Рішення № 27213056, 17.05.2012, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №2503/285/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі -

головуючого судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а також зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»про визнання неправомірними дій ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1»та покладення на позивача обов`язку вчинити певні дії,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просить суд стягнути з них у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 160/2401/08 укладеним з ОСОБА_2 28.05.2008 року та згідно з договором поруки, укладеним 28.05.2008 року з ОСОБА_3

В своїх доводах в обгрунтування позову позивач посилається на те, що за умовами п.п.1.1 вказаного кредитного договору позивач надав відповідачу-1 (ОСОБА_2В.) кредит на придбання автотранспортного засобу в сумі 20 177,82 доларів США.

За користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі 15,5% річних, а в грудні 2008 року плата за користування кредитними коштами була встановлена на рівні 17,5 % річних.

Відповідно до п.п.1.2, 2.5 кредитного договору відповідач -1 взяв на себе зобов'язання щомісячно до дати, встановленої в графіку погашення заборгованості за кредитом та відсотками, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, в сумі не меншій розміру чергового погашення відповідної суми, встановленої в графіку і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 28.05.2015 року.

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору 28.05.2008 року було укладено договір застави придбаного за кредитні кошти автотранспортного засобу та договір поруки з ОСОБА_3, яка зобов'язалася відповідати перед банком в повному обсязі за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Однак, умови кредитного договору відповідачем-1 належним чином не виконувались. Останній раз кошти на часткову сплату «тіла»кредиту та нарахованих відсотків було внесено в червні 2010 року.

Працівники банку намагались сприяти в вирішенні питання, щодо належного виконання умов кредитного договору в позасудовому порядку, а саме - на адреси відповідачів надсилалися відповідні письмові повідомлення, однак ці зусилля були залишені без їх належного реагування.

Зобов'язання відповідачів про повернення ПАТ «ВіЕйБі Банку»отриманого кредиту, залишаються невиконаними, про що свідчать розрахунки заборгованості за кредитним договором, що долучені до позову.

Таким чином, станом на 27.02.2012 року, на час звернення до суду з позовом, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 177 098,70 грн., включаючи в себе:

заборгованість по «тілу»кредиту в сумі 129 829,30 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 16 249,38 доларів США), в т.ч. прострочену заборгованість- в сумі 99 118,58 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 12 405,64 доларів США);

прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредтними коштами в сумі 37 833,06 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 4 735,17 доларів США);

штраф за неналежне виконання умов кредитного договору, розрахований відповідно до п.4.3 цього договору нараховано в сумі 9 436,34 грн.

Пункт 2.8 кредитного договору передбачає, що для визначення сум і підстав виконання боргових зобов'язань або будь-якої їх частини, остаточною підставою є дані бухгалтерського обліку банку.

Статтєю 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми закону та результатів дій відповідачів по погашенню ними вказаного кредиту, вбачається, що відповідач - 1 не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання по кредитному договору, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов'язання відповідача по сплаті ним вказаного боргу, не є припиненим.

Крім того, обов'язок відповідача-1 щодо повернення ним позивачеві вказаної суми боргу передбачений ст.1054 ЦК України, якою визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за користування ним.

Відповідачем - 2 ОСОБА_3 також не забезпечено виконання зобов'язання про повернення ПАТ «ВіЕйБі Банку»отриманого кредиту, у відповідності до укладеного з нею 28.05.2008 року договору поруки. Відповідальність за це визначена ст.ст.526, 553, 554, 610, 611, ЦК України.

Наведені вище обставини свідчать про невиконання відповідачами зобов'язань, а тому слід стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»заборгованість за кредитним договором №160/2401/08 від 28.05.2008 року в сумі 177098,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив про повну незгоду з вимогами позову, а відповідач ОСОБА_3, надіславши до суду письмове заперечення проти вказаних у позові вимог, просила провести розгляд справи без її участі.

Також, стороною відповідача 1 позивачу у справі був пред`явлений зустрічний позов про визнання неправомірними дій ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1»та покладення на позивача обов`язку вчинити певні дії.

В доводах в обгрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 посилається на те, що дійсно 28 травня 2008 року між ним та ВАТ «ВіЕйБі Банк», переіменованого на ПАТ «ВіЕйБі Банк», було укладено кредитний договір № 160/2401/080.

За умовами п.п.1.1 кредитного договору банк надав йому кредит на оплату придбаного автотранспортного засобу марки «Шевроле Епіка»на суму 20177 (двадцять тисяч сто сімдесят вісім) доларів США 82 центи. За користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі 15,5% річних.

Відповідно до п.п.1.2., 2.5 кредитного договору він взяв на себе зобов'язання щомісячно до дати, встановленої в графіку погашення заборгованості за кредитом та відсотками, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, в сумі не меншій чергового погашення відповідної суми, встановленої в графіку і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 28.05.2015 року. В забезпечення належного виконання умов кредитного договору 28.05.2008 року було укладено договір застави придбаного за кредитні кошти автотранспортного засобу та договір поруки з ОСОБА_3, яка зобов'язалася відповідати за нього перед ВАТ «ВіЕйБі Банк».

Також, відповідач в обгрунтування зустрічного позову посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», що регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, споживчий кредит, це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції: споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника: продукція - будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Оскільки, надання коштів за вказаним кредитним договором, відповідає всім ознакам споживчого кредиту, остільки правовідносини, породження яких є метою кредитного договору, регулюються Законом «Про захист прав споживачів».

Відповідач вважає, що під час виконання вказаного кредитного договору банком допущено ряд порушень його прав, що надають йому підстави для звернення до суду з даним позовом.

Так, 16 серпня 2008 року вночі автомобіль, що був придбаний за кредитні кошти банку, загорівся на подвір`ї його дому. Причиною пожежі стало коротке замикання електропроводки автомобіля, про що було складено відповідний акт від 16 серпня 2008 року.

Даний автомобіль був застрахований від нещасних випадків страховою компанією ВАТ «Українська страхова компанія»«Дженералі Гарант»з укладенням договору добровільного страхування транспортних засобів № 381/183-у від 28 травня 2008 року.

У відповідності до умов договору - єдиним вигодонабувачем був ОСОБА_1 - ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Після нещасного випадку він звернувся до страхової компанії з відповідною заявою про страховий випадок.

На підставі поданих документів страхова компанія здійснила страхове відшкодування збитків перерахувавши на його поточний рахунок в ВАТ «ВіЕйБі Банк»всю суму страхового відшкодування в розмірі 75408 гривень 28коп.

Відповідно до пункту 2.6.1. кредитного договору, позичальник має право здійснити (повне чи часткове) дострокове виконання боргових зобов'язань за умови сплати нарахованих банком процентів і всіх інших платежів, які повинні бути сплачені на відповідну дату дострокового виконання у порядку, передбаченому п. 2.6.2. цього договору.

Після перерахування 22-23 жовтня 2008 року страхового відшкодування в сумі 75408 грн. 28 коп. страховою компанією відповідач надав письмове розпорядження банку, через менеджера, що його обслуговував, про зарахування даної суми як дострокового часткового погашення боргу по кредиту. Менеджер банку запевнив його, що виконає його прохання.

Оскільки, списання даної суми повинно було здійснитись тоді, коли курс долара США був на рівні п'яти гривень, то він вирішив, що йому залишилось сплатити по кредиту невелику суму. При спілкуванні з менеджером банку був присутній знайомий - ОСОБА_4.

Однак, як він з`ясував зі змісту позову та матеріалів первісного позову, банк не провів списання суми страхового відшкодування в якості одноразового часткового погашення кредиту, а здійснив помісячне списання коштів з його поточного рахунку, розписавши дані платежі по строках, що наклались на той час, коли долар США став коштувати вісім і більше гривень і що значно збільшило вартість кредиту. Внаслідок зазначеного були порушені його майнові права.

Крім цього, тільки з первісного позову йому стало відомо про збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами до 17,5 % річних, що є порушенням умов п.5.1 кредитного договору.

Відповідно до ст.11 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів»- у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися те, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Однак, про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Таким чином банк перед підвищенням процентної ставки зобов'язаний був про це повідомити його, але він жодного повідомлення ні усного, ні письмового, про збільшення відсоткової ставки не отримував, додаткових угод не підписував.

Тому, така одностороння зміна істотних умов кредитного договору є грубим його порушенням.

Враховуючи, що наведені вище обставини свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, цим порушено охоронювані законом його права та інтереси.

Тому відповідач в зустрічному позові просить визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»щодо незарахування суми страхової виплати як одноразової часткової сплати боргових зобов'язань по кредитному договору №160/2401/080 від 28.05.2008 року;

визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»щодо збільшення процентної ставки по кредитному договору № 160/2401/080 від 28.05.2008 року;

зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1»зарахувати 75408 гривень 28коп. (суми страхової виплати) як одноразову дострокову часткову сплату ооргових зооов`язань по кредитному договору № 160/2401/080 від 28.05.2008 року;

зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1»надати йому новий графік погашення заборгованості по кредиту та відсоткам по кредиту з урахуванням дострокової часткової сплати 22-23 жовтня 2008 року боргових зобов'язань та первісної процентної ставки (15.5%).

Представник позивача в судовому засіданні зустрічний не визнав у повному обсязі вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, перевіривши їх наданими ціми сторонами доказами, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача, вказаних ним у позові, та про відсутність достовірних доказів у відповідача на підтвердження доводів вказаних ним в обгрунтування зустрічного позову.

Так, судом встановлено, що за умовами кредитного договору № 160/2401/08, укладеного з ОСОБА_2 28.05.2008 року, позивач відповідно до п.п.1.1 надав відповідачу -1 (ОСОБА_2В.) кредит на придбання автотранспортного засобу в сумі 20 177,82 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язання про повернення ПАТ «ВіЕйБі Банку»отриманого кредиту, з ОСОБА_3 був укладений 28.05.2008 року договір поруки.

Згідно з умовами договору за користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі 15,5% річних. Пізніше, в грудні 2008 року плата за користування кредитними коштами була встановлена на рівні 17,5 % річних.

Відповідно до п.п.1.2, 2.5 кредитного договору відповідач -1 взяв на себе зобов'язання щомісячно до дати, встановленої в графіку погашення заборгованості за кредитом та відсотками, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, в сумі не меншій розміру чергового погашення відповідної суми, встановленої в графіку і повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше 28.05.2015 року.

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору 28.05.2008 року було укладено договір застави придбаного за кредитні кошти автотранспортного засобу та договір поруки з ОСОБА_3 (відповідач 2), яка зобов'язалася відповідати перед банком в повному обсязі за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Однак, умови кредитного договору відповідачем-1 належним чином не виконувались. Так, останній раз кошти на часткову сплату «тіла»кредиту та нарахованих відсотків було внесено в червні 2010 року.

Працівники банку намагались сприяти в вирішенні питання, щодо належного виконання умов кредитного договору в позасудовому порядку, а саме - на адреси відповідачів надсилалися відповідні письмові повідомлення, однак ці зусилля були залишені без відповідного реагування з боку відповідачів.

Зобов'язання відповідачів про повернення ПАТ «ВіЕйБі Банку»отриманого кредиту, залишаються невиконаними по теперішній час, про що свідчать розрахунки заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, станом на 27.02.2012 року, загальна сума заборгованості за кредитним договором збільшилась з вини відповідачів до 177 098,70 грн., включаючи в себе:

заборгованість по «тілу»кредиту в сумі 129 829,30 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 16 249,38 доларів США), в т.ч. прострочену заборгованість- в сумі 99 118,58 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 12 405,64 доларів США);

прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредтними коштами в сумі 37 833,06 грн. (еквівалент по курсу НБУ - 4 735,17 доларів США);

штраф за неналежне виконання умов кредитного договору, розрахований відповідно до п.4.3 цього договору нараховано в сумі 9 436,34 грн.

Пункт 2.8 кредитного договору передбачає, що для визначення сум і підстав виконання боргових зобов'язань або будь-якої їх частини, остаточною підставою є дані бухгалтерського обліку банку.

Статтєю 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми закону та фактичної бездіяльності відповідачів по погашенню ними вказаного кредиту, вбачається, що відповідач - 1 не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання по кредитному договору, а й не виконав їх належним чином.

Крім того, обов'язок відповідача-1 щодо повернення ним позивачеві вказаної суми боргу регулюється ст.1054 ЦК України, якою передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за користування ним.

Відповідачем ОСОБА_3 також не забезпечено виконання зобов'язання про повернення ПАТ «ВіЕйБі Банку»отриманого кредиту, у відповідності до укладеного з нею 28.05.2008 року договору поруки. Відповідальність за це визначена ст.ст.526, 553, 554, 610, 611, ЦК України.

Доводи відповідача в зустрічному позові про те, що після перерахування 22-23 жовтня 2008 року страхового відшкодування в сумі 75408 грн. 28 коп. він передав через менеджера банку в м.Чернігові письмове розпорядження банку, про зарахування даної суми як дострокового часткового погашення боргу по кредиту не мають об`єктивних підтверджень.

Так, під час опитування в суді свідка ОСОБА_4, який нібито був присутній під час розмови позивача з менеджером банку під час вручення письмового розпорядження про зарахування 75408 грн. 28 коп. як дострокового часткового погашення боргу по кредиту, той зазначив, що не може пригадати зовнішність представника банку і факту вручення йому ОСОБА_2 будь якого письмового документу.

Представник позивача, з`ясувавши як описує свідок вказану подію, зробив висновок, що показання свідка не слід враховувати як доказ, оскільки ним невірно описано розміщення робочих місць в офісі банку, а єдиним чоловіком серед персоналу на той час був особисто він і ніяких докуметів від ОСОБА_2 він не отримував ні в офісі ні поштою.

Доводи відповідача про порушення позивачем його інтересів оскільки тим не дотримано вимог Закону України «Про захист прав споживачів», якими передбачено, що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни і що без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною, були спростовані представником позивача.

Відповідач пояснив, що договором визначено таки умови, яки повною мірою узгоджуються з цивільним законодавством України. Так, банк своєчасно, у відповідності до п.7.6 кредитного договору, що передбачає повідомлення сторін договору в письмовій формі шляхом направлення листів, телеграм тощо, з подальшим направленням оригіналів таких повідомлень рекомендованим листом, направив ОСОБА_2 20.11.2008 року лист №13/1-545, в якому, з посиланням на зростання вартості грошових ресурсів на кредитному ринку України та у відповідності до умов кредитного договору та необхідністю підвищення процентної ставки до 17,5%, починаючи 04.12.2008 року, запропоновано підписати у строк не пізніше 03.12.2008 року додатковий договір до кредитного договору про збільшення процентної ставки.

Також, керуючись визначеними у договорі умовами, позивач в листі попереджував відповідача про те, що у випадку відмови від підвищення процентної ставки, відповідач зобов`язаний до 10.12.2008 року повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, нараховані проценти та можливі штрафні санкції, у повному обсязі.

На адресу обох відповідачів на початку 2012 року надсилались листи претензії, які були залишені ними без належного реагування.

Згідно з поштовим повідомленням - відправлений лист був отриманий 22.11.2008 року особисто ОСОБА_2

З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2, будучи обізнаним про зміст підписаного кридитного договору та, відповідно про свої обов`язки перед банком, з 2010 року припинив повністю сплачувати грошові кошти, передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, відповідачем не дотримано положень п.3.3. договору щодо обов`язків позичальника.

Зокрема, згідно з п.п.3.3.3 договору відповідач повинен щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п.2.5.1. договору.

Не пізніше строку, визначеного п.1.2 договору, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами сплачувати кошти, передбачені пп.1.3.1., 2.3 договору, а також на вимогу банку сплачувати неустойку.

Тобто, доводи відповідача про неухильне виконання ним умов договору не відповідають дійсності.

Також, відповідно до п.п 3.3.13 кредитного договору ОСОБА_2 зобов`язаний повідомляти банк про відомі йому як позичальнику події, що негативно впливають на виконання кредитного договору не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня, коли йому стало відомо про такі події.

Проте, про факт пошкодження автомобіля «Шевроле Епіка»придбаного за кредитні кошти, позивач дізнався від страхової компанії, а не від ОСОБА_2

Доводи відповідача про те, що позивач діяв з наміром збільшити свою вигоду, є лише припущенням. Одночасно, відповідно до умов договору визначених п.2.8. - для визначення суми і підстав виконання боргових зобов'язань або будь-якої їх частини, остаточною підставою є дані бухгалтерського обліку банку. Виплата суми, яка вимагається банком, не призупиняється та не відкликається позичальником на підставі виникнення спору щодо суми, яка підлягає до сплати, із збереженням зобов'язань банку повернути надлишково перераховані кошти на поточний рахунок позичальника.

Отже, доводи, викладені відповідачем в зустрічному позові не знайшли в судовому засіданні об`єктивного підтвердження тому, що побудовані на припущеннях відповідача за якими вбачається намагання відповідачів приховати їх власну бездіяльність.

Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону та відсутності дій відповідачів по погашенню ними вказаного кредиту, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання по кредитному договору, а й не виконав їх належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві кредит та сплатити винагороду за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на встановлені в судовому засіданні факти, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.526, 527, 529, 530, 532, 553, 554, 610, 611 ЦК України, п.п.1.1, 2.5, 2.8, 4.3, 7.3 Кредитного договору №160/2401/08 від 28.05.2008 року, ст.ст.118, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі вимог.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»заборгованість за кредитним договором №160/2401/08 від 28.05.2008 року в сумі 177098 (сто сімдесят сім тис. дев`яносто вісім) грн. 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»судовий збір на суму 1770,99 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»про визнання неправомірними дій ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1»та покладення на позивача обов`язку вчинити певні дії залишити без задоволення у повному обсязі вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя

Борзнянського районного суду ОСОБА_5