Ухвала суду № 27220381, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року м. Київ К-26298/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 рокуу справі№ 2а-9830/0 (22-а-8876/09)за позовомІноземного підприємства «Аврора»доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харковапровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року у справі № 2а-9830/08 (22-а-8876/09), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0001562310/0 від 13.06.2008 року та № 0001562310/1 від 29.08.2008 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 78 019,50 грн., у т. ч. за основним платежем -52 013,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -26 006,50 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. ст. 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач не погоджується з вимогами та доводами заявника, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 13.05.2008 року по 31.05.2008 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ІП «Аврора»з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 20.12.2006 року по 31.12.2007 року та з питань повноти й своєчасності сплати ПДВ за період з 20.12.2006 року по 29.02.2008 року, за результатами якої складено акт №1635/23-104/34756588 від 04.06.2008 року.

За висновками акта перевірки ІП «Аврора»в липні 2007 року, серпні 2007 року, вересні 2007 року та листопаді 2007 року в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту віднесені податкові накладні, заповнені з порушеннями вищезазначеного Закону, зокрема: у рядку місцезнаходження юридичної особи (покупця) зазначена адреса, за якою ІП «Аврора»не знаходиться. Всього за підсумками перевірки зменшено податковий кредит на 52 013,00 грн., а саме за періодами: липень 2007 року на суму 3 334,00 грн., серпень 2007 року на суму 23 336,00 грн., вересень 2007 року на суму 10 502,00 грн., листопад 2007 року на 14 841,00 грн.

13.06.2008 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення №0001562310/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 78 019,50 грн. (за основним платежем -52 013,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -26 006,50 грн.)

За результатами розгляду скарг позивача, поданих в адміністративному порядку, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 року № 0001562310/1 на таку ж саме суму податкового зобов'язання по ПДВ.

Подана позивачем повторна скарга на дії податкового органу по визначенню податкового зобов'язання з ПДВ рішенням ДПА у Харківській області №3596/10/25-103 від 11.09.2008 року залишена без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що посилання відповідача на наявність порушення у заповненні податкових накладних, а саме на те, що у рядку «місцезнаходження покупця»зазначена адреса, за якою ІП «Аврора»не знаходиться, є безпідставними, оскільки отримані позивачем податкові накладні заповнені вірно на підставі даних, зазначених у свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові накладні, отримані ІП «Аврора»за період липень 2007 року - листопад 2007 року, містили всі необхідні реквізити і відповідали вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та були належним документальним підтвердженням розміру податкового кредиту, колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 78 019,50 грн. (у т.ч. за основним платежем -52 013 грн., за штрафними санкціями -26 006,50 грн.).

Доводи скаржника про те, що інформація в рядку «місцезнаходження покупця»податкової накладної не відповідають фактичному місцезнаходженню підприємства, підлягають відхиленню, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено відповідність вказаних даних відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року у справі № 2а-9830/0 (22-а-8876/09) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак