Постанова № 27237979, 30.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

30 жовтня 2012 року № 2а-10665/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Сонат»доВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, провизнання бездіяльності та скасування постанови про накладення арешту

Закрите акціонерне товариство «Сонат»(далі -Позивач, ЗАТ «Сонат») звернулось з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі -Відповідач ) про визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, яка виявилась в ненаданні відповіді на звернення позивача від 03.05.2012 року, не скасуванні постанови №257/19 від 08.04.2008 року про арешт коштів боржника; скасування постанови про арешт коштів ЗАТ «Сонат»від 08.04.2008 року по справі №257/19, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бомбушкарь О. В. та зняття арешту з розрахункових рахунків ЗАТ «Сонат».

У судове засідання 08.10.2012 р. представник Позивача з'явився. Відповідач, належним чином повідомлений про судове засідання, явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що протиправна бездіяльність відповідача полягає в ненаданні відповіді позивачу на звернення від 03.05.2012 року та не скасуванні здійснених державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, необхідних у зв'язку із завершенням виконавчого провадження в порушення ст.. ст.. 38, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що в зв'язку зі знищенням виконавчого провадження за закінченням терміну зберігання відділ не має можливості надати копії відповідних документів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у березня 2012 року голові правління ЗАТ «Сонат»Сороколетовій Н.М. стало відомо про постанову відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві по справі №257/19 від 08.04.2008 року про арешт коштів ЗАТ «Сонат»на розрахункових рахунках.

04.04.2012 року Позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві з клопотанням про надання матеріалів справи №257/19 для ознайомлення, оскільки жодних відомостей про рішення суду, про відкрите виконавче провадження та про арешт коштів Позивачу до того часу не було відомо.

Відповідач листом від 23 квітня 2012 року повідомив, що 23.09.2008 року державним виконавцем, керуючись п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та виконавче провадження після закінчення терміну зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби № 470/7 від 05.07.1999 р. було знищено, тому не має можливості надати матеріали виконавчою провадження №257/19 для ознайомлення та повідомити причину існування арештів коштів.

03.05.2012 р. голова правління ЗАТ «Сонат» Сороколетовій Н.М. звернулась до Відповідача із заявою, в якій просила надати копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві та скасувати здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Станом на час розгляду справи відповіді на заяву Позивача від 03.05.2012 р. відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві не надано та постанову про арешт коштів не скасовано, арешт не знято.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону № 606-ХІV встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Слід вказати, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Відповідачем не надано суду доказів розгляду звернення позивача від 03.05.2012 р., відтак, суд визнає обґрунтованими твердження позивача про допущену відповідачем бездіяльність, виражену у ненаданні відповіді (неприйнятті рішення) за результатами розгляду вказаного звернення позивача.

Що стосується тверджень Позивача про допущену бездіяльність щодо не скасування постанови № 257/19 від 08.04.2008 р. про арешт коштів боржника, суд звертає увагу, що у листі від 23.04.2012 р. № 4047 Відповідач повідомляв ЗАТ «Сонат», що виконавче провадження після закінчення терміну зберігання було знищено та відділ не має можливості надати матеріали виконавчого провадження № 257/19 для ознайомлення та повідомити причину існування арештів коштів.

Таким чином, визнавати бездіяльність Відповідача щодо не скасування постанови № 257/19 від 08.04.2008 р. про арешт коштів боржника є безпідставним.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про арешт коштів ЗАТ «Сонат»від 08.04.2008 року по справі №257/19, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бомбушкарь О. В. та зняття арешту з розрахункових рахунків ЗАТ «Сонат»суд виходив з наступного.

Статтею 57 Закону № 606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 Закону № 606-ХІV, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, склалась ситуація, за якої на рахунки Позивача накладено арешт, в той же час Відповідачем повідомлено, що 23.09.2008 р. державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та Позивач не має змоги в повній мірі реалізувати своє право розпоряджатись коштами.

Таким чином, позовна вимога про зняття арешту з розрахункових рахунків ЗАТ «Сонат»підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Оскільки позивачем не надано обґрунтування протиправності прийняття постанови про арешт коштів ЗАТ «Сонат»від 08.04.2008 року по справі №257/19 та в матеріалах справи відсутні матеріали виконавчого провадження №257/19, що унеможливлює дослідження судом підстав та умов прийняття постанови про арешт коштів ЗАТ «Сонат»від 08.04.2008 року, позовна вимога про скасування зазначеної постанови не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Сонат»до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, яка виявилась в ненаданні відповіді на звернення позивача від 03.05.2012 року, не скасуванні постанови №257/19 від 08.04.2008 року про арешт коштів боржника; скасування постанови про арешт коштів ЗАТ «Сонат»від 08.04.2008 року по справі №257/19, винесену головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Бомбушкарь О. В. та зняття арешту з розрахункових рахунків ЗАТ «Сонат»задовольнити частково.

2. Зняти арешт з розрахункових рахунків Закритого акціонерного товариства «Сонат»(код 23493956), що знаходяться на рахунках: № 260060101164980 в ЗАТ «Про Кредит Банк», МФО 320984, № 26007300113901 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 16,095 грн. присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Сонат»за рахунок Державного бюджету України. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна