Постанова № 27232274, 31.10.2012, Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1715/18872/12

31.10.2012

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали що надійшли від Державної податкової інспекції у м. Рівне, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, головного бухгалтера «ТОДІНІ ОСОБА_2П.А.»в особі Представництва в Україні «ТОДІНІ ОСОБА_2П.А.», за ч. 1 ст. 1631 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КН № 926541 від 27.09.2012 року ОСОБА_1, будучи головним бухгалтером Представництва «ТОДІНІ Коструціоні ОСОБА_3П.А.», допустила порушення порядку ведення податкового обліку встановленого законом, а саме: порушено п. 187.8 ст.187, п. 200.4 ст. 200 ПК України, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 року на 32 696 гривень.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 вину ОСОБА_1М.у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вважаючи, що протокол про адміністративне правопорушення від 27.09.2012 року, складений щодо неї безпідставно, незаконно та передчасно.

Відповідно до ст. 163-1 ч. 1 КпАП України адміністративна відповідальність передбачена у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, організацій, установ встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Об'єктивною стороною ст. 163-1 ч. 1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку.

Тобто, без доведеності вини платника податків, притягувати платника податків, його службових (посадових) до адміністративної відповідальності можна виключно на підставі рішення контролюючого органу, яке набрало чинності.

Відповідно до статей 56.1., статей 56.2 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті виїзної позапланової перевірки від 27.09.2012 року № 352/15-300/26603641 Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби було встановлено, що Представництво «ТОДІНІ Коструціоні ОСОБА_3П.А.» порушило порушено пункт 187.8 статті 187, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Представництвом «ТОДІНІ Констуціоні ОСОБА_3П.А.»було оскаржено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 05.10.2012 року до Рівненського окружного адміністративного суду.

Декларація з податку на додану вартість містить показники з податку на додану вартість, які повністю відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку

Представництва «ТОДІНІ Констуціоні ОСОБА_3П.А.», що підтверджується первинними документами. Зазначена перевірка ДПІ у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби проводилася без дослідження первинних документів. Без перевірки бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ст. 56.22. ПК України якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Відповідно до ст. 56.18. ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому, висновки, викладені в акті перевірки є передчасними та не остаточними.

Відповідно до вимог ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскільки процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу не закінчена та не прийнято остаточне рішення по справі, тому податкове зобов'язання слід вважати неузгодженим, а висновки викладені в акті перевірки слід вважати не остаточними та такими, що не можуть бути доказом протиправної, винної дії чи бездіяльності ОСОБА_1 щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відсутня субєктивна ознака складу адміністративного правопорушення вина особи, яка притягується до відповідальності.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 56.18, 56.22, 56.17, 56.19, 56.3, 56.15, 56.1, 56.2 ПК України, ст.ст.9, п. 1, ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 268, ст. 284 КпАП України, ст.ст. 55, 64 Конституції України, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадженням в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 статті 163-1 КУпАП провадженням закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Рогозін С.В.