Рішення № 27242569, 02.11.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/7277/2012

Провадження по справі 2/2506/2686/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2012 року

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Тимошенко А.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування нерухомого майна, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання права власності на 1/2 частину квартири (третя особа -Перша Чернігівська державна нотаріальна контора),-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання частково недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, посвідченого Державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Геза О.В. 19.12.2002 року, що був укладений ним та його дружиною ОСОБА_6, витребування 1/2 частини зазначеного майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири.

В обґрунтування позову приведені доводи про те, що він при укладенні правочину помилялась щодо обставин, які мають істотне значення (мав намір подарувати лише 1/2 частину квартири), а тому правочин необхідно визнати частково недійсним у відповідності до ст.229 ЦК України (2003 року).

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач позов не визнав.

Нотаріальна контора просить суд розглядати справу у відсутності її представника (а.с.31).

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши докази по справі -суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування квартири від 19.12.2002 року, позивач ОСОБА_1 подарував своїй дружині ОСОБА_6 в цілому двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартість якої становила 8377 крб.

Вказаний договір посвідчений Державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Геза О.В. 19.12.2002 року та зареєстрований в реєстрі за номером 5-4017 (а.с.7, 43).

Згідно договору дарування квартири від 10.09.2007 року, ОСОБА_6 подарувала своїй дочці ОСОБА_3 в цілому те ж саме помешкання - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Вказаний договір посвідчений Державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори Віхровим С.О. 10.09.2007 року та зареєстрований в реєстрі за номером 5-1872 і на даний час відповідач є власником квартири, а дарувальник ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39, 40).

Статті 243, 244 ЦК УРСР (1963 року) встановлювали, що за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.

Статтею 56 ЦК УРСР (1963 року) передбачалось, що угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки. Якщо така угода визнана недійсною, то кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі - відшкодувати його вартість. Крім того, сторона, за позовом якої угода визнана недійсною, вправі вимагати від другої сторони відшкодування витрат, втрати або пошкодження свого майна, якщо доведе, що помилка виникла з вини другої сторони. Якщо це не буде доведено, особа, за позовом якої угода визнана недійсною, зобов'язана відшкодувати другій стороні понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна.

Суд вважає, що наведені позивачем в позові доводи є непереконливими, по справі відсутні докази про те, що під час укладення угоди щодо відчуження в цілому квартири АДРЕСА_1 19.12.2002 року позивач діяв під впливом помилки, він не міг істотно помилятися щодо обставин та природи договору дарування квартири, прав і обов'язків сторін, оскільки нотаріус зачитував йому текст договору, особовий рахунок помешкання був в подальшому переоформлений на його дружину ОСОБА_6, а також відповідача і таку угоду суд не може визнати недійсною (а.с.6).

Крім того, відповідно до положень ст.ст.71, 75 ЦК УРСР (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлювалась в три роки. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Позивачу було відомо про відчуження квартири в 2002 році, ним не приведені доводи про пропущення з поважних причин трьохрічного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, так як з відповідним позовом він звернувся до суду лише у 2012 році, що є однією з підстав для відмови в задоволенні позову.

Встановлені судом обставини є підставами для повної відмови в задоволенні позову, так як відповідач в цілому набув право власності на вказану квартиру у відповідності до вимог чинного законодавства та на законних підставах, позивач звернувся до суду з позовом з пропуском без поважних причин трьохрічного строку позовної давності, із застосуванням до спірних правовідносин положень ЦК УРСР (1963 року) згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 2003 року.

Керуючись ст.ст.209 ч.3, 213-215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 19.12.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, витребування 1/2 частини зазначеного майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складене і підписане 05.11.2012 року.

Суддя Жук М.І.