Рішення № 27253121, 12.01.2012, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-876/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 січня 2012 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.

при секретарі Білодід Ю.П.

за участі представника позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Іноземного підприємства «Время і К»до ОСОБА_2, третя особа

ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

ІП «Время і К»звернулось до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП 13108,65 гривень та в рахунок понесених судових витрат 4781 гривня.

Ухвалою суду до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_4

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 13.01.2010 року на вул. Сучкова в м. Новомосковську сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Деу»під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Фіат Добло», належного ІП «Время і К», під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якого автомобілям спричинені механічні пошкодження.

Винним у вищевказаній ДТП визнано ОСОБА_2

Згідно висновку авто товарознавця матеріальна шкода, спричинена власникові автомобіля «Фіат Добло»склала 2044,62 євро, однак фактично позивачем понесено витрати на відновлення автомобіля в розмірі 35341 гривня.

04.06.2010 року ОСОБА_2 відшкодував позивачеві 4000 гривень, а 07.10.2010 року позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 18232,35 гривень.

Різницю між фактично понесеними витратами та отриманими коштами, яка складає 13108,65 гривень, позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору і витрати на ІТЗ в загальній сумі 557 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 4224 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та пояснили, що згідно висновку автотоварознавця матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Фіат Добло»внаслідок ДТП склала 26536,78 гривень, а отже з урахуванням вже погашених сум відповідач не заперечував проти стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 4304,43 гривень. В іншій частині позовних вимог позивача просив відмовити.

ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити їх.

Суд, заслухавши представників сторін, відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2010 року о 17-30 годин на вул. Сучкова в м. Новомосковську водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, що підтверджується постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської від 02.02.2010 р., якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Автомобіль «Фіат Добло»д/н НОМЕР_3 належить на праві власності ІП «Время і К», що підтверджується копію технічного паспорту, а отже пошкодженням автомобіля спричинено матеріальну шкоду позивачеві.

Таким чином в судовому засіданні встановлено факт спричинення шкоди, протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між діями відповідача та спричиненням шкоди.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а отже саме з відповідача підлягає стягненню шкода, заподіяна його діями позивачеві.

Згідно висновку експерта № ГО-99 від 11.02.2010 року матеріальна шкода спричинена ІП «Время і К»внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_4 складає 26536,78 гривень.

Як вбачається з рахунку-фактури № 15-01/1 від 15.01.2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 38607 гривень, а як вбачається з договору на обслуговування та ремонт автомобіля, акту приймання-здачі виконаних робіт № в-00000001, платіжних доручень № 142 від 14.05.2011 року та № 130 від 17.05.2011 року, товарного чеку на придбання дзеркала вартістю 650 гривень, товарного чеку на придбання ресори вартістю 1200 гривень, товарного чеку на придбання автозапчастин вартістю 6000 гривень, товарного чеку на придбання боковини кузова вартістю 1975 гривень, позивачем понесено витрати на відновлення автомобілю в розмірі 35341 гривень.

При визначенні розміру матеріальної шкоди спричиненої позивачеві винними діями відповідача, суд виходить з того, що ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Як вже зазначалось вище, позивач поніс витрати в розмірі 35341 гривня на відновлення свого порушеного права, зміст квитанцій та акту приймання-передачі виконаних робіт співпадає з тими пошкодженнями які виявлені при дослідження автомобіля, а отже саме цю суму суд вважає за можливе прийняти як розмір шкоди, завданої позивачу.

Посилання відповідача на те, що суд для визначення розміру матеріальної шкоди повинен взяти до уваги включно висновок експерта авто товарознавця, суд не приймає до уваги, оскільки даний висновок не має більшого доказового значення ніж квитанції та акт приймання-передачі виконаних робіт і, крім того, даний висновок відображає приблизну суму необхідну для відновлення автомобіля, в той час як надані позивачем квитанції свідчать про реальні витрати понесені на відновлення свого порушеного права.

В судовому засіданні встановлено також те, що 04.06.2010 року ОСОБА_2 відшкодував позивачеві 4000 гривень, що підтверджується розпискою, а 07.10.2010 року позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 18232,35 гривень.

Таким чином, невідшкодований розмір матеріальної шкоди складає 13108,65 гривень та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується судових витрат, то суд вважає, що оскільки на момент звернення з позовом до суду позивачеві було відшкодовано лише 4000 гривень, то сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 313,41 гривень (35341 гривня 4000 гривень = 31341*1%=313,41 гривень.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Що стосується прохання позивача стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 4224 гривень, то воно задоволенню не підлягаю оскільки позивачем не доведено в судовому засіданні понесення цих витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1167, 1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Іноземного підприємства «Время і К»до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Іноземного підприємства «Время і К»в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13108,65 гривень та судових витрат 433,14 гривень, а всього 13541,79 гривень (тринадцять тисяч пятсот сорок одна гривня сімдесят девять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.П.Мельниченко