Рішення № 27212923, 18.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4235/12 вх. № 4235/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Юркова Т.С., довіреність №1810/45 від 05.06.2012 р.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків

про стягнення 1 858,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (відповідача) 1 858,96 грн., (з яких: основний боргу у розмірі 1608,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 4,82 грн., 3% річних у розмірі 21,63 грн., пеня у розмірі 111,70 грн. та 7% штрафу у розмірі 112,58 грн.) за договором №12/0908-РО на купівлю-продаж природного газу від 29.02.2012 року, а також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

У судовому засіданні 09.10.2012 року було оголошено перерву до 18.10.2012 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, в попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх. №16095 а.с. 41) позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на те, що до звернення позивача до суду з даним позовом відповідач сплатив на користь позивача суму боргу у розмірі 1608,23 грн. за договором №12/0908-РО на купівлю-продаж природного газу від 29.02.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №2456 від 14.08.2012 р. Крім того, відповідач надав суду контррозрахунок заявлених позивачем штрафних та фінансових санкцій.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

29 лютого 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", м. Київ (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (покупець) був укладений договір №12/0908-РО на купівлю-продаж природного газу (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2012 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), які є кінцевими споживачами газу.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що приймання-передачі газу, переданого позивачем відповідачу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За умовами п. 3.3. договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою відповідача позивачеві два примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ, що передається згідно п.2.1. цього договору, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у п.3.2. цього договору.

Згідно з п. 11.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 31 березня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ обсягом 1,057 тис.куб.м. на загальну суму 1 608,23 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2012 р., підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим їх печатками (а.с. 14). Факт отримання природного газу на вищевказану суму відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14.08.2012 року, тобто до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач платіжним дорученням №2465 (#31487492) від 14.08.2012 р. (а.с. 42) перерахував на рахунок позивача суму боргу в розмірі 1 608,23 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивачем не доведено та не спростовано жодними доказами щодо погашення відповідачем на користь ПАТ "НАК" Нафтогаз України" суми основного боргу в розмірі 1 608,23 грн., суд дійшов висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 608,23 грн., оскільки дана заборгованість була погашена відповідачем до моменту звернення позивача з позовом до суду. Це означає, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

З приводу решти позовних вимог слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки за поставлений природний газ проводились відповідачем невчасно, з порушенням вимог пункту 6.1. договору, що доведено матеріалами справи, а тому позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України було заявлено вимоги про стягнення з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 21,63 грн. та 4,82 грн. інфляційних витрат.

Нараховані позивачем інфляційні витрати у розмірі 4,82 грн. не суперечать вимогам чинного законодавства України, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних у розмірі 21,63 грн. за період з 03.03.2012 р. по 14.08.2012 р., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Пунктом 6.1. договору сторонами було узгоджено, що оплата за газ, що передається згідно п.2.1. цього договору, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі газу, зазначеному у п.3.2. цього договору.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем невірно визначено момент виникнення заборгованості з 03.03.2012 р., оскільки згідно з п.6.1. договору момент прострочення платежу настає з 04.03.2012 р., відтак періодом нарахування фінансових санкцій слід визначати період часу з 04.03.2012 р. по 14.08.2012 р.

Таким чином, вірна сума 3% річних складає 21,48 грн. (за період з 04.03.2012 р. по 14.08.2012 р.), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 111,70 грн. та 7% штрафу у розмірі 112,58 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1. договору сторонами було узгоджено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, суд встановив, що позивач невірно визначив період нарахування пені з 03.03.2012 р. по 14.08.2012 р., тоді як вірним періодом нарахування пені, як вже було зазначено вище, слід вважати період часу з 04.03.2012 р. по 14.08.2012 р. Таким чином, вірна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 04.03.2012 р. по 14.08.2012 р. складає 107,83 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем 7% штрафу у розмірі 112,58 грн., суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 251, 252, 253, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, р/р 260303012987 у ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р 260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012) інфляційні витрати у розмірі 4,82 грн., 3% річних у розмірі 21,48 грн., пеню у розмірі 107,83 грн., 7% штрафу у розмірі 112,58 грн. та 213,60 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 19.10.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.