Ухвала суду № 27217243, 22.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р.Справа № 2а-3521/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-3521/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газавто"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗАВТО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011р. №0005451510.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року адміністративний позов ТОВ «ГАЗАВТО» задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.12.2011р. №0005451510.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗАВТО" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

08.12.2011 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗАВТО".

За результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 2805/15-114/32435864 від 08.12.2011 року (а.с.7-11). З зазначеного акту перевірки вбачається, що податковим органом перевірялася податкова декларація з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року від 18.10.2011 року (а.с. 44-45).

В результаті проведеної перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем норм п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п.п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, а саме: завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на 976951,00 гривень.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на нормах пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якими передбачено, що коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого та третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

На підставі акту перевірки № 2805/15-114/32435864 від 08.12.2011 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області було прийняте податкове повідомлення -рішення №0005451510 від 16.12.2011 року (а.с.12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 225331,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 р. видатків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Суд зазначив, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать письмові докази, не погодившись з зазначеним рішенням позивач звертався зі скаргами до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарг позивача Державною податковою службою у Харківській області та Державною податковою службою України були прийняті рішення від 13.02.12 року № 16/10/10-212 та від 07.03.12 року № 4314/6/10-2415 (а.с.14-18) відповідно, якими у задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗАВТО" відмовлено, а податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.12.2011р. №0005451510 - залишено без змін.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року від 26.04.2011 року № 9002574755 (а.с. 39), з урахуванням уточнюючих розрахунків (а.с. 40,41), об'єкт оподаткування дорівнює -1585097 грн., тобто має від'ємне значення, в тому числі до нього увійшло від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (р. 04.9) в сумі 1593837 грн.

Таким чином, задеклароване позивачем від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, з урахуванням виправлених помилок в частині збільшення валових витрат минулих податкових періодів, складає - 1593837 грн.

18.10.2011 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (а.с. 44-45), в якій по рядку 06.6 включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 979651 грн., яке обраховане за результатами діяльності 2010 року.

В доводах апеляційної скарги відповідач посилається на положення ст. 36 ПК України, якими визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, а п. 37.1 ст. 37 ПК України встановлено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умов і його виконання встановлюються ПК України.

Також апелянт зазначив, що в п. 1 підрозділу 4 розд. XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. В п. 3 підрозділу 4 Розділу XX перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

Таким чином апелянт вважає, що у зв'язку із набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення»ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «;Перехідні положення»ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність. Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «;Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 р. по справі № 2а-3521/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-3521/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2012 р.