грн.), січень 2009р. - 11348грн., лютий 2009р. - (-2478грн.), березень 2008р. - 21772грн., квітень 2009р. - 18551грн., травень 2009р. - 6084грн., червень 2009р. - 20944грн., липень 2009р. - 261грн., серпень 2008р. - 17грн., вересень 2009р. - (-4711грн.)) у зв'язку з невірним формуванням суми податкового зобов'язання по операціях з надання послуг населенню, організаціям та приватним підприємцям по вивозу твердих побутових відходів не є можливим.

2.2. висновки ДПІ у м. Димитрові про заниження податкового зобов'язання з ПДВ яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України:

- за квітень 2008р. (543грн.) - документально не обґрунтовані;

- за лютий 2009р. (353грн.), березень 2009р. (107грн.), квітень 2009р. (14грн.) - визначити документальну обґрунтованість не є можливим.

2.3. висновки акту ДПІ у м. Димитрові про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ:

- за січень 2008р. (74грн.), березень 2008р. (1911грн.), квітень 2008р. (74грн.), травень 2008р. (745грн.), липень 2008р. (232грн.), серпень 2008р. 367грн.), жовтень 2008р. (163грн.), лютий 2009р. (1051грн.), квітень 2009р. (2942грн.), травень 2009р. (200грн.), липень 2009р. (873грн.), серпень 2009р. (8342гр.) - документально не обґрунтовані;

- за січень 2009р. - визначити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки не є можливим;

- підтверджується частково: за лютий 2008р. -- у сумі 806грн., за грудень 2008р. - у сумі 343грн.

На підставі ст.ст. 70, 82 КАС України суд приймає вказаний висновок експерта в якості доказу у даній адміністративній справі в частині, що стосується документальної необґрунтованості певних висновків акту перевірки ДПІ у м. Димитрові, та враховує при цьому наступне.

1. В акті перевірки зазначено, що порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виразилось в заниженні валового доходу на 59202 грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202 грн.) у зв'язку з не віднесенням до складу валових доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» (за отримані роботи по договору № 67 від 02.07.2002 - на суму 59202 грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007).

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно з пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, до складу валового доходу звітного періоду належить лише та сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, перебіг строку стягнення якої закінчується у вказаному звітному періоді.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 цього Кодексу встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ні підставі частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною 5 цієї ж статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1-3 ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно акту перевірки (т.1 а.с.19), підприємством в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів за 1кв. 2008р. (по рядку 01.6 декларації) не віднесена сума кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002 на суму 59202 грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Вказаний висновок в акті перевірки ДПІ ґрунтується на підставі даних акту звірки б/н від 31.12.2007р.

Згідно вказаного акту звірки виконаних взаємних розрахунків, станом на 01.07.2004 КП «Комунальник» надало в адресу Димитрівського БОКГ послуги на загальну суму 66302,82 грн., в свою чергу Димитрівське БОКГ надало в адресу КП «Комунальник» авто послуги на суму 5963,76 грн.

Отже, сума заборгованості Димитрівського БОКГ перед КП «Комунальник» станом на 01.07.2004р., згідно вказаного документу, складає 60339,06 грн.

Зазначеним документом боржник - Димитрівське БОКГ визнає наявність боргу, що у відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг строку позовної давності.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Вказаний вище акт звірки виконаних взаємних розрахунків, на основі якого ґрунтуються висновки акту перевірки, не містить посилання на договір (первинний документ), відповідно якого Димитрівське БОКГ здійснювало взаєморозрахунки з КП «Комунальник», а також не містить дату здійснення господарських операцій.

Отже, податковий орган не мав права посилатися на акт звірки як на підставу визначення дати початку перебігу строку позовної давності, а також, що вказані у акті взаєморозрахунки здійснювались відповідно до договору №67 від 02.07.2002.

Згідно з наданою суду довідкою Димитрівського БОКГ №01-11/181 від 22.02.2011р., на підприємстві договір №67 від 02.07.2002р. не зберігся, документ по претензійній роботі відсутній.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі за текстом - Порядок № 327), що втратив чинність, але діяв на час проведення перевірки та оформлення акту перевірки ДПІ у м. Димитрові, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На підставі підпункту 2.3.2 пункту 2.3 цього Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Згідно з приписами підпункту 2.3.4 цього пункту, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

У акті перевірки відсутні посилання на зміст договору №67 від 02.07.2002р. (яким визначаються умови поставки товарів (робіт, послуг), умови (види розрахунків, строки оплати) розрахунків за отримані товари (роботи, послуги)), на первинні документи (накладні, акти прийому-передачі, тощо), на підставі яких сформована вказана кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008р. по договору №67 від 02.07.2002р., на листи узгодження, договори, інші документи якими визначається дата наставання права вимоги кредитора по вказаній заборгованості станом: на 01.01.2008р., на платіжні доручення, виписки банку, акти звірок, акти взаємозаліків і інші первині документи, які містять дані про взаєморозрахунки, пов'язані з погашенням кредиторської заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002р. станом: на 01.01.2008р., на інші первині документи, а також регістри бухгалтерського і податкового обліку, які містять дані щодо формування строку позовної давності по кредиторській заборгованості перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002р. - у сумі 59202,05 грн. станом на 01.01.2008р. Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про порушення відповідачем Порядку № 327 при оформленні результатів перевірки, а також доводять необґрунтованість відповідними документами зазначених висновків акту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки ДПІ про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід за 1 кв. 2008р. на 59202грн. є документально не обґрунтованими.

Зазначений висновок суду узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижений валовий дохід на 59202грн. (у т.ч. за 1 кв. 2008р. - 59202грн.) у зв'язку з невіднесенням до складу валових доходів суми кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) наданими для дослідження документами не підтверджуються.

2. У акті перевірки зазначено (т. 1 а.с. 24), що позивачем в порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зменшені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму кредиторської заборгованості по договору №67 від 02.07.2002р. на суму 59202грн., яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, що призвело до завищення валових витрат за 1кв. 2008р. на суму 59202грн.

Вказаний висновок в акті перевірки про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано даними акту звірки б/н від 31.12.2007, оцінка якому була надана судом вище. Також оскільки суд дійшов висновку про те, що на підставі наданих документів не можливо встановити строк закінчення позовної давності по кредиторській заборгованості Димитрівського БОКГ перед КП «Комунальник» по договору №67 від 02.07.2002, а також, що є необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то, як наслідок відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також суд зазначає, що відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначені норми Закону, на які посилався відповідач у акті перевірки, не передбачають коригування (зменшення) валових витрат на суму кредиторської заборгованості яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, тобто не поширюються на спірні відносини.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку акту перевірки про порушення позивачем пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202 грн.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, згідно з яким в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки ДПІ у м. Димитрові, зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.1.22 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 1кв. 2008р. на суму 59202грн. у зв'язку з незменшенням валових витрат на суму безнадійної кредиторської заборгованості перед КП "Комунальник" (за отримані роботи по договору №67 від 02.07.2002р. - на суму 59202грн., термін виникнення заборгованості 2002-2004р.р., згідно акту звірки № б/н від 31.12.2007р.) не є документально обґрунтованими.

3. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зазначено про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 543 грн. за квітень 2008р., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Суд вважає зазначений висновок акту перевірки необґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.»

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у т. ч. по операціях з поставки товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню ПДВ, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата отримання коштів від покупця як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів, (дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)) платником податку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були складені податкові накладні та видані покупцям під час здійснення відповідних господарських операцій у квітні 2008 року (зокрема, по контрагентам ВАТ "Трест "Красноармійськшахтобуд", ВАТ "Красноармійський хлібзавод", ПТ "Ломбард "Еталон "Щербаков і компанія», ПП ОСОБА_5)

Згідно даних Декларації з ПДВ за квітень 2008р. (т. 2 а.с. 211-214) підсумкове значення податкового зобов'язання з ПДВ (рядок 9 колонка Б) складає 27 114 грн. В свою чергу, підсумкове значення податкового зобов'язання, що відображено у Розділі ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. також складає 27 114 грн. (27 113,69 грн.). Отже, дані Розділу ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2008р. відповідає даним декларації з ПДВ за квітень 2008р.

Крім того, суд зазначає, що інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не може братися до уваги як доказ заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на формування податкового зобов'язання не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового кредиту його контрагентами. Суд звертає увагу, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - продавця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - покупцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 встановлено, що сума ПДВ за квітень 2008р., яка належить до формування у складі податкового зобов'язання по операціях взаєморозрахунків з ВАТ "Трест "Красноармійськшахтобуд", ВАТ "Красноармійський хлібзавод", ПТ "Ломбард "Еталон "Щербаков і компанія», ПП ОСОБА_5 фактично складає 17,92 грн., що на 5,38 грн. менше аналогічної суми ПДВ, які сформована на підставі даних Реєстру отриманих і виданих податкових накладних - 23,30 грн. Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено завищення (а не заниження) податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008р. у сумі 5 грн. (5,38 грн.). Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ у м. Димитрові № 26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 про заниження податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008р. на 543 грн. документально не підтверджуються.

4. Згідно з актом перевірки, ДПІ у м. Димитрові зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2008р. (74 грн.), березень 2008р. (1911 грн.), квітень 2008р. (74 грн.), травень 2008р. (745 грн.), липень 2008р. (232 грн.), серпень 2008р. (367 грн.), жовтень 2008р. (163 грн.), лютий 2009р. (1051 грн.), квітень 2009р. (2942 грн.), травень 2009р. (200 грн.), липень 2009р. (873 грн.), серпень 2009р. (8342 грн.).

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Як передбачено пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідач зазначає, що порушення наведених вище вимог Закону України «Про податок на додану вартість» виразилось в тому, що суми податкового кредиту за вказані вище податкові періоди не підтверджені податковими накладними. Фактично ж, як вбачається з акту перевірки, податкові накладні не були взяті відповідаче до уваги, оскільки вони мітили певні недоліки при їх складанні (не вказано юридичну адресу покупця, невірно зроблено запис номера свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість тощо).

Разом із тим, у судове засідання позивач надав суду податкові накладні, отримані від його контрагентів за вказані вище податкові періоди (Концерн «Тріон», КП «Служба єдиного замовника», ВАТ «Укртелеком» та ін.). Надані накладні містять реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», однак дійсно у них наявні недоліки при їх складанні. З цього приводу суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує відсутність підстав для формування податкового кредиту у разі відсутності податкових накладних, а не у разі наявності у цих податкових накладних недоліків при їх складанні. Крім того, податкові накладні не були визнані недійсними, з огляду на що у відповідача не було підстав не враховувати ці податкові накладні при визначенні питання обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту на їх підставі.

Також зазначені податкові накладні були проаналізовані в ході проведення судово-економічної експертизи, згідно висновку якого встановлено не відображення певних податкових накладних у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень -травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008р., лютий, квітень, травень, липень, серпень 2009р., а саме:

1). Податкова накладна №41 від 13.01.2008р., від Концерн «Тріон», сума ПДВ - 74,42грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 6 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р. не відображена.

По рядку 6 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за січень 2008р. зазначена податкова накладна від ПП «Востоквуглеком» №250108-01 від 21.01.2008р. сума ПДВ - 1166,67грн.

2). Податкова накладна від ТОВ «Діамет» №1129 від 28.10.2008р., сума ПДВ - 163,13грн. яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 13 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р. не відображена.

У Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за жовтень 2008р. рядок 13 відсутній.

3). Податкова накладна від УкрДНДІ "УкрВодГео" №365 від 21.05.2009р., сума ПДВ - 199,83грн. яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 4 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р. не відображена.

По рядку 4 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009р. зазначена податкова накладна від ТОВ "Укрстандарт" №786 від 08.05.2009р., сума ПДВ - 131,40 грн.

Отже, в результаті проведеного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки ДПІ, щодо формування Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту: за січень 2008р. - у сумі 74,42грн., жовтень 2008р. - у сумі 163,13грн., травень 2009р. - у сумі 199,83грн. документально не підтверджуються.

Таким чином висновки ДПІ у м. Димитрові, що зазначені в акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2008р. - 74грн., жовтень 2008р. - 163грн., травень 2009р. документально необґрунтовані.

4). Податкова накладна від Концерн «Тріон», сума ПДВ - 109,00грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 14 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. не відображена.

По рядку 14 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. зазначена податкова накладна від Донецька філія ВАТ "Укренерговугілля" №8481/1 від 14.05.2008р., сума ПДВ - 13,43грн.

Таким чином, даними Розділу 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008р. не підтверджується відображення Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту за травень 2008р. суми ПДВ - 109,00грн. по податковій накладній від Концерн «Тріон» (№ і дата податкової накладної в акті перевірки ДПІ не зазначені).

5). Податкова накладна, від КП "Служба єдиного замовника" №88 від 29.02.2008р. сума ПДВ - 811,84грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 1 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р., фактично відображена в Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р. по рядку 2.

В свою чергу податкова накладна, від КП "Служба єдиного замовника" №22 від 29.02.2008р. сума ПДВ - 771,09грн., яка згідно акту перевірки ДПІ значиться відображеною по рядку 2 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р., фактично відображена в Розділі І «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008р. по рядку 1.

Аналогічні порушення встановлені за квітень 2008р. (податкова накладна від ВАТ «Укртелеком» Донецька дирекція №478/141029 від 30.04.2008р. сума ПДВ - 72,72грн.), грудень 2008р. (податкова накладна: від ТОВ «Востокуглеком» №311208-10 від 31.12.2008р.. сума ПДВ - 400,00грн., від ВАТ «Донецькелектрооптторг» №135775 від 17.12.2008р., сума ПДВ 342,88грн.), квітень 2009р. (податкова накладна від ТОВ «Діамет»: №1567 від 17.04.2009р., сума ПДВ - 173,20грн., №1570 від 16.04.2009р., сума ПДВ - 430,18грн., №1565 від 13.04.2009р., сума ПДВ 887,04грн.), липень 2009р. (податкова накладна від ТОВ «Будресурс» (№21 від 06.07.2009р., сума ПДВ - 873,33грн.).

6) Згідно акту перевірки ДПІ, у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. значаться відображені суми ПДВ по податкових накладних від ТОВ «Буденергопостачання (номер і дата незазначені): по рядку 1 - ПДВ на суму 2233,33грн., по рядку 2 - ПДВ на суму 3158,33грн., по рядку 3 - ПДВ на суму 2950,00грн.

Фактично в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. значаться відображені суми ПДВ, по податкових накладних від ТОВ «Буденергопостачання»: по рядку 1 - ПДВ на суму 2233,33грн. по податковій накладній №60 від 21.08.2009р., по рядку 2 - ПДВ на суму 3158,33грн. по податковій накладній №31 від 12.08.2009р., по рядку 3 - ПДВ на суму 2950,00грн. по податковій накладній №5 від 03.08.2009р.

Таким чином, даними Розділу 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2009р. підтверджується формування у складі податкового кредиту з ПДВ за серпень 2009р. суми ПДВ, по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Буденергопостачання»: по рядку 1 - №60 від 21.08.2009р. (сума ПДВ - 2233,33грн.), по рядку 2 - №31 від 12.08.2009р. (сума ПДВ - 3158,33грн.), по рядку 3 - №5 від 03.08.2009р. (сума ПДВ - 2950,00грн.).

7) По інших позиціях таблиці №1 Додатку №1, встановлено відповідність даних акту перевірки ДПІ (т. 1 а.с. 36-37) аналогічним даним Розділу I «Отримані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних (в частині формування суми ПДВ у складі податкового кредиту по вказаних вище податкових накладних).

Тобто, вказані податкові накладні значаться складеними у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (яким передбачено перелік реквізитів, які повинна містити податкова накладна).

В результаті проведеного дослідження встановлені розбіжності між даними Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий -травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008р., лютий, квітень, травень, липень, серпень 2009р. і даними податкових накладних, що вказані у даному реєстрі:

1). Сума ПДВ, яка зазначена в податкових накладних (податкові накладні: №75 від 20.03.08 від ТОВ "Фірма Роменська ГТФ Лтд.", №311208-10 від 31.12.08 від ТОВ "Востокуглеком", №31 від 12.08.09 від ТОВ "Буденергопостачання" (див. по рядках, відповідно: 7, 31, 51 стовбець 8 Таблиці №2 Додатку №1 до вказаного висновку)), більше ніж сума ПДВ, яка зазначена у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаних податкових накладних.

У зв'язку з тим, що сума ПДВ, що зазначена у вказаних податкових накладних перевищує суму ПДВ, що відображена у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаних податкових накладних, а також у зв'язку з тим, що експерту для проведення дослідження не надані документи, що підтверджують визнання вказаних податкових накладних у судовому порядку недійсними, або підтверджують складання вказаних податкових накладних особами, які не зареєстровані як платники ПДВ, вказаними податковими накладними документально підтверджується право на податковий кредит по вказаних операціях (по рядках 7, 31, 51 Таблиці №2 Додатку 2 до Висновку).

2). Сума ПДВ, яка зазначена в інших податкових накладних (по рядках: 2, 6, 8, 9, 12, 15-19, 22, 23, 26-29, 35, 38-41, 44, 47, 50, 52 Таблиці №2 Додатку №1 до Висновку) відповідає даним Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаним податковим накладним.

У зв'язку з тим, що сума ПДВ, що зазначена у вказаних податкових накладних відповідає даним Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних по вказаним податковим накладним, а також у зв'язку з тим, що експерту для проведення дослідження не надані документи, що підтверджують визнання вказаних податкових накладних у судовому порядку недійсними, або підтверджують складання вказаних податкових накладних особами, які не зареєстровані як платники ПДВ, вказаними податковими накладними документально підтверджується право на податковий кредит по вказаних операціях (по рядках: 2, 6, 8, 9, 12, 15-19, 22, 23, 26-29, 32, 35, 38-41, 44, 47, 50, 52 Таблиці №2 Додатку №1 до Висновку).

Отже, за наслідками експертизи також встановлено безпідставність висновку податкового органу щодо не підтвердження податковими накладними сум податкового кредиту з ПДВ за січень 2008р. (74 грн.), березень 2008р. (1911 грн.), квітень 2008р. (74 грн.), травень 2008р. (745 грн.), липень 2008р. (232 грн.), серпень 2008р. (367 грн.), жовтень 2008р. (163 грн.), лютий 2009р. (1051 грн.), квітень 2009р. (2942 грн.), травень 2009р. (200 грн.), липень 2009р. (873 грн.), серпень 2009р. (8342 грн.).

Що стосується порушення позивачем норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», висновки акту перевірки щодо яких під час експертизи документально підтвердити не можливо, то суд також вважає ці висновки необґрунтованими, виходячи з наступного.

1. У акті перевірки ДПІ у м. Димитрові №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року вказується про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 813 596грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 40732грн., півріччя 2008р. - 129428грн., 3 квартали 2008р. - 267837грн., 2008 рік - 400788грн., 1кв. 2009р. - 135658грн., півріччя 2009р. - 211859грн., 3 квартали 2009р. - 412808грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені розрахунковими документами.

При цьому, у акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), які повинні були бути досліджені податковим органом та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, чим порушено вимоги п.п. 1.7, 2.3.2, 2.3.4 Порядку № 327, з огляду на що зазначені висновки не можуть бути визнані обґрунтованими судом.

Крім того, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, вказана норма регулює поняття валових витрат. Посилаючись на порушення даної норми відповідач у акті перевірки не вказав, у чому таке порушення полягає. Суд зауважує, що заборона на віднесення до складу валових витрат підприємства витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, передбачена пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У акті перевірки відповідач на порушення вимог зазначеної норми Закону не посилався.

2. Згідно з актом перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 року відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищені валові витрати на загальну суму 280 258 грн. (за 1кв. 2008р. - у сумі 31 640 грн., півріччя 2008р. - 68 635 грн., 3 квартали 2008р. - 109 901 грн., 2008 рік - 147 076 грн., 1кв. 2009р. - 48 843 грн., півріччя 2009р. - 92 955 грн., 3 квартали 2009р. - 133 182 грн.) у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат підприємства витрат на придбання запасних частин, які не були використані у господарській діяльності підприємства. Вказаний висновок, згідно акту перевірки, робиться у зв'язку з відсутністю на підприємстві актів на списання запасних частин.

При цьому, у акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи (накладні, акти приймання-передачі, банківські виписки, платіжні доручення, тощо), на підставі яких відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем вказаного порушення та на підставі яких формувались вказані витрати по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток.

Крім того, відповідач посилається на п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, і яким не врегульований порядок податкового обліку запасів, придбаних для використання в господарській діяльності, але використаних на інші потреби,з огляду на що суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом вчинення позивачем зазначеного порушення.

3. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зазначається про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижене податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 137850грн. (у т. ч. за січень 2008р. - (-807грн.), лютий 2008р. - 14835грн., березень 2008р. - 370грн., квітень 2008р. - 13780грн., травень 2008р. - 10527грн., червень 2008р. - 906грн., липень 2008р. - 1412грн., серпень 2008р. - (-119грн.), вересень 2008р. - 11007грн., жовтень 2008р. - (-273грн.), листопад 2008р. - (-378грн.), грудень 2008р. - 14802грн.), січень 2009р. - 11348грн., лютий 2009р. - (-2478грн.), березень 2008р. - 21772грн., квітень 2009р. - 18551грн., травень 2009р. - 6084грн., червень 2009р. - 20944грн., липень 2009р. - 261грн., серпень 2008р. - 17грн., вересень 2009р. - (-4711грн.)) у зв'язку з невірним формуванням суми податкового зобов'язання по операціях з надання послуг населенню, організаціям та приватним підприємцям по вивозу твердих побутових відходів.

Як вже зазначалось, відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 вказано, що висновки про порушення платником податку вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» можуть бути зроблені виключно в результаті перевірки та співставлення наступних відомостей які вказуються як обґрунтування порушень:

- контрагентів - по операціях з якими платник податку не вірно визначив суму податкового зобов'язання,

- цивільно-правовий договір - відповідно якого платник податку здійснював операції з поставки контрагенту товарів (робіт, послуг),

- первинні документи (накладні, банківські виписки, акти прийому передачі, тощо), які підтверджують факт здійснення операцій з поставки контрагенту товарів, робіт та/або послуг (отримання коштів від контрагента) в межах вказаного договору,

- регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені вказані господарські операції,

- податкові накладні, які складені платником податку у зв'язку виникненням податкового зобов'язання по вказаних операціях,

- реєстри отриманих і виданих податкових накладних - в яких значаться відображеними вказані податкові накладні, (ПДВ у складі вказаних податкових накладних віднесений до складу податкового зобов'язання звітного періоду).

Оскільки у акті перевірки відсутні посилання на зазначені вище обставини в обґрунтування вчинення позивачем порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», експерт не зміг підтвердити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з приписами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Порядку № 327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. У порушення зазначених вимог, висновки акту перевірки ДПІ щодо порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не містять посилання на контрагентів (по операціях з поставки товарів (робіт, послуг), яким платник податку не вірно визначив суму податкового зобов'язання), на первинні документи, регістри бухгалтерського і податкового обліку підприємства (із посиланням на господарські операції), які підтверджують склад вказаного порушення, з огляду на що суд приходить до висновку про те, що у акті перевірки перевіряючи здійснили припущення щодо порушення позивачем норм пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

4. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 вказується про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2009р. - 353грн., за березень 2009р. - 107 грн., за квітень 2009р. - 14грн., яке встановлено в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В ході проведення експертизи експерту не було надано для дослідження документів (Розділу ІІ «Видані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних з аналогічними даними декларації з ПДВ), на підставі яких експерт міг би підтвердити обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки.

Разом із тим, суд вище дійшов висновку, що інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не може братися до уваги як доказ заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на формування податкового зобов'язання не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового кредиту його контрагентами. Суд звертає увагу, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - продавця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - покупцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. За таких обставин суд вважає необґрунтованим зазначений висновок акту перевірки.

5. У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищений податковий кредит з ПДВ за січень 2009р. - 1376грн., у зв'язку з формуванням у складі податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012, для проведення дослідження експерту надані копії Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р. (т. 2 а.с.95,96, т.2 а.с.97), що значаться завіреними підписами посадової особою Димитрівське БОКГ і скріплені печаткою Димитрівське БОКГ. В результаті проведеного зіставляння даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р. встановлені розбіжності між даними вказаних документів: згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (т. 1 а.с. 95-96) підсумкова сума податкового кредиту складає 8038,17грн., згідно даних Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р. (т.1 а.с.97) підсумкова сума податкового кредиту складає 8060,86грн. (див. рядки 10,11 стовбець 8 таблиці №8). Таким чином, експерту для проведення дослідження надані документи (Розділ 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009р.), що містять вихідні дані які можуть бути розтлумачені неоднозначно, з огляду на що експерт встановив, що визначити документальну обґрунтованість вказаного висновку акту перевірки не є можливим.

Разом із тим, як зазначено у акті перевірки, спірна сума податкового кредиту була сформована позивачем на підставі податкової накладної № 419/005 від 28.01.2009, виданої ВАТ «Донецькобленерго» СО «Кіровські електромережі Красноармійський район електричних мереж», в якій відсутні адреса, індивідуальний податковий номер, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - покупця (позивача).

Суд вище дійшов висновку про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує відсутність підстав для формування податкового кредиту у разі відсутності податкової накладної, а не у разі наявності у цій податковій накладній недоліків при її складанні. Крім того, податкова накладна не була визнана недійсною, з огляду на що у відповідача не було підстав не враховувати її при визначенні питання обґрунтованості формування позивачем податкового кредиту січня 2009 року.

Стосовно встановлення висновком судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 документальної обґрунтованості висновків акту перевірки у частині порушення Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні податкового кредиту з ПДВ за лютий 2008р. у сумі 806 грн. та за грудень 2008р. у сумі 343 грн., суд зазначає наступне.

У акті перевірки №26/23-11-1-21973020 від 12.02.2010 вказано, що позивач у порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зависив податковий кредит з ПДВ за лютий 2008р. на суму 1747 грн., за грудень 2008р. на суму 743 грн., у зв'язку з формуванням у складі податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними чи митними деклараціями.

У акті перевірки також вказано, що по рядку 18 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. відображено податкову накладну від КП "Служба єдиного замовника", (номер і дата не зазначені), сума ПДВ - 805,68 грн.

Як вбачається з Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. по рядку 18, відображено податкову накладу за №289 від 15.02.2008, сума ПДВ складає 805,68 грн.

Таким чином, даними Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. підтверджується формування у складі податкового кредиту з ПДВ за лютий 2008р. суми ПДВ - 805,68 грн. на підставі податковій накладній, отриманий від КП "Служба єдиного замовника" за № 289 від 15.02.2008.

Крім того, податкова накладна, видана КП "Служба єдиного замовника" за №289 від 29.12.2007 на суму ПДВ 776,27грн., яка згідно акту перевірки ДПІ відображена по рядку 2 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р., в Розділі 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. фактично не відображена. По рядку 2 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. зазначена податкова накладна від Концерн «Тріон» № 41 від 13.01.2008р., сума ПДВ - 74,42грн.

Таким чином, даними Розділу 1«Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. не підтверджується відображення Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту за лютий 2008р. суми ПДВ у розмірі 776,27 грн. на підставі податкової накладної, виданої КП "Служба єдиного замовника" за №289 від 29.12.2007р.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що вказана податкова накладна №289 від 29.12.2007 суду не надана, у зв'язку з чим відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість по цій накладній не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Також суду не надана податкова накладна, видана ВАТ "Донецькелектроопторг" за №135775 від 17.12.2008, згідно якої позивачем по рядку 11 у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008р. сформований податковий кредит у сумі 342,88 грн., з огляду що сума податку на додану вартість по цій накладній не підлягає включенню до складу податкового кредиту відповідно до вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин суд приходить до висновку, що дійсно, позивачем були порушені приписи пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені відповідними податковими накладними.

Також, згідно висновку судово-економічної експертизи № 328/24 від 02.08.2012 встановлено, що:

- підприємством в порушення вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по рядку 18 у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р. до складу податкового кредиту з ПДВ віднесена сума 805,68грн.;

- що висновки акту перевірки ДПІ, щодо формування Димитрівським БОКГ у складі податкового кредиту за лютий 2008р. по податковій накладній від КП "Служба єдиного замовника" №289 від 29.12.2007р., сума ПДВ - 776,27грн., документально не підтверджуються;

- сума ПДВ, яка зазначена в податковій накладній від Концерн «Тріон» №41 від 06.02.2008р., сума ПДВ - 164,50грн. відповідає даним по рядку 8 Розділу 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2008р.

Також, в результаті проведеного експертного дослідження порядку формування податкового кредиту за грудень 2008р. встановлено, що:

- підприємством в порушення вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по рядку 11 у Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008р.до складу податкового кредиту з ПДВ віднесена сума 342,88грн.;

- сума ПДВ, яка зазначена податковій накладній №311208-10 від 31.12.08 від ТОВ "Востокуглеком", більше ніж сума ПДВ, яка зазначена у по рядку 20 Розділі 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008р.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 26.04.2010 №0000062342/1 є обґрунтованим у частині донарахованого податку на суму 1 149 грн. (806 грн. + 343 грн.), та, відповідно, штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 414,60 грн. (1934,40 грн. + 480,20 грн.).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких позивачу здійснено донарахування податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2010 №0000062342/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на суму 158558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80945,4 грн., та згідно податкового повідомлення-рішення від 26.04.2010 №0000052342/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем на суму 303065 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 122816 грн.

Статтею 55 Податкового кодексу України (чинного на час прийняття судом постанови) передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень. За таких обставин суд приходить до висновку, що з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача податкові повідомлення-рішення від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1 слід скасувати.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1 суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушених прав, свобод чи законних інтересів.

В межах даного спору юридичне значення для позивача мають саме податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом, а не дії щодо їх прийняття. Крім того, суд вже дійшов висновку про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1, з огляду на що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо їх прийняття задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Димитрові від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1,70 гривень.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання податкових повідомлень-рішень від 26.04.2010 року №0000052342/1 та №0000062342/1 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові від 26.04.2010 року №0000062342/1 в частині визначення Димитровському багатогалузевому об'єднанню комунального господарства податкового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем на суму 158558грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80945,4грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові від 26.04.2010 року №0000052342/1 яким визначено Димитровському багатогалузевому об'єднанню комунального господарства податкового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем на суму 303065грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 122816грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Димитровського багатогалузевого об'єднання комунального господарства витрати по сплаті судового збору у розмірі 1(одна) гривня 70 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 жовтня 2012 року у присутності представників сторін. Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 31 жовтня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.