Ухвала суду № 27221946, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/76673/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси до приватного підприємства "Євротакс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА

Державна податкова інспекція у Приморському районі місті Одеси (далі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси) звернулось до суду з позовом Приватного підприємства "Євротакс" (далі -ПП "Євротакс") в якому просить стягнути податковий борг.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року в задоволені позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

ПП "Євротакс" надало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено виїзну планову перевірку ПП «Євротакс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки від 24.06.2009 року №8306/23-3/20963350, на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесені податкові повідомлення-рішення: від 08.07.2009 року №0005732310/0 на загальну суму 221513,00 грн. та від 08.07.2009 року №0005722310/0 на загальну суму 307262,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, відповідач звернувся із первинними скаргами від 15.07.2009 року №14, №13 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси

За результатами розгляду первинних скарг, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 10.09.2009 року №49479/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.07.2009 року №0005722310/0 залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення від 08.07.2009 року №0005732310/0 скасовано в частині 5907,00 грн. - податку на прибуток та 2179,00 грн. - застосованих по цьому податку штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині залишено без змін.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла нові рішення по податку на прибуток від 10.09.2009 року за №0009172310/1 на загальну суму 213427,00 грн. та від 10.09.2009 року №0005722310/1 на загальну суму 307262.00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, відповідач звернувся із повторними скаргами від 18.09.2009 року №21, №23 до ДПА в Одеській області.

За результатами розгляду повторних скарг, ДПА в Одеській області прийнято рішення від 07.10.2009 року №35985/10/25-0007 про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2009 року №0005732310/0, з урахуванням рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати розгляду первинних скарг від 10.09.2009 року №49479/10/25-012, у частині 140 102, 00 грн. нарахованого податку на прибуток та 59 602, 50 грн. застосованої штрафної санкції, та залишення без змін в іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.07.2009 року №0005722310/0 про сплату ПДВ у сумі 204 841,00 грн. і застосованої фінансової санкції у сумі 102421, 00 грн. та рішення цієї ДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати розгляду первинних скарг від 10.09.2009 року №49479/10/25-012 у цієї частині, а скаргу задовольнити.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла нове податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на прибуток від 07.10.2009 року за №0009402310/2 на загальну суму 13 422, 50 грн., яка в наступному була добровільно сплачена відповідачем.

Означені суми ПДВ та податку на прибуток були самостійно ПП «Євротакс»сплачені частково, у зв'язку з чим залишилась податкова заборгованість на загальну суму 507266,50 грн., з яких податкове зобов'язання з ПДВ при застосуванні звичайних цін у розмірі -307262 грн. та податкове зобов'язання по податку на прибуток при застосуванні звичайних цін у розмірі -200 004,50 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальним законом, який визначає порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Згідно із п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або метрологічні помилки у поданій платником податків податкової декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 4.3.5 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу. Якщо непрямий метод було застосовано у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його структурного підрозділу, місцезнаходження фізичної особи - платника податків, обов'язок доведення того, що податковий орган здійснив достатні заходи для встановлення місцезнаходження такого платника податків, покладається на податковий орган.

П.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Євротакс»проводило господарські операції з надання послуг з перевезення вантажів власним автомобільним транспортом стороннім організаціям серед яких є ТОВ «Укрскло».

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що для застосування п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податкові ревізори спочатку повинні були визначити звичайну ціну на послуги з автоперевезення з урахуванням вартості послуг, які надавались іншим замовникам, при необхідності вартість аналогічних послуг в регіоні або Україні в той час, співставити її з цінами ПП «Євротакс»для ТОВ «Укрскло»та дійти певних висновків щодо суми заниження валового доходу, проте цього зроблено не було.

Вищевказані обставини підтверджені висновком судово-економічної експертизи №43 від 15.06.2011 року

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п.1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при донарахуванні податкових зобов'язань відповідно до абз. 2 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковими ревізорами не було дотримано порядку визначення звичайної ціни та не були визначені звичайні ціни на послуги з автоперевезення, за правилами визначеними Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та співставленні з цінами ПП «Євротакс»для ТОВ «Укрскло»та відповідно не встановлено перевищення звичайної ціни від ціни ПП «Євротакс»більше ніж на 20%, у зв'язку з чим, визначення розміру суми заниження валових доходів є необґрунтованим, а донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров