Рішення № 27243330, 26.09.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.09.2012

2/0514/1475/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Коверченкової М.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ВСП шахтоуправління Добропільське про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ВСП шахтоуправління Добропільське про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він перебував у трудових відносинах з Державним підприємством Добропіллявугілля ВСП шахта Алмазна, яке на сьогоднішній день реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ВСП шахтоуправління Добропільське. Позивач вказує, що він працював у підземних умовах на шахті Алмазна з 11.04.2007 року до 02.07.2012 року. За час праці на даному підприємстві позивач отримав професійне захворювання у вигляді хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійне про що свідчить акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 за № 7 від 30 грудня 2011 року. Вказане професійне захворювання також підтверджено висновком лікарсько-експертної комісії від 14 грудня 2011 року та довідкою обласного МСЕК від 17 січня 2012 року, яким позивачу первісно повторно встановлено 65 % (у сукупності: 40% - профзахворювання та 25 % - професійна травма) втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності пов'язана з профзахворюванням, безстроково. Професійне захворювання, на думку позивача, він отримав у зв'язку з тим, що відповідачем було порушено його право на безпечні умови праці: не забезпечене робоче місце належною технологією обезпилювання, передбаченого проектом комплексного обезпилювання шахти та окремих дільниць. З часів СРСР на шахті не проводився ремонт і зміна застарілого обладнання, вентиляція фактично не забезпечувала надходження повітря для підземних робітників. На шахті не проводились лікувально-оздоровчі, реабілітаційні заходи від шкідливого втручання на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим позивач вважає, що має право, передбачене ст.237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням цілком порушена нормальна його життєдіяльність. Внаслідок отриманої хвороби він втратив здоровя, постійно відчуває біль у грудях, напади задухи та кашлю, запаморочення, головний біль. Часто перебуває на лікуванні в різних лікувальних закладах, що призвело до втрати нормальних життєвих умов і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 70000 грн.

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги позивача і просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Також пояснив, що довідкою обласного МСЕК від 17.01.2012 року позивач визнаний інвалідом третьої групи з 40% втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку профзахворюванням, яке позивач отримав не зі своєї вини, а з вини відповідача, через недосконалість технології знепилюючи заходів. Вважає, що факт втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку профзахворюванням встановлений відповідно до норм законодавства, тому не потребує проведення додаткових експертних досліджень щодо взаємозвязку моральних страждань, які відчуває позивач з втратою здоровя.

Представник відповідача ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ВСП шахтоуправління Добропільське ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, позов не визнав. Просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22.11.1995 р., яким затверджено Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності, згідно якого обовязок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повязаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 65 % (у сукупності): 40% - профзахворювання та 25 % - професійна травма, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. Також, посилається на той факт, що ОСОБА_1 з лютого 1986 року працював у шкідливих умовах на ДП Добропіллявугілля шахта Новодонецька, з якої був звільнений за станом здоровя 31.03.2007 року, а на шахті Алмазна у шкідливих умовах працював лише з 13.03.2010 року по 17.02.2012 року. Тому вважає, що належним відповідачем за спричинену шкоду є ДП Добропіллявугілля ВП Шахта Новодонецька. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Державним підприємством Добропіллявугілля ВСП шахта Алмазна, яке на сьогоднішній день реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ПСП шахтоуправління Добропільське. 26.03.2012 року у звязку зі змінами в організації виробництва був створений Виробничо-структурний підрозділ шахтоуправління Добропільське Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька тепло-енергетична компанія Добропіллявугілля»шляхом обєднання ВСП Шахта Добропільська ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля, ВСП Шахта Алмазна ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, ВСП Шахта Білицька ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля.

ОСОБА_1 працював у підземних умовах на шахті Алмазна з 11.04.2007 року до 02.07.2012 року. У трудовій книжці вказано, що з 11.04.2007 року ОСОБА_1 було прийнято заступником головного інженера з виробництва, зайнятого на підземній роботі 50 і більше відсотків робочого часу на рік. З 19.04.2007 року його переведено начальником дільниці підземним з повним робочим днем в шахті. З 13.03.2010 року він був переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. З 17.02.2012 року переведений в.о. механіка дільниці. Таким чином, встановлено, що у період з 11.04.2007 року до 02.07.2012 року ОСОБА_1 працював у підземних умовах. (а.с. 10-11).

За час роботи на шахті Алмазна ОСОБА_1 захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 № 7 від 30 грудня 2011 року: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійне (а.с.3-4).

Вказаний діагноз встановлений висновком лікарсько-експертної комісії комунальної лікувально-профілактичної установи Обласна клінічна лікарня профзахворювань №2617 від 14 грудня 2011 року (а.с.17).

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК (до довідки серії ДОН-04) № 054447 від 06.02.2007 року ОСОБА_1 встановлено первісно 25 % втрати професійної працездатності у звязку з професійною травмою 31.10.2006 року (а.с.32).

Довідкою обласного МСЕК від 17 січня 2012 року, яким позивачу первісно повторно встановлено 65 % (у сукупності: 40% - профзахворювання та 25 % - професійна травма) втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності пов'язана з профзахворюванням, безстроково (а.с.14).

Позивач проходив лікування у пульмонологічному відділені ДОКТМО з 18.10.2011 р. по 02.11.2011 р. та у КЛПУ Донецьке обласне клінічне територіальне медичне обєднання з 06.12.2011р. по 14.12.2011 р., що підтверджено випискою та картою хворого (а.с.15-16, 18).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці»передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання П-4 № 7 від 30 грудня 2011 року, який підписаний безпосередньо заступником директора з охорони здоровя ВСП Шахта ОСОБА_3 та заступником голови профкому ВСП Шахта ОСОБА_3. В даному акті встановлений факт роботи ОСОБА_1 у шкідливих підземних умовах на шахті Алмазна, а також вина підприємства у шкоді, що була спричинена здоровю робітника. З акту розслідування хронічного професійного захворювання вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефективність заходів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахти та окремих ділянок. Не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища (а.с.3).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у нього встановлено висновком МСЕК від 17 січня 2012 року, яким позивачу первісно повторно встановлено 65 % (у сукупності: 40% - профзахворювання та 25 % - професійна травма) втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності пов'язана з профзахворюванням, безстроково. Позивач звернувся до суду з вимогою до зазначеного відповідача про відшкодування моральної шкоди за спричинене професійне захворювання, оскільки професійну травму він отримав на іншому підприємстві.

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що у зв'язку з отриманим захворюванням ОСОБА_1 дійсно вимушений змінити звичайний образ життя - потребує постійного медичного лікування наслідків профзахворювання.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ВСП шахтоуправління Добропільське про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 18000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 70000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст.ст.5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.173, 233, 234, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ПСП шахтоуправління Добропільське про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ПСП шахтоуправління Добропільське на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля ПСП шахтоуправління Добропільське судовий збір на користь держави в розмірі 107,30грн. (сто сім гривень 30 коп.) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2012 року власноручно в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

26.09.2012