Постанова № 27237061, 31.10.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 2а-3105/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Озара О.Я.,

представника позивача Гавриляка Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Констракшн Системс»до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Констракшн Системс»(далі по тексту позивач, товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 506 896 гривень, в тому числі 405 517 гривень за основним платежем та 101 379 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, в порушення положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі помилкового висновку про наявність в діях позивача порушень, зазначеного в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №9050539594 від 19.04.2012 року за березень 2012 року, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 405 517 гривень та застосував штрафні фінансові санкції в розмірі 101 379 гривень. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001641592 від 31.05.2012 року прийняте протиправно та є такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 29.06.2010 року, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

19.04.2012 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березня 2012 року (а.с.13-16).

До складу показників зазначеної податкової декларації позивачем включено 1 011 гривень від'ємного значення податку звітного періоду, 10 130 гривень залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та обліковано 405 517 гривень сплаченого податку на додану вартість в ціні поставлених послуг.

Вищевказані показники податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року сформовані позивачем на підставі податкової накладної за №3 від 23.03.2012 року, виписаної постачальником послуг по капітальному ремонту компресорного цеху на КС Рогатин - товариством з обмеженою відповідальністю «ІФК Тера»одержувачу послуг -позивачу на загальну суму поставки 2 499 950, 48 гривень, в тому числі податок на додану вартість 416 658, 41 гривень (а.с.12).

Відповідачем 18.05.2012 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за №3120/15-2/37193396 від 18.05.2012 року (а.с.10-11).

Висновками вищенаведеного акта перевірки встановлено включення позивачем в порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України за березень 2012 року до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною №3 від 23.03.2012 року, виписаної товариством з обмеженою відповідальністю «ІФК Тера»на суму податку на додану вартість 416 658, 41 гривня. Вказана податкова накладна включена ТОВ «ІФК Тера»в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012 року, проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає право покупцю за цією податковою накладною на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

За наслідками розгляду зазначеного акта перевірки відповідачем 31.05.2012 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0001641592.

Правовою підставою визначення сум податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями наведені норми пункту 201.10 статті 201, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що податкова накладна ТОВ «ІФК Тера»включена в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012 року, проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів (послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Враховуючи вказаний факт податковим органом встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п. 200.2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, податкова накладна №3 від 23.03.2012 року, виписана позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «ІФК Тера»не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, зі скаргою на постачальника послуг ТОВ «ІФК Тера»до податкового органу позивач не звертався, що не заперечується представником позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, слід зазначити, що Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, позивач мав можливість перевірити реєстрацію в реєстрі отриманої податкової накладної №3 від 23.03.2012 року, шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року за № 1246.

Суд вважає безпідставним посилання представника позивача на ту обставину, що ним після виявлення факту помилкового включення податкової накладної за №3 від 23.03.2012 року до складу показників податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року уточнено такі показники 19.06.2012 року в поданій податковій декларації за звітний податковий період травня 2012 року, з огляду на те, що дані обставини ніяким чином не спростовують виявлене відповідачем порушення та не надають право позивачу на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та за відсутності скарги позивача до податкового органу з цього питання.

Крім того, суд зазначає, що уточнення показників податкової звітності за березень 2012 року позивачем здійснено 19.06.2012 року, тобто після проведення його перевірки та винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про збільшення сум грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість, що підлягало відображенню в показниках податкової звітності позивача, що в свою чергу виключає застосування до даних правовідносин положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується та вважає вірними висновки відповідача про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для винесення правомірного податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012 року, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Констракшн Системс» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.