Рішення № 27232519, 16.05.2012, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-1205/11

Номер провадження 2/1716/188/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_3; як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про стягнення в порядку регресу заподіяної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 червня 2009 року на 307 км. а/д Київ-Чоп, в с. Бабин Гощанського району Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи автобусом Yutong д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 М.(власник автомобіля філія «Транс-капітал»ВАТ «АТП Атлант») в результаті автомобілі отримали механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 Автопричіп був застрахований ТОВ «Експрес Страхування»за договором добровільного страхування наземного транспорту. Позивач відшкодував за завдану майнову шкоду, а тому звернувся до суду з регресною вимогою до відповідача. Просить суд постановити рішення, який стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу заподіяну шкоду у розмірі 80 203,06 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та дав суду показання про обставини, що описані вище. Додав, що висновок експерта ОСОБА_6 не може бути прийнятий до уваги, оскільки експерт не оглядав автопричіп та не міг виявити скриті дефекти.

Відповідач не зявився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов не визнає. Зазначає, що ДТП було вчинене в стані крайньої необхідності. Вина його не доведена, оскільки справа про адміністративне правопорушення була закрита за сплином строків давності притягнення до відповідальності. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив суду, що його довіритель перебував в трудових відносинах з роботодавцем, керував автобусом як водій приватного підприємця. Також просить суд критично оцінити звіт про оцінку пошкоджень транспортного засобу, що його надав представник позивача. просить прийняти до уваги висновок № 14 судової автотоварознавчої експертизи, яка була проведене експертом ОСОБА_6 Зважаючи на це просить відмовити в задоволенні заявленого позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, але частково.

Як встановлено в судовому засіданні, 06 червня 2009 року на 307 км автодороги Київ-Чоп, в с. Бабин Гощанського району Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи автобусом Yutong д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 (довідка УДАІ в Рівненській області № 35/8-Ц79 від 10.04.2012 року) не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5 (власник автомобіля філія «Транс-капітал»ВАТ «АТП Атлант»). В результаті цього автомобілі отримали механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, що підтверджується постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 22.12.09 р. в справі № 3-2913/09 (справа закрита з нереабілітуючих обставин).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Автопричіп Rolfo СІ71 д/н НОМЕР_4 застрахований ТОВ «Експрес Страхування»за договором добровільного страхування наземного транспорту від 09.02.09 р. № 202.09.000032 (далі Договір страхування), що був укладений відповідно до Закону України «Про страхування», Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 13.10.08 р., зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України 23.10.08 р.

09 червня 2009 року ТОВ «Експртно-асистуюча компанія «Легіон»було проведено огляд автопричепа Rolfo СІ71 д/н НОМЕР_4 та 23 липня 2009 року було складено Звіт про оцінку майна № 1223 (далі - Звіт № 1223) згідно з яким розмір матеріальної шкоди становить: 103 619,89 грн., а вартість відновлювального ремонту становить: 130 636,72 грн.

Згідно з Актом виконаних робіт ВАТ «АТП Атлант»від 31.12.09 р. № 209400419 вартість відновлювального ремонту автопричепа Rolfo СІ71 д/н НОМЕР_4 становить: 117 003,06 гривень.

Відповідно до умов Договору страхування та за письмовою заявою вигодонабувача, ТДВ «Експрес Страхування»було здійснено виплату страхового відшкодування шляхом перерахування на поточний рахунок ВАТ «АТП «Атлант»у розмірі: 117 003,06 (вартість ремонту) - 2 500,00 (франшиза) = 114 503 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот три) грн. 06 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.07.09 р. № 1104 та від 25.02.10 р. № 412.

Згідно до звіту про оцінку майна від 23.07.2009 року за № 1223, вартість майнової шкоди складає 103 619, 89 грн. На думку суду, саме ця сума як майнова шкода повинна бути стягнута з винної особи (за виключенням страхової суми, що була сплачена НАСК «Оранта»).

Суд не може прийняти до уваги висновок експерта ОСОБА_6 про визначення вартості майнової шкоди0 оскільки експерт безпосередньо не оглядав причіп; робив цей висновок згідно до фотографій та інших наявних матеріалів справи; фізично не міг виявити скриті дефекти деталей, які при поверхневому огляді автопричепа не могли бути встановлені.

Також ТзДВ «Експрес Страхування»було оплачено за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 30.07.09 р. № 1130.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, аналогічне положення закріплено у ст. 27 Закону України «Про страхування», та п. 13.1 Договору страхування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля автобусом Уиюп§, д/н НОМЕР_1 була застрахована у ВАТ НАСК «ОРАНТА»(поліс від 03.06.09 р. № ВВ/8878433, 1-го типу, франшиза - 0,00 грн., ліміт відповідальності 35 000,00 грн.).

30 квітня 2010 року ВАТ НАСК «ОРАНТА»було здійснено виплату страхового відшкодування у розмір 35 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від № 7099.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати в порядку регресу заподіяну майнову шкоду в розмірі: 103 619,89 (вартість ремонту) - 35 000,00 = 68 619, 89 грн. Судові витрати складають 1622, 03 грн.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з звязку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з розясненями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК України у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства (кооперативу), так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Факт наявності між володільцем та особою, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки, трудових відносин має бути підтверджений належними доказами (первинними документами, довідкою Фонду соціального страхування на випадок безробіття, довідкою органу Державної податкової служби України тощо).

Представник відповідача не підтвердив суду належними доказами (первинними документами, довідкою Фонду соціального страхування на випадок безробіття, довідкою органу Державної податкової служби України тощо) факт наявності між володільцем та особою, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки, трудових відносин. За таких умов немає підстав для відмови в задоволенні заявленого позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає що позов є доведеним та обґрунтованим, і підлягає до часткового задоволення на суму 68 619, 89 грн. (майнова шкода), 1622, 03 грн. (судові витрати). В задоволенні решти заявлених позовних вимог слід відмовити через їх безпідставність та недоведеність.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_3; як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про стягнення в порядку регресу заподіяної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (24.04.1963 р.н.), на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експерс Страхування»(код ЄДРПОУ 36086124, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд 15/2, поштовий індекс 01004) 68 619, 89 грн. за завдану майнову шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 06.06.2009 року; 1622, 03 грн. судові витрати, а всього 70 241 (сімдесят тисяч двісті сорок одна) грн. 92 коп.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Красовський О.О.