Ухвала суду № 27222200, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-20338/10

К-20338/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010

у справі № 2-а-12906/09 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 19.11.2008 № 0003422301/0/3442.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права .

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.11.2008 року за № 3216/23-210/32275526. Згідно вказаного акта позивач порушив норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: занижено податок на додану вартість у податковому обліку за березень 2008 року на суму 109418,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2008 № 0003422301/0/3442 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 164127,00 грн. (у т.ч. 109418,00 грн. -основний платіж та 54709,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками виконання договору підряду від 08.01.2008 № 02/02 щодо будівництва адміністративно-господарського комплексу по проспекту 50-річчя Жовтня в м. Кременчук Полтавської області, укладеного між ТОВ «Руст»(замовник), та ПП «Гросс» (виконавець), останній виписав податкову накладну від 31.03.2008 № 23 на загальну суму виконаних будівельних робіт - 2724540,00 грн. у т.ч. ПДВ - 454090,00 грн. Виконання вказаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акту приймання-передачі підрядних робіт за березень 2008 року (форма КБ-2в) (а.с.54-58), підсумкової відомості ресурсів (а.с. 59-65), податкової накладної (а.с. 9). Виконання вказаних будівельних робіт так само, як і сплата позивачем суми податку на додану вартість у вартості вказаних послуг, відповідачем не оспорюється. ПП «Гросс»мало статус платника податку на додану вартість до 29.07.2008 (дата анулювання реєстрації ПП «Гросс»платником цього податку згідно з відповідним актом Кременчуцької ОДПІ).

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати контрагентом такого платника сум ПДВ до бюджету, оскільки такий платник сплатив дані суми ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), а реальність поставок ДПІ в судовому процесі не спростована.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак