Рішення № 27238235, 25.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2012 р. Справа № 25/098-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області,

01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Гайдара, 8

до Комунального підприємства "Фастівтепломережа",

08500, Київська область, м. Фастів, вул. Семена Палія, 9

про стягнення 1 726,58 грн.

за участю представників:

позивача - Лабутіна О.А. (довіреність від 20.02.2012 № 13/1-1-313);

відповідача - Горовенко Ю.В. (довіреність від 26.09.2012 № 630).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (далі -позивач) до Комунального підприємства "Фастівтепломережа" (далі -відповідач) про стягнення 1 726,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору на централізоване спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ВДСО на відповідні сигнали від 02.02.2005 №129/05.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2012.

30.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №13669 від 30.08.2012) відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю, з підстав, викладених у відзиві.

У судове засідання 30.08.2012 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 01.08.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 13.09.2012.

У судовому засіданні 13.09.2012 оголошувалась перерва на 27.09.2012 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2012 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

У судове засідання 27.09.2012 представник позивача не з'явився, розгляд справи відкладено на 25.10.2012.

У судовому засіданні 25.10.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові. Відповідач заперечив проти позову та просив суд відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.10.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (далі - охорона) та Комунальним підприємством "Фастівтепломережа" (далі - замовник) укладено договір централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагуванню ГЗ ВДСО на відповідні сигнали від 02.02.2005 №129/05 (далі -Договір).

За Договором замовник передає, а охорона приймає під спостереження на пункт централізованої охорони систему тривожної сигналізації, встановлену на об'єкті замовника, зазначену в дислокації-розрахунку, що є невід'ємною частиною Договору та негайно направляє наряд міліції охорони на об'єкт у разі її спрацювання (пункт 2.1. Договору).

Сума оплати за одну годину спостереження визначається Договором на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони. Розмір ціни на спостереження за сигналізацією, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами ДСО при УМВС Украйни, визначається згідно з Методикою, спільно затвердженою УМВС України та Мінекономіки за погодженням з Антимонопольним комітетом України. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі, при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання охорони, сума Договору змінюється на основі наданого охороною подання замовнику без переоформлення Договору (пункт 3.5. Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата за спостереження відповідно до протоколу узгодження ціни (Додаток 2 до Договору) здійснюється щомісячно до 17 числа поточного місяця у встановленому порядку, відповідно до виставленого охороною платіжної вимоги-доручення та акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.1.5. Договору замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги спостереження сигналізації, встановленої на об'єкті, абонплату за користування лініями телефонного зв'язку та електроживлення, до яких підключена сигналізація.

Договір укладається сторонами строком на 1 рік і набирає чинності з дня підписання. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк (пункти 7.1., 7.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком до Договору №2 „Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони" сторонами досягнуто домовленості про договірну ціну за здійснення заходів охорони, яка становить 0,5 грн. за одну годину охорони та сума наданих послуг по обслуговуванню ОПС у розмірі 286,36 грн. в місяць.

У розрахунку сторони погодили кількість годин по окремим видам охоронних послуг на рік. Так, вартість ОПС -263,45 грн., вартість СТС -1 992,90 грн., ГЗ -2 255,00 грн. Таким чином, загальна вартість охорони по окремим видам послуг складає 4 811,35 грн. в рік.

У відповідності до умов Договору, позивачем надано відповідачу послуги з централізованого спостереження за станом системи тривожної сигналізації та реагуванню ГЗ ВДСО на відповідні сигнали на суму 4 216,77 грн. за період з січня 2011 року по березень 2012 року.

Відповідач частково оплатив вказані послуги на суму 2 490,19 грн., що не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим, у нього станом на 28.08.2012 виникла заборгованість у сумі 1 726,58 грн., що підтверджується поданим суду розрахунком.

Відповідно до наказу начальника Управління Державної служби охорони від 18.04.2012 №1331 з об'єкта відповідача знято охорону з 01.04.2012, фінансово-економічні розрахунки відповідно до Договору призупинено з підстав заборгованості, у зв'язку з невиконанням відповідачем пункту 5.1.5. Договору.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив суму заборгованості, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 1 726,58 грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначаючи про те, що з 01.02.2006 надання послуг централізованого спостереження за станом тривожної сигналізації позивачем припинено від'єднанням системи тривожної сигналізації, з огляду на що, на думку відповідача, підлягала зменшенню вартість послуг охорони. Вказані твердження відповідача не беруться судом до уваги, оскільки на їх підтвердження суду не надано належних доказів, також суду не надано доказів перегляду сторонами відповідних умов Договору.

Крім того, відповідач заперечив позов тим, що позивачем, з огляду на поданий розрахунок заборгованості, самовільно збільшено вартість наданих послуг, однак, вказане спростовується тим, що за умовами Договору загальна вартість охорони складає 4 811,35 грн. в рік (Додаток №2 до Договору), а у згаданому розрахунку позивача за період з січня 2011 року по березень 2012 року (15 місяців) нараховано вартість послуг на суму 4 216,77 грн.

Також, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача, з посиланням на пункт 2.1. Договору, про неналежність дій позивача щодо взяття об'єкту під охорону та зняття його з охорони відповідно до наказів керівництва позивача, а не за актами приймання-передачі, оскільки, по-перше, пункт 2.1. Договору не містить вказаних відповідачем вимог, а, по-друге, судом враховано той факт, що до подачі даного позову до суду, заперечень відповідача щодо прийняття об'єкту під охорону та зняття об'єкта з-під охорони не надходило, відповідачем отримані послуги з охорони об'єкту частково оплачувались, факт взяття об'єкту під охорону, відповідачем не заперечується.

Разом з тим, відповідач заперечує проти позову, зазначаючи про те, що 16.08.2011 ним повідомлено позивача про відмову від продовження терміну дії Договору з 01.10.2011, у зв'язку з чим, вважає відповідач, Договір було припинено. Як доказ вказаного, відповідач надав суду лист від 16.08.2011 №419, який, як стверджує відповідач, передано працівнику позивача 16.08.2011. Отримання позивачем зазначеного листа, відповідач доводить підписом особи на екземплярі листа, що зберігається у відповідача та наданими суду витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача за період з 04.01.2011 по 31.12.2011, де зареєстровано вказаний лист як такий, що підлягає надсиланню на адресу позивача.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, Договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін з попереднім письмовим повідомленням про це другої сторони не менш ніж за 30 діб.

Суд, досліджуючи матеріали справи, встановив, що дію Договору, укладеного 02.02.2005, було неодноразово продовжено на підставі пункту 7.2. Договору, оскільки доказів відмови від його продовження, зокрема, на останній період, що не заперечується сторонами -з 02.02.2011 по 02.02.2012 (тобто, заперечення мало надійти від однієї із сторін не пізніше 02.01.2011) суду не надано, крім того, продовження його дії на наступний рік з 02.02.2011 сторонами не заперечується.

Відповідач стверджує, що на підставі листа від 16.08.2011 №419 Договір припинив свою дію з 01.10.2011.

Однак, твердження відповідача щодо припинення дії Договору у зв'язку з належним повідомленням позивача не підтверджуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

У відповідності з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витяги з журналів реєстрації вихідної кореспонденції не можуть бути взяті судом до уваги в якості доказів підтвердження направлення та отримання позивачем листа від 16.08.2011 №419, оскільки зазначений журнал обліку вихідної кореспонденції підтверджує факт реєстрації вихідної кореспонденції, однак, не є доказом отримання позивачем листа відповідача, при цьому, журнал реєстрації вихідної кореспонденції є внутрішнім документом відповідача.

Також, судом враховано Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, відповідно до пунктів 59 та 61 яких передбачено відправлення внутрішнього поштового відправлення листом з описом вкладення, що дає змогу встановити зміст поштового відправлення.

Підпис невідомої особи, що знаходиться поруч з написом «отримано»і датою, який, як стверджує відповідач, підтверджує належне повідомлення ним позивача про припинення дії Договору, не може бути взятий судом до уваги у якості доказу отримання позивачем вказаного листа, оскільки не містить поруч прізвища та посади особи, яка підписалась, що унеможливлює встановлення судом зв'язку цієї особи з позивачем, а також наявності у неї повноважень, що надані позивачем, на отримання такої кореспонденції. З тих же підстав, суд не приймає до уваги у якості доказу письмові пояснення працівника відповідача - контролера енергонагляду Поштаренко В.С., в яких вона стверджує, що нею лист вручено посадовій особі позивача.

Тому, дослідивши наявний в матеріалах справи лист від 16.08.2011 №419, суд приходить до висновку, що він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ у справі, в розумінні приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні інші належні докази направлення позивачу повідомлення про припинення дії Договору, відтак, відповідачем не доведено суду направлення ним повідомлення позивачу про припинення Договору.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Пунктом 3 статті 3, статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити кошти.

Згідно статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів про надання послуг. Так, позивач надав відповідачу послуги з централізованого спостереження за станом системи тривожної сигналізації та реагуванню ГЗ ВДСО на відповідні сигнали, останній прийняв їх та зобов'язався сплатити за них певну грошову суму.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 1 726,58 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: Договором з додатками до нього, наказом про зняття з-під охорони від 18.04.2012 №1331, фактом надіслання відповідачеві актів прийому-здачі виконаних робіт з грудня 2011 року по березень 2012 року, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, розрахунком заборгованості відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні доказів наведених ним заперечень проти вимог позивача, тому суд позовну вимогу про стягнення 1 726,58 грн. заборгованості вважає доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Фастівтепломережа" (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Семена Палія, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05387624) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Гайдара, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08596914) 1 726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 58 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.10.2012.

Суддя С.О. Саванчук