Ухвала суду № 27222001, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/55211/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року

у справі № 2а/1570/5980/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0001662350 від 14.07.2011 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вилайн» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»за лютий 2011 року, складено акт № 4054/23-513/26248140, в якому зафіксовано порушення вимог п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 125 442,81 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.07.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001662350 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 125 442,81 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошові зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, відповідач виходив з того, що позивачем не доведено фактичне отримання та транспортування отриманих товарів; угоди ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»з контрагентами мають ознаки нікчемності, оскільки у ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»відсутні необхідні матеріальні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, а також відсутність зазначеного підприємства за місцезнаходженням.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 01.12.2010 року між ТОВ «Вилайн»(покупець) та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»(постачальник) укладено договір № 3209, згідно умов якого останній зобов'язується поставити, а перший оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках-фактурах та накладних і специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

За результатами здійснених господарських операцій за вказаним договором у лютому 2011 року позивач сформував податковий кредит по податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6, 201.8 ст. 201 зазначено Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому порядку, позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року включені суми податку на додану вартість, сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується податковими накладними; дані про припинення юридичної особи, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний