Рішення № 27233690, 12.07.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8881/2012 року

Провадження № 2/0907/5284/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Яремій Г.В.,

при секретарі с/з: ОСОБА_1,

за участю представника Позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3. М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України (надалі «Позивач») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 (надалі «Відповідач 1»), ОСОБА_3 (надалі «Відповідач 2») про стягнення в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року в розмірі 50 612,62 грн. за наступними реквізитами: МФО банку 336503; р/р 373989805; ЄДРПОУ 09336500; стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 506,12 грн.

В судовому засіданні 12 липня 2012 року представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 47 622,20 грн., з них: прострочений борг 14 247,66 грн., нарахована пеня 33 374,54 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Додатково представник Позивача зазначив про те, що ОСОБА_4 систематично порушував умови Кредитного договору № 262 від 23 квітня 2008 року, укладеного між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до якого банк надав позичальникові (ОСОБА_4І.) кредит в сумі 16 000,00 грн., а позичальник зобовязувався проводити погашення кредиту щомісячно в сумі 444,44 грн. та сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі на умовах, порядку та в строки, визначені цим договором. Крім того, в забезпечення виконання зобовязання за даним кредитним договором 23 квітня 2008 року між Позивачем та відповідачами було укладено Договір поруки № 262-1, за умовами якого ОСОБА_3 зобовязався перед банком нести солідарну відповідальність в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Станом на час розгляду справи, як зазначив представник Позивача, враховуючи факт погашення ОСОБА_4 заборгованості за процентами та часткове погашення основного боргу, за відповідачами обліковується заборгованість в загальному розмірі 47 622,20 грн., з них: прострочений борг 14 247,66 грн., нарахована пеня 33 374,54 грн.

Відповідач 1 в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

4 липня 2012 року на адресу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла заява-факсограма громадянина ОСОБА_4, в якій Відповідач 1, пояснюючи свою неявку в судові засідання, повідомив суд про те, що в даний час він працює в місті Югорськ ОСОБА_5 Крім того, в поданій заяві Відповідач 1 зазначив, що він зобовязується сплатити згідно кредитного договору тіло кредиту за винятком пені, яка, на думку Відповідача 1, є завищеною. При цьому, в поданій заяві ОСОБА_4 просить суд списати дану пеню, посилаючись на те, що він не в змозі сплатити таку суму, оскільки має й інші боргові зобовязання.

Відповідач 2 ОСОБА_3, в судовому засіданні проти позовних вимог щодо стягнення з нього кредитної заборгованості заперечив, посилаючись на те, що при укладенні договору поруки йому не було відомо про обсяг його відповідальності у разі невиконання боржником умов зобовязання. Крім того, у випадку задоволення позову просив зменшити розмір пені.

Заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача 2, враховуючи подану Відповідачем 1 заяву від 4 липня 2012 року, дослідивши матеріали справи, Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

23 квітня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (Банк) та ОСОБА_4 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 262 (надалі також «Кредитний договір»), відповідно до якого Банк зобовязувався надати Позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 16 000,00 грн., а Позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 16 000,00 грн., а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 25 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 ЦК України).

Згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору сторони погодилися з тим, що зобовязання Банку надати Кредит виникає з моменту всіх та кожної з наведених нижче умов, зокрема: укладення в забезпечення виконання зобовязань за цим Договором договору поруки з ОСОБА_3 день укладення цього Договору.

Відповідно до частини 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

23 квітня 2008 року між ОСОБА_3 (Поручитель), Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі начальника Івано-Франківського облуправління Ощадного банку (Кредитор) та ОСОБА_4 (Боржник) було укладено Договір поруки № 262-1 від 23 квітня 2008 року (надалі також «Договір поруки»), відповідно до умов якого Поручитель зобовязувався перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником ОСОБА_6 за Кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у разі порушення Боржником виконання ОСОБА_6 Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання зобовязання Боржника перед Кредитором згідно з умовами Кредитного договору в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає по зобовязаннях за вищезазначеним кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору надання Кредиту здійснюється одноразово у Івано-Франківське обласне управління «Ощадбанк» готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний (вкладний) рахунок Позичальника, відкритий в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк» протягом 1 (одного) робочого дня з моменту виконання Позичальником умов, що зазначені в п. 1.4 цього Договору.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме Заявою на видачу готівки № 278629_001 від 23 квітня 2008 року (а.с. 13), Банк в повному обсязі виконав зобовязання, визначені в пункті 1.3 Кредитного договору, надавши кредит готівкою в сумі 16 000,00 грн. ОСОБА_4, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі даної заяви.

Згідно з пунктом 1.5 Кредитного договору Позичальник зобовязується щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення Кредиту рівними частинами у сумі 444,44 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих в ВАТ «Ощадбанк», починаючи з 01 травня 2008 року на відповідні рахунки Позичальника, відкриті у Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк». Останній платіж в рахунок погашення Кредиту та сплати нарахованих Банком процентів здійснити не пізніше 23 квітня 2011 року.

Порядок нарахування та сплати процентів за користування Кредитом визначено пунктом 1.6 Кредитного договору.

Пунктами 4.1, 4.2 Кредитного договору визначено зобовязання та права Банку, а пунктами 4.3, 4.4 Кредитного договору зобовязання та права Позичальника.

Зокрема, згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 Кредитного договору Банк зобовязувався при умові виконання «Загальних умов надання Кредиту» протягом строку, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, надати Позичальнику Кредит в порядку і на умовах, викладених в цьому договорі.

При цьому, відповідно до підпунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 пункту 4.3 Кредитного договору Позичальник зобовязувався належним чином виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором; повернути Кредит в сумі 16000,00 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим Договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань по цьому Договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим Договором; у разі порушення умов цього Договору та/або договору (-ів) поруки достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України. Сторони домовилися, що розмір збитків визначатиметься Банком самостійно, на що Позичальник цим дає згоду.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання зобовязань визначено статтею 526 ЦК України.

Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).

Як встановлено Судом, Позичальник ОСОБА_4 неналежно виконував взяті на себе за Кредитним договором зобовязання щодо проведення щомісячно до 01 числа місяця, наступного за звітним, погашення Кредиту рівними частинами у сумі 444,44 грн.

Вищевказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року (а.с. 44).

Доказів, які б спростовували проведений Позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за вищевказаним кредитним договором відповідачами суду не надано, як і не надано доказів виконання зобовязань за Кредитним договором належним чином та у встановлені строки.

Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачами в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності вини Позичальника у неналежному виконанні умов зобовязання, визначеного Кредитним договором № 262 від 28 квітня 2008 року.

Враховуючи вищезазначене, Судом встановлено, що станом на 9 липня 2012 року по кредиту позичальника ОСОБА_4 існує прострочений борг 14 247,66 грн. Заборгованість по сплаті процентів станом на 9 липня 2012 року відсутня.

Правові наслідки порушення зобов'язання визначено статтею 611 ЦК Ураїни.

Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 5.2 Кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, Позичальник зобовязується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,20 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року (а.с.44) заборгованість ОСОБА_4 по нарахованій пені становить 33 374,54 грн.

Згідно з частинами 1,2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищевказані положення закону, а також факт неналежного виконання ОСОБА_4 зобовязань за Кредитним договором, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року в розмірі 47 622,20 грн., з них: прострочений борг 14 247,66 грн., нарахована пеня 33 374,54 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, положення Кредитного договору та Договору поруки, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога Позивача про стягнення в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» простроченого боргу в сумі 14 247,66 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність заборгованості за Кредитним договором у зазначеному розмірі.

Стосовно позовної вимоги про стягнення в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» нарахованої пені в розмірі 33 374,54 грн., Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в пункті 27 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

В заяві від 4 липня 2012 року, поданій до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ОСОБА_4 просив списати розмір нарахованої Позивачем неустойки, посилаючись на те, що він не в змозі сплатити таку суму, оскільки має й інші боргові зобовязання. Відповідач 2 в судовому засіданні також просив зменшити розмір пені.

Як зазначив Верховний Суд України в узагальненні «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», «зазначене положення закону є правом, а не обовязком суду, однак, якщо наявні такі обставини, то вони мають ураховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки».

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищевикладене, та, зокрема те, що станом на 9 липня 2012 року ОСОБА_4 погашено заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом (що свідчить про те, що боржником вживаються дії щодо виконання зобовязання), а також те, що розмір нарахованої пені (33 374,54 грн.) значно перевищує розмір основного боргу (14 247,66 грн.), враховуючи майновий стан відповідачів, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, наявність у Відповідача 1 зобовязань за іншими договором (що підтвердив в судовому засіданні і представник Позивача), Суд приходить до висновку про те, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора, боржника та поручителя буде реалізація судом передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру неустойки шляхом приведення її розміру до розміру основного боргу у 14 247,66 грн.

Відтак, вимога Позивача про стягнення в солідарному порядку з відповідачів нарахованої пені в розмірі 33 374,54 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення пені в розмірі 14 247,66 грн. В іншій частині даної вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» витрат по сплаті судового збору в розмірі 253,06 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 16, 20, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 549, 551 ч.3, 611, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1, 209, 213, 215 ЦПК України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з громадянина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 262 від 23 квітня 2008 року в розмірі 28 495,32 (двадцять вісім тисяч чотириста девяносто пять) грн. 32 коп., з них: прострочений борг 14 247,66 грн., нарахована пеня 14247,66 грн., за наступними реквізитами: МФО банку 336503; р/р 373989805; ЄДРПОУ 09336500.

3. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 253,06 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Яремій Г.В.