Рішення № 27247397, 22.10.2012, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 2/543/1289/12

543/3866/12

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22 жовтня 2012 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Холстінкіній В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, в якому зазначив, що він з 22.09.2009 р. по 06.05.2010 р. працював на ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008». 06.05.2010 р. звільнився за власним бажанням. Заробітна плата при звільненні йому виплачена не була, крім того, має місце заборгованість за останні два місяці роботи, що складає 10000 (заробітна плата з 01.03.2010 р. по момент звільнення). До теперішнього часу заборгованість не виплачена, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 10000 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі, визначеному на момент ви несення рішення; судовий збір, а також витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Позивач у судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дослідивши представлені докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що ОСОБА_2 22.09.2009 р. був прийнятий ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008»підземним гірничоробочим очисного забою 5 р. з повним робочим днем в шахті, наказ № 46 К від 22.09.2009 р. 06.05.2010 р. був звільнений за власним бажанням, наказ № 110 від 06.05.2010 р. (а.с.7). При звільненні розрахунок відповідачем здійснений не був, заборгованість по заробітній платі не погашена.

Право за своєчасне отримання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України) захищається законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строк, встановлений колективним договором, але не менш двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний у день звільнення видати робітнику належним чином оформлену трудову книжку та здійснити з ним розрахунок в строки, вказані у ст. 116 КЗпП, яка передбачає, що при звільненні робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення. Якщо робітник в день звільнення не працював, то вказані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим робітником вимоги про розрахунок.

Ці вимоги закону відповідачем дотримані не були, до теперішнього часу розрахунок при звільненні з позивачем здійснений не був.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації сум в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в ньому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Відповідачем не надані будь-які докази щодо відсутності його вини в невиплаті позивачу заробітної плати.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні визначається з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"від 8 лютого 1995 року № 100. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати»нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин) Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати на фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Середньоденний заробіток позивача становить: (10000 (нарахована заробітна плата за період роботи) поділена на 44 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів) = 227,27 грн.

Починаючи з дня, що є наступним після звільнення тобто з 07.05.2012 р. і до теперішнього часу, пройшло 638 робочих дня, тому середній заробіток за цей період становить 227,27*638=144998,26 грн.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки.

У разi порушення законодавства про оплату працi працiвник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробiтної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22.02.2012 р. зазначено, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобовязаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Оскільки на час звернення до суду з даним позовом належні позивачу суми підприємством виплачені не були, строк звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не порушено.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд, відповідно до положень ЦПК України враховує суму заборгованості по заробітній платі, на яку позивач має право (10000 грн.), частку, яку вона становить у заявлених вимогах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, та вважає можливим визначити розмір відшкодування за час затримки розрахунку в 20000 грн., що буде відповідати завданням як цивільного судочинства, визначеним ст.1 ЦПК України, а саме справедливому розгляду цивільних справ, так і засадам цивільного законодавства, які визначені ст.3 ЦК України, а саме: справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 107,30 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., які підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 58-60, 79, 88, 213, 215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, п.п. 1, 2, 3, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 з наступними змінами до нього, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008» на користь ОСОБА_2 анатолійовича:

-10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість по заробітній платі при звільненні;

-20000 (двадцять тисяч) грн.. 00 коп. - середній заробіток за дні затримки;

-22 (двадцять дві) грн..53 коп. - судові витрати при зверненні до суду;

-480 (чотириста вісімдесят) грн.. 00 коп. - витрати на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду в межах заробітної плати один місяць у розмірі 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. допустити до негайного виконання.

Стягнути з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Горизонт 2008»судовий збір в доход держави у розмірі 192 (сто девяносто дві) грн. 70 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач державний бюджет м.Селидове, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686427, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя