Постанова № 27216573, 17.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р.

Справа № 1570/2643/2012

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Землі Бессарабії" до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2012р. приватне підприємство "Землі Бессарабії" (надалі – ПП "Землі Бессарабії") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі –ДПІ у Болградському районі Одеської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022301 від 17.01.2012р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 09.12.2011р. до 19.12.2011р. посадовими особами відповідача на підставі наказу від 08.12.2011р. №733, згідно із пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Землі Бессарабії" з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт №1287/2301/35154030 від 26.12.2011 року. /т.1 а.с.15-20/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 198.1 - 198.6 ст.198, ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України в результаті чого ПП «Землі Бессарабії» завищено від’ємне значення з податку на додану вартість всього у сумі на 607747грн.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000022301 від 17.01.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 607747грн. /т.1 а.с.13/

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997г. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом першої інстанції ПП «Землі Бессарабії»ще у вересні 2009 року були укладені договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з TOB «Агрофірма Дмитрівка», TOB «Кара - Марин», TOB «Балкан Плюс», ПП «Білоозір'я», ТОВ «Бессарабія Плюс», згідно яких не передбачено перерахування авансових платежів.

На виконання договорів поставки товару позивачем були перераховані суми коштів зазначеним контрагентам та без наявності поставки товару отримані податкові накладні на підставі яких нарахована сума податкового кредиту.

Станом на 19.12.2011р. (час проведення перевірки податковою) товар не отримано, що підтверджується головною книгою, рухом по рахункам 201 «сировина та матеріали», 203 «Паливо», 28 «Товари»первинними документами та інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей станом на 01.12.2011р.

Разом з тим, після виявлення відповідачем факту безтоварності операцій та винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000022301 від 17.01.2012р., ПП «Землі Бессарабії»надані податкової розрахунки коригувань сум податку на додану вартість за лютий та березень 2012року, де платником самостійно відкоригований податковий кредит серпня та вересня 2011р. з причини повернення контрагентами передоплати. Крім того, позивач продовжує надавати розрахунки коригувань до вказаних в акті перевірки податкових накладних. Так, 20.06.2012р. позивачем надано розрахунок коригувань сум податку на додану вартість за травень 2012р. Станом на 13.07.2012р. у зв’язку з наданням розрахунків коригувань сум податку на додану вартість ПП «Землі Бессарабії»самостійно зменшено податковий кредит серпня, вересня 2011р. по податковим накладним контрагентів, які зазначені в акті перевірки.

Таким чином, ПП «Землі Бессарабії»самостійно підтверджує факт не отримання товару та повернення передплат у повному обсязі.

Крім того, довідками відповідача за результатами проведення зустрічних перевірок контрагентів TOB «Агрофірма Дмитрівка», TOB «Кара -Марин», TOB «Балкан Плюс», ПП «Білоозір'я», ТОВ «Бессарабія Плюс»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Землі Бессарабії», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2001р. по 30.09.2011р. встановлено порушення п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, підприємствами необґрунтовано включено до податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ (скороченої) сум податку на додану вартість за серпень-вересень 2011р., так як підприємства отримали лише оплату за продукцію, а станом на 01.11.2011р. поставка ними товарів не відбулась./т.1а.с.191-203/

При цьому на час укладення договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей позивачем з TOB «Агрофірма Дмитрівка», TOB «Кара - Марин», TOB «Балкан Плюс», ПП «Білоозір'я», ТОВ «Бессарабія Плюс»у 2009 році також діяли норми законодавства, яки виключали нарахування податкового кредиту без поставки товару.

Так, відповідно до матеріалів справи, /т.1а.с.191-203/ контрагенти позивача TOB «Агрофірма Дмитрівка», TOB «Кара - Марин», TOB «Балкан Плюс», ПП «Білоозір'я», ТОВ «Бессарабія Плюс»є суб’єктами спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до свідоцтв про реєстрацію сільськогосподарського підприємства.

У підпункті 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку, є дата оприбуткування платником податку товарів незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, при здійсненні операцій позивачем із TOB «Агрофірма Дмитрівка», TOB «Кара - Марин», TOB «Балкан Плюс», ПП «Білоозір'я», ТОВ «Бессарабія Плюс», які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, підприємство не мало права відносити до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у зв’язку з придбанням товарів, до їх фактичного отримання.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення є помилковим та безпідставним.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішені справи невірно застосував норми матеріального права, тому в порядку п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Землі Бессарабії" до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022301 від 17.01.2012р.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: