Рішення № 27225406, 21.05.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-0590/4239/2012 Головуючий в суді 1 інстанції Кривошеєв Д.А.

Категорія 27 Доповідач Будулуца М.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді: Курило В.П.

суддів: Будулуци М.С., Березкіної О.В.

при секретарі Кондрашові Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року , -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приват Банк», Банк) звернулось до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на ті обставини, що відповідно до укладеного договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит на строк до 3 січня 2009 року у розмірі 5 600 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,33 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,12 % від суми кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п.3.11 даного договору.

Уточнивши позов, Банк зазначив, що у порушення вимог ст.ст.525, 526 і 530 ЦК України та умов укладеного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями зазначених норм законодавства та умов договору, на 11 березня 2011 року останній мав заборгованість в розмірі 11 486,77 доларів США, що по офіційному курсу валют Національного банку України (7,95) станом на 23 травня 2011 року складає 91 319 грн.82 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 819,99 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4 322,74 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 87,36 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 3 256,68 доларів США. Враховуючи викладене, Банк просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року в сумі 65 264 грн. 62 коп., з яких 30 292 грн.52 коп. - заборгованість за кредитом; 34 279 грн.33 коп.. - по процентам за користування кредитом; 692 грн.74 грн. - комісія за користування кредитом, а також понесені судові витрати в сумі 627 грн.95 грн.

В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення пені по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року (на суму 25 825 грн. 47 коп.) відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Позивач не погодився з рішенням суду в частині відмови в стягненні пені в розмірі 3256, 68 доларів США, що за курсом валют, встановленого НБУ складає 25 825,47 грн, та подав апеляційну скаргу.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, апелянт просив рішення суду в зазначеній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Банку щодо стягнення пені.

В обґрунтування доводів скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що кредитним договором передбачено, що Банк надав позичальнику строковий кредит на 2 роки 11 місяців з 1 квітня 2006 року по 1 березня 2009 року включно, перебіг трирічного строку позовної давності починається з 1 березня 2009 року. Позивач звернувся з позовом до суду в 2011 році в межах трирічного строку позовної давності.

Рішення суду в частині задоволення позову щодо стягнення заборгованості на суму 65 264 грн. 62 коп. сторонам и не оскаржується.

В судове засідання апеляційного суду сторони не прибули, але про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином: позивачу було надіслано електронне повідомлення, а відповідачу ОСОБА_2 направлена телефонограма, яку він прийняв особисто (а.с. 106, 108-113).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходе до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду в частині відмови у стягненні пені за кредитним договором - скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову щодо стягнення пені, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до п.п.3 і 4 ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення першої інстанції або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частиною 2 ст.309 ЦПК передбачено, що норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Як зазначено в ч.3 ст.309 ЦПК, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 4 січня 2006 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № КТНЗАЕ 00000001 для купівлі автомобіля, за яким відповідачу на строк до 3 січня 2009 року надався кредит на суму 5 600 доларів США., який позичальник зобов'язався повернути, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

Суд також дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності.

Проте, відмовляючи в задоволенні позову Банку щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 3 256,68 доларів США, що за курсом валют Національного банку України складає 25 825 грн. 47 коп., суд зазначив, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, яка передбачена ч.2 ст.258 ЦК України, та оскільки строк виконання зобов'язань по кредитному договору сплив 3 січня 2009 року, то позивач пропустив річний строк для звернення до суду з позовом про стягнення пені.

Однак, повністю погодитись з таким висновком суду неможливо через наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.1 ч.2 ст.258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконав в повній мірі зобов'язання за кредитним договором, а його ствердження про повне виконання своїх зобов'язань шляхом передачі заставленого майна - автомобіля «ВАЗ-21103», спростовуються зібраними по справі доказами: розрахунком заборгованості та іншими письмовими доказами.

На час звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду з зазначеним позовом, прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором з боку відповідача тривало.

Оскільки прострочення зобов'язання тривало на час звернення до суду з позовом, то позовні вимоги Банку про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, з застосуванням строку позовної давності в один рік за період, починаючи з 25 жовтня 2010 року (в межах річного строку позовної давності, що застосовується до вимог про стягнення неустойки) по 11 березня 2011 року включно (останній день розрахунку, зазначений в позові).

Відповідно до п.4.1 кредитного договору ставка пені складає 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день.

Кількість днів платежу за період з 25 жовтня 2010 року по 11 березня 2011 року складає 135 днів, а розмір пені за день прострочки складає 1,97 долара (3256,68 доларів США нарахованої Банком пені, поділеної на 1650 днів періоду прострочення, нарахованого позивачем за період з 26 липня 2006 року - початку прострочення по 11 березня 2011 року).

Розмір пені, визначений апеляційним судом за період з 25 жовтня 2010 року по 11 березня 2011 року, складає 265,95 доларів США, виходячи з розрахунку 1,97 долара США, помножених на 135 днів прострочення, що по офіційному курсу валют Національного банку України (7,9915) станом на 21 травня 2012 року складає 2 125 грн. 34 коп. (а.с. 127, 128-129).

Суд першої інстанції на зазначені обставини та положення закону уваги не звернув, невірно застосував початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, а тому рішення суду не може залишатися без змін.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки при ухваленні рішенні суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, воно не може залишатися без змін і відповідно до вимог ст.309 ч.1 п.п.3, 4 ЦПК України рішення суду в частині відмови в стягненні пені за кредитним договором та розміру стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у вигляді пені в розмірі 2 125 грн. 34 коп. за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Одночасно, на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 673 грн.90 коп., що складає 1% від загальної суми задоволених вимог Банку (65 264 грн.62 коп. + 2 125 грн. 34 коп.) та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Інші доводи Банку апеляційний суд відхиляє за їх безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд , -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року в частині відмови у стягненні пені за кредитним договором № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», та розміру стягнення судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» пеню за період з 25 жовтня 2010 року по 11 березня 2011 року за кредитним договором № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», в сумі 265,95 доларів США, що по офіційному курсу валют Національного банку України (7,9915) станом на 21 травня 2012 року складає 2 125 ( дві тисячі сто двадцять п'ять) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 90 коп. та витрати з інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: