Ухвала суду № 27221727, 17.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/26262/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Сватко А.О.,

за участю:

представника позивача -Шарпан О.С.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року

у справі № 2а-12775/10/2070

за позовом Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне Кіпрсько-Українське товариство з обмеженою відповідальністю «Піраміда»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2010 року № 0000190872/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові по податку на додану вартість № 0000190842/0 від 13 вересня 2010 року на загальну суму 1757509,52 грн., з яких за основним платежем 1351930,40 грн., штрафні (фінансові) санкції 405579,12 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу Спільне Кіпрсько-Українське ТОВ «Піраміда», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові провела документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Спільного Кіпрсько-Українського ТОВ «Піраміда»за період: червень 2010 року у розрізі контрагентів, за результатами якої був складений акт № 3221/42-016/31643375 від 30 серпня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: частини 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених Спільним Кіпрсько-Українським ТОВ «Піраміда»з ПП «Юст-А»; підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 1351930,40 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту червня 2010 року вказану суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Юст-А», оскільки згідно відповіді ДПІ у Бабушкінському районі від 25 серпня 2010 року № 35998/7/23-38 декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року, подана ПП «Юст-А», не визнана податковим органом як податкова звітність. Зазначені обставини слугували підставою для висновку податкового органу про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг у ПП «Юст-А», як таких, що фактичне не відбулися, що свідчить про нікчемність правочинів у розумінні статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

13 вересня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000190842/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Спільному Кіпрсько-Українському ТОВ «Піраміда» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1757509,52 грн., з яких 1351930,40 грн. -за основним платежем, 405579,12 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість є безпідставним, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Юст-А», не мають правового обґрунтування, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також судами був висновок експертно-економічного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 30 вересня 2010 року № 8132.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Спільним Кіпрсько-Українським ТОВ «Піраміда»(покупець) та ПП «Юст-А»(постачальник) був укладений договір на поставку поліграфічної продукції № 33-10 від 05 травня 2010 року, відповідно до умов якого покупець доручає, а постачальник зобов'язується якісно та у строк поставити інформаційну листівку, інформаційну листівку-лист, інформаційний презент у відповідності до зразків, наведених у додатках №№ 1-7, всього у кількості 35416340 шт. (надалі -товар) на загальну суму 7785182,40 грн., включаючи податок на додану вартість - 1297530,40 грн.

Також між Спільним Кіпрсько-Українським ТОВ «Піраміда»(клієнт) та ПП «Юст-А»(консультант) був укладений договір № 31-10 від 01 червня 2010 року, відповідно до умов якого консультант зобов'язується виконати по завданню клієнта, а клієнт зобов'язується прийнти згідно акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та оплатити у порядку та в строки, визначені цим договором, консультаційні та юридичні послуги (роботи), перелік яких визначено в пункті 1.1 статті 1 договору. Розмір оплати визначається за згодою сторін та становить 127200,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 20%).

Також між Спільним Кіпрсько-Українським ТОВ «Піраміда»(замовник) та ПП «Юст-А»(виконавець) був укладений договір про надання маркетингових послуг № 32-10 від 01 червня 2010 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги з проведення маркетингових досліджень «Чай», відповідно до того, як це описано в специфікації до цього договору, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги. Всі послуги, що надаються відповідно до цього договору, замовник придбає з метою використання у власній господарській діяльності. Надані послуги передаються виконавцем і приймаються замовником згідно акту прийому-передачі послуг, що укладається сторонами. Ціна цього договору відповідає загальній сумі вартості послуг, наданих на умовах цього договору, та складає 166000,00 грн., крім цього податок на додану вартість -33200,00 грн., разом 199200,00 грн.

На виконання умов вказаних договорів, ПП «Юст-А»виписало Спільному Кіпрсько-Українському ТОВ «Піраміда» податкові накладні (т.1 арк. справи 85-108, 235, 248) на загальну суму податок на додану вартість 1351930,40 грн.

Отримання позивачем товару за договором № 33-10 від 05 травня 2010 року підтверджується видатковими накладними (т.1 арк. справи 57-62, 64-72, 74-79, 81-82) , а транспортування товару за вказаним договором підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1 арк. справи 63, 73, 80, 84). Отримання робіт (послуг) за договором № 31-10 від 01 червня 2010 року підтверджується актом здачі -прийняття робіт (надання послуг) (т.1 арк. справи 234). Отримання маркетингових послуг за договором № 32-10 від 01 червня 2010 року підтверджується актом здачі -приймання звіту з маркетингових досліджень від 30 червня 2010 року (т.1 арк. справи 240) та звітом «Ринок чаю»по дослідженню роздрібної торгівлі в Україні (т.1 арк. справи 240а-247б).

В свою чергу, Спільне Кіпрсько-Українське ТОВ «Піраміда»повністю розрахувалося з ПП «Юст-А»за придбаний товар (роботи, послуги), що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 арк. справи 110-175, 236-237, 249-250).

Про необхідність придбання та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності свідчать накази Спільного Кіпрсько-Українського ТОВ «Піраміда»№ 83 від 31 травня 2010 року та № 109 від 30 червня 2010 року «Про маркетингову політику та міри по стимулюванню росту об'єму продажів»(т.2 арк. справи 1, т.4 арк. справи 1), якими було наказано при формуванні замовлення на продаж чаю торгової марки «Ахмад Ті», «Грейс!», «Компот», «ТЕТ»в червні та липні 2010 року згідно специфікації провести передпродажну підготовку чаю шляхом нанесення (приклеювання) на кожну пачку чаю, що підлягає продажу, інформаційних матеріалів згідно наведеного у наказі списку, номенклатура та кількість якого відповідає номенклатурі та кількості, визначеній у пункту 1.1 статті 1 договору № 33-10 від 05 травня 2010 року. Виконання вимог зазначених наказів підтверджується накладними вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами на списання матеріалів, використаних для передпродажної підготовки товарів, звітами про партії товарів (т.2 арк. справи 2-4, т.4 арк. справи 2-4) та актами по роботах з передпродажної підготовки (т.2 арк. справи 5-250, т.3 арк. справи 1-250, т.4 арк. справи 5-246),

Вказані докази підтверджують реальність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Посилання податкового органу в обґрунтування підтвердження нікчемності договору, укладеного позивачем з ПП «Юст-А», на те, що вказаним підприємством не було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, а отже не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний податковий період правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від декларування та сплати податку на додану вартість продавцем. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім іншого, матеріали справи містять копію податкової декларації ПП «Юст-А»з податку на додану вартість за червень 2010 року, у рядку 9 якої платником задекларовано суму 3177549,00 грн., та копію розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2010 року, у якій сума податкових зобов'язань за платником податку покупцем за індивідуальним податковим номером 316433720310 (Спільне Кіпрсько-Українське ТОВ «Піраміда») становить 1351930,40 грн. (т.5 арк. справи 22, 23).

Матеріали справи містять також акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 19 жовтня 2010 року № 3834/23-106/31643375 «Про результати планової виїзної перевірки Спільного Кіпрсько-Українського ТОВ «Піраміда»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року», у висновках якого вказано, що за червень 2010 року платником податку занижено податок на додану вартість у сумі 8333,00 грн.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вироків у кримінальних справах матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги. Не містять матеріали справи і доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угод, укладених між позивачем та ПП «Юст-А», нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, матеріали справи також не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту червня 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 1351930,40 грн., а визначення податковим Спільному Кіпрсько-Українському ТОВ «Піраміда»податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 1757509,52 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна