Ухвала суду № 27221628, 31.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-27010/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010

у справі № 2-а-6743/09/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лойко Україна»(далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010, позов задоволено; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2009 № 0000052301/0, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад 2008 року в розмірі 458775 грн. та застосовано до Товариства 7206 грн. штрафних санкцій.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем було дотримано умови формування від'ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету.

На зазначені рішення ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про неподання Товариством на час проведення перевірки доказів фактичної сплати постачальникам залишку від'ємного значення ПДВ за минулі звітні періоди, який було заявлено до відшкодування у декларації за листопад 2008 року.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень зі спору з урахуванням такого.

Судами у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ за наслідками проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2007 року, січні 2008 року, червні 2008 року, липні 2008 року. Результати цієї перевірки зафіксовано в акті від 16.02.2009 № 54/23-3/35411165. Так, свою правову позицію по справі податковий орган мотивує тим, що позивач заявив до відшкодування у листопаді 2008 року частину залишку від'ємного значення ПДВ за попередні звітні періоди в оспорюваній сумі за відсутності доказів сплати цієї суми постачальникам.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У справі, що переглядається, суди за наслідками дослідження поданих позивачем доказів з'ясували, що факт сплати Товариством відповідних сум ПДВ постачальникам у складі ціни придбаних товарів підтверджується первинними документами, а саме -банківськими виписками з рахунку позивача, засвідченими печаткою банківської установи.

Таким чином, судами було належним чином спростовано висновок податкового органу, покладений в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Інших обставин щодо необґрунтованості податкової вигоди Товариства відповідачем не наведено.

А відтак суди цілком правомірно задовольнили позовні вимоги, у зв'язку з чим правових підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 у справі № 2-а-6743/09/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько