Постанова № 27221481, 24.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К-13644/10

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року по справі №2а-40636/09/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ХIС»про стягнення суми

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2720,00грн. на підставі рішення №0011292301 від 27.10.2008.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року, в задоволені позовних вимог ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до ТОВ Фірма «ХIС»про стягнення суми -відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 11.03.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 05.05.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року, позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, положень п.1,2 ст.3, п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі-Закону України №265/95).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що на підставі акту перевірки №0073/12/20/23/34333762 від 29.09.2008, податковим органом було прийнято рішення №0011292301 від 27.10.2008 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2720,00грн. за порушення відповідачем п.1, 2 ст. 3 Закону України №265/95, а саме, здійснення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на 8 гральних автоматах, які не обладнані фіскальною пам'яттю і не працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій.

Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій, визначених вищезазначеним рішенням, та не сплачених відповідачем.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлений п. 2 ст. 17 Закону України №265/95 штраф може бути застосований лише за факт використання суб'єктом господарської діяльності непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а не за факт не обладнання певного пристрою (грального автомата) блоком фіскальної звітної пам'яті.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з тами висновками погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України №265/95 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 3 цього Закону на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу, законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПА та Національного банку України (стаття 11 Закону № 265/95-ВР).

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми, та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО (стаття 17 Закону № 265/95-ВР).

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими (стаття 238 Господарського кодексу України).

Суди встановили, що Товариство використовувало гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів -31.12.2006 року. Пунктом 2 вказаної Постанови Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»та від 10.09.2008 №581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом №265/95 вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Враховуючи зазначене та те, що контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була здійснена 29.09.2008, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно застосовано до підприємства штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2720,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0011292301 від 27.10.2008 відповідачем не оскаржувалося та є чинним.

З огляду на те, що вина відповідача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є чинним, а податковий орган звернувся до суду в межах строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 210, 222, 223, 229, 230, 232, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС» в дохід Державного бюджету України штрафні фінансові санкції у сумі 2720,00грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв