Ухвала суду № 27222750, 26.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 року справа №2а/0570/21710/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/21710/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 189486 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була здійснена перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої був складений акт від 17.07.2009 року №846/15-214-3/25333903 згідно з висновками якого встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 189 486грн по декларації за травень 2009 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене до Донецького окружного адміністративного суду в рамках справи № 2а-12900/09/570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року були задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189 486 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишено без змін.

Відповідач, в порушення вимог ч. 2 п.п.7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», по закінченні процедури судового оскарження не надав органу державного казначейства у п'ятиденний термін наступних за днем отримання відповідного рішення, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Оскільки строк для надання висновку та перерахуванню бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вищезазначеній декларації скінчився, виникла сума боргу з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 189 486 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/21710/2012 адміністративний позов задоволений, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009 року у розмірі 189 486 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.180-181). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи та порушив норми процесуального права. Податковий орган вважає, що остаточне рішення щодо спору між ним та позивачем з приводу оскарження податкового повідомлення рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, ще не прийнято, оскільки відповідач оскаржив рішення попередній суд до Верховного Суду України.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що дає суду право розглянути справу у відсутність представників сторін в порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» (змінило найменування з Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 21.04.2011року) зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.02.1998 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 27.02.1998 року.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України, веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

За результатами господарської діяльності у квітні 2009 року позивачем отримано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 4065050 грн.

Позивачем до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька була надана декларація з ПДВ за травень 2009 року від 19.06.2009 року вх. №81945, від'ємне значення податку за якою склало 8245737 грн (рядок 21 декларації), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 4511127 грн (рядок 25 декларації).

Як вбачається з рядка 25.1 декларацій позивача з податку на додану вартість за зазначений період, він прийняв рішення про відшкодування сум податку в зазначених розмірах шляхом зарахування на його рахунок. У заявлених до бюджетного відшкодування сумах ПДВ за травень 2009 року прийняло участь від'ємне значення податку минулих періодів.

Згідно п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ») платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Достовірність декларування сум ПДВ, які підлягали відшкодуванню за ці періоди, була перевірена відповідачем, за наслідками перевірки складений акт №846/15-214-3/25333903 від 17.07.2009 року. За висновками цього акту у зв'язку з порушенням п. 1.8 ст. 1, п.п.7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» позивачем було завищено заявлену до відшкодування суму за травень 2009 року у розмірі 189486 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 189 486 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Донецького окружного адміністративного суду в рамках справи №2а-12900/09/570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року були задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189 486 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2010 року зупинено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишено без змін.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (який був чинний на день прийняття ухвали суду апеляційної інстанції) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У відповідності до п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Вищевказана перевірка була проведена податковим органом, заявлена сума бюджетного відшкодування була зменшена податковим повідомленням-рішенням на суму 189 486 грн. Як зазначалося вище, зазначене рішення було оскаржено та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року визнано недійсним.

Оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року по адміністративній справі №2а-12900/09/0570 набрала законної сили, податкове повідомлення-рішення від №0008701542/0 від 17.07.2009 року втратило чинність з 17.12.2009р.

Відповідно до п.п.7.7.8. п. 7.8 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства.

Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Орган державного казначейства не зупиняв процедуру відшкодування у частині суми, що зменшена за податковим повідомлення-рішення №0008701542/0 від 17.07.2009 року до набуття законної сили судовим рішенням про визнання його недійсним, оскільки така процедура не була розпочата податковим органом по наданню відповідного висновку.

Крім того, ч.2 п.п.7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч.3 ст. 254 КАС України). Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За відсутності даних про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання судового рішення, що оскаржуються, в порядку ч. 5 ст. 215 КАС України, податковий орган не мав правових підстав для того, щоб не приймати до уваги судове рішення, яке набуло законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У справі №2а-12900/09/0570 Донецьким окружним адміністративним судом встановлено, що право на податковий кредит позивача у квітні 2009 року на суму 189 486 грн підтверджується належним чином складеними податковими накладними.

Суми ПДВ, які заявлені до відшкодування позивачем за декларацією за травень 2009 року, не перевищують фактичний розмір оплат ПДВ у складі коштів, перерахованих контрагентам у попередніх податкових періодах. Фактично сплачена позивачем постачальникам товарів сума складає 189 486 грн, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з цим, відповідно до п.п.7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України сума у розмірі 189 486 грн., підлягає бюджетному відшкодуванню.

На час розгляду справи позивачеві не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2009 року у розмірі 189 486 грн, податковим органом не надано органу держказначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів не вважає обґрунтованими доводи відповідача про не прийняття кінцевого рішення по справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0008701542/0 від 17.07.2009 року у зв'язку із оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду та ухвали Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду України, оскільки вказані рішення судів набрали законної сили. Даних щодо зупинення їх виконання або прийняття скарги до провадження Верховним Судом України з цього приводу відповідачем не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/21710/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/21710/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва