Рішення № 27234705, 30.10.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-1820/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс»про визнання недійсними договірних зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 258 355 грн. 25 коп. Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що між АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 21.11.2007 року було укладено договір №11255616000, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 22 018 дол. США на споживчі потреби, а відповідач у свою чергу зобов"язувався погасити кредит у термін до 21.11.2014 року, сплатити за його користування проценти у розмірі 14% річних. Також згаданим договором передбачено, що у забезпечення усіх грошових зобов'язань позичальник передала банку у заставу автомобіль «Шевроле», 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2

Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 у кредит зазначені грошові кошти у повному обсязі. Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 21.11.2007 року, а саме порушенням строків сплати платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих відсотків.

Ухвалою суду від 22.08.2012 року, яку занесено до журналу судового засідання, на підставі ст. 37 ЦПК України, залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «УкрСиббанк»- ТОВ «Кредекс фінанс».

Ухвалою суду, яку занесено до журналу судового засідання, від 04.09.2012 року прийнято до спільного розгляду та об'єднано у одне провадження первісний позов із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кредекс фінанс»про визнання недійсним договору №11255616000 від 21.11.2007 року та недійсним договору поруки №159574 від 21.11.2007 року, який укладено між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2

Обґрунтовуючи зустрічний позов ОСОБА_1 посилась на те, що між нею та АКІБ «УкрСиббанк»укладено кредитний договір, який, на думку ОСОБА_1 не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права позичальника, як споживача кредитних послуг, що надаються банком, положення кредитного договору є несправедливими. У день укладення договору позивачу не було надано інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відзначивши суму кредиту, термін, мету, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Крім того, зобов'язання банком надати кредитні кошти в іноземній валюті, суперечить цівільному законодавству України, яким визначено, що зобов'язання має бути виражене виключно у грошовій одиниці України - гривні. Разом з тим, відповідачка зазначає, що укладений договір має бути визнаний судом недійсним у зв'язку з неправомірним здійсненням банком операцій в іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції.

У судове засідання 31.10.2012 року представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Разом з тим, у попередніх судових засіданнях представник позивача вимоги позову підтримував, проти задоволення вимог зустрічного позову - заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги первісного позову не визнала, просила суд залишити його без задоволення, вимоги зустрічного позову підтримала.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов необхідно відхилити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 21.11.2007 року було укладено договір №11255616000, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 22 018 дол. США на споживчі потреби (для придбання автомобіля), а відповідач у свою чергу зобов'язувався погасити кредит у термін до 21.11.2014 року, сплатити за його користування проценти у розмірі 14% річних. Також згаданим договором (розділ 2) передбачено, що у забезпечення усіх грошових зобов'язань позичальник передала банку у заставу автомобіль «Шевроле», 2007 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 (а.с. 6-14).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позивач виконав умови згаданого кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 у кредит грошові кошти у сумі 22 018 дол. США. Для придбання транспортного засобу.

ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків АКІБ «УкрСиббанк». У подальшому згідно укладеного договору факторингу №05/12 від 20.04.2012 року ПАТ «УкрСиббанк»відступило право вимоги за згаданим кредитним договором ТОВ «Кредекс фінанс», яке судом залучено у якості правонаступник позивача (а.с. 65-79).

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим заборгувала позивачу станом на 14.07.2011 року кошти у сумі 258 355 грн. 25 коп., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 20 181,47 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 160 874 грн. 57 коп., заборгованості по процентах у сумі 9870,76 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 78 683 грн. 78 коп., пені за прострочення сплати кредиту у сумі 1210,07 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 9645 грн. 97 коп., пені за прострочення сплати процентів у сумі 1147,97 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 9150 грн. 93 коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 18-31), який перевірений судом.

За правилом ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позика частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Таким чином, з умов укладеного між сторонами у справі кредитного договору від 21.11.2007 року та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги ТОВ «Кредекс фінанс»про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом заявлені відповідно до чинного законодавства та є обґрунтованими, тому первісний позов підлягає задоволенню.

Стосовно вимог зустрічного позову про визнання недійсними договору №11255616000 від 21.11.2007 року та недійсним договору поруки №159574 від 21.11.2007 року, який укладено між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Укладений кредитний договір є двостороннім правочином і він укладений на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ч.ч.1- 6 ст.203 ЦК України.

Згідно ст.203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Приписами, передбаченими ч.1 ст.215 ЦК України, визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на правову підставу задоволення свого позову, ОСОБА_1 посилається на ч.1 ст. 227 ЦК України, яка регламентує, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Суд не погоджується з такими доводами ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що кредитний договір був підписаний обома сторонами, тобто за правилом ч.1 ст.638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст.36 «Про Національний банк України»Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

ОСОБА_1 зазначає, що банк не отримував у НБУ індивідуальної ліцензії на здійснення валютної операції по кредитному договору.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу жодною зі сторін кредитного договору.

Крім того, інформація щодо коливання валюти та щоденного встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют є загальновідомою і позивач, укладаючи договір з відповідачем щодо отримання кредитних коштів в іноземній валюті, передбачав і брав на себе зобов'язання повернути кредитні кошти в цій же валюті. При цьому відповідач, укладаючи договір, розраховував на повернення кредитних коштів так само у визначеній договором валюті.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

Кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Відповідно до положень указаної статті Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

У частині третій названої статті визначений приблизний (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що кредитний договір, укладений між сторонами є несправедливими до неї, оскільки при підписанні договору ОСОБА_1 мала реальну можливість ознайомитись з умовами договору і протягом дії вказаного договору не зверталась за захистом свого права.

Враховуючи цю обставину немає підстав вважати, що ці положення створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, тому при укладенні кредитного договору вимоги ст. 203 ЦК України виконані, тому підстав для його визнання недійсним з вказаних в позовній заяві підстав не вбачається.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про те, що первісний позов необхідно задовольнити, оскільки він ґрунтується на вимогах закону, тоді як у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, оскільки відповідачем ОСОБА_1 не доведено суду належними та допустимими доказами обставини визнання недійсними договірних зобов'язань.

Окрім того, матеріали справи взагалі не містять копії договору поруки №159574 від 21.11.2007 року, який укладено між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, тому суд ухвалюючи рішення був позбавлений можливості всебічно і повно з'ясувати обставини укладення цього договору, його виконання та наявність підстав для визнання його недійсним за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Первісну позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (1974 року народження, уродженки Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс»(код ЄДРПОУ 36799749, розташований у м. Києві по вул. Танковій, 8, поверх 6, оф. 1) заборгованість за кредитним договором у сумі 258 355 грн. 25 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс»про визнання недійсними договірних зобов'язань -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: