Ухвала суду № 27221381, 31.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року м. Київ К-46856/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»

на постанову Господарського суду Львівської області від 08.05.2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року

у справі № 3/24А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»

до Державної інспекції у Личаківському районі м. Львова

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерго»(далі -позивач, ТОВ «Укренерго») звернулось у січні 2008 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі -відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова), в якому просило визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0001952320/2/621 від 08.01.2008 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 08.05.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року, в задоволені позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїх заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено протягом з 29.05.2007 року по 27.06.2007 року планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укренерго»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 273/23-2/30162581 від 06.07.2007 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушені, зокрема, вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на 38 132 грн., в тому числі в І кварталі 2006 року -36 303 грн., в ІІ кварталі 2006 року -1829 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001952320/0/14182 від 18.07.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 57 200 грн., з яких 38 133 грн. за основним платежем та 19 067 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

По результатам процедури апеляційного узгодження ДПА у Львівській області, із врахуванням поданої підприємством на момент перевірки уточнюючої декларації від 21.03.2007 року, у якій було задекларовано збитки в розмірі 1 976 080 грн., було прийнято рішення № 225855/10/25-005/1440, згідно якого податкове повідомлення-рішення в частині 38 133 грн. основного платежу з податку скасоване, у зв'язку з чим відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001952320/2/621 від 08.01.2008 року, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 067 грн., оскільки платник податку скористався несплатою коштів в бюджет.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Укренерго»та АКБ «Укрсоцбанк»був укладений кредитний договір № 600/03-580 від 16.02.2006 року на суму 51 252 000 грн. під 17 відсотків річних для закупівлі газу за рахунок кредитних коштів по договору № 2-А-01/06 від 26.01.2006 року на поставку газу, укладеного між позивачем та ДП «Альфа-Ексім».

Оскільки сплачені позивачем кошти в сумі 51 125 200 грн. були повернуті ДП «Альфа-Ексім»згідно банківської виписки БВ-0000071 від 22.02.2006 року, а нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 145 214 грн. віднесено платником податку до складу валових витрат за І квартал 2006 року, податковим органом зроблений висновок про невикористання отриманих кредитних коштів в господарській діяльності ТОВ «Укренерго», а тому віднесення суми сплачених банку відсотків до валових витрат є неправомірним.

Згідно постанови господарського суду м. Києва від 16.12.2005 року у справі № 43/908 ДП «Альфа-Ексім»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ухвалою цього ж суду від 30.01.2006 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідоване ДП «Альфа-Ексім»як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, як платник ПДВ виключений з реєстру з 30.01.2006 року.

Також ДПІ у Личаківському районі м. Львова враховану й ту обставину, що позивач обліковує цільову надбавку відповідно до постанови КМ України № 442 від 11.06.2005 року «Про затвердження порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», де об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі відпущеного кожній категорії споживачів, яка визначається на підставі відповідних актів приймання-передачі газу. В ІІ кварталі 2006 року в позивача відсутній обсяг поставки природного газу споживачам, який дає підставу для включення до складу валових витрат 7315 грн. збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, с уми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку (пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 зазначеного Закону).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відмовляючи у задоволенні заявленого позову, вірно виходили з того, що фактично кредитні кошти були використані платником податку на виконання господарських зобов'язань по поставці газу із банкрутом, при цьому всупереч умовам договору № 2-А-01/06 від 26.01.2006 року ТОВ «Укренерго»здійснило оплату газу без його попередньої поставки, хоча згідно умов договору поставка газу повинна була здійснюватися в січні 2006 року, а його оплата відбуватися у наступному місяці.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що фактично договір № 2-А-01/06 від 26.01.2006 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки продавець не міг виконати прийняті на себе зобов'язання, через що отримання кредитних коштів та сплата відсотків за їх користування у даному випадку не пов'язані із здійсненням підприємством господарської діяльності.

Додатково суд апеляційної інстанції, враховуючи й ту обставину, що позивач і продавець газу працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, зазначив, що доводи позивача про необізнаність про банкрутство ДП «Альфа-Ексім»не заслуговують на увагу, з чим також погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Також позивачем не наведено доказів того, що операції з придбання газу у ДП «Альфа-Ексім»мали реальний характер, були можливими з урахуванням оперативності їх проведення тощо.

Не спростовано касатором висновків судів попередніх інстанцій про те, що у ІІ кварталі 2006 року в позивача відсутній обсяг поставки природного газу споживачам, який дає підставу для включення до складу валових витрат 7315 грн. збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, що передбачений постановою КМ України № 442 від 11.06.2005 року «Про затвердження порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволені позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»-відхилити.

Постанову Господарського суду Львівської області від 08.05.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі № 3/24А -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько