Рішення № 27212422, 15.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5023/2209/12 вх. № 2209/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

позивача - Кушнір С.В. (посв. № 325 від 31.12.10 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м.Монастирище, Черкаська область

до Фермерського господарства "Шанс-4", с.м.т. Шевченкове, Харківська область

про про стягнення 260664,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Шанс-4" (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 260664,00 гривень, у тому числі, 157939,69 гривень суми основного боргу, 18905,30 гривень суми нарахованої пені, 2079,40 гривень суми інфляційних нарахувань, 36869,06 гривень суми 30 % річних, 44870,55 гривень суми 0,1 % за користування товарним кредитом. Заявлені позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №002-ВМ, укладеного між сторонами 11 квітня 2011 року, а саме, невиконанням грошових зобов'язань у повному обязі по сплаті за поставлений Позивачем товар. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 5213,30 гривень та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8700,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 25 червня 2012 року.

25 червня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх. № 8224) про зупинення розгляду справи у зв'язку з порушенням провадження у справі №5023/2690/12, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору поставки № 002-ВМ від 11 квітня 2011 року, тобто у разі визнання його недійсним, даний договір не буде створювати правових наслідків, а тому це може вплинути на розгляд справи №5023/2209/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2012 року було зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №5023/2690/12.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року по справі №5023/2690/12 було відмовлено в задоволенні позову, яке набрало законної сили 07 вересня 2012 року, про визнання недійсним договору №002-ВМ від 11 квітня 2011 року на постачання засобів захисту рослин на загальну суму 223428,38 гривень, укладеного між Фермерським господарством "Шанс-4" та ТОВ "Седна-Агро".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2012 року було поновлено провадження у даній справі, у зв'язку із набранням рішенням господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року по справі №5023/2690/12 законної сили, та розгляд справи було призначено на 15 жовтня 2012 року.

15 жовтня 2012 року Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№16712), в якій зменшив позовні вимоги, у зв'язку зі сплатою Відповідачем 157939,69 гривень боргу, а також просив суд стягнути з Відповідача 28872,18 гривень пені, 2079,40 гривень інфляційних, 56805,70 гривень 30% річних, 44870,55 гривень 0,1% за користування товарним кредитом, суму судового збору у розмірі 5827,60 гривень та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8700,00 гривень.

Позивач у судовому засіданні 15 жовтня 2012 року підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 15 жовтня 2012 року не з`явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку, передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу з урахуванням цих уточнень.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши Позивача, суд встановив, що між ТОВ «Седна-Агро»та ФГ «Шанс-4»було укладено договір поставки №002-ВМ від 11 квітня 2011 року (далі -Договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого постачальник (Позивач) зобов'язується продати та поставити у строки передбачені договором покупцеві (Відповідачу) засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його вартість, згідно встановленого цим договором порядку. Асортимент та кількість поставленого товару вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору, та є невід'ємною частиною специфікацій до договору.

Відповідно до пункту 4.1. цього договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (Позивача) наступним чином: (п.п.4.1.1.) покупець виконує попередню оплату у розмірі 30% від загальної вартості товару, зазначеної у Специфікації, протягом 3 банківських днів з дати підписання такої Специфікації; (п.п.4.1.2.) після поставки партії товару, передбаченої відповідною Специфікацією, у повному обсязі, покупець виконує остаточну оплату в розмірі 70% від загальної вартості товару не пізніше 30 вересня 2011 р. з дати отримання покупцем такої партії товару.

Тобто з 01 жовтня 2011 року починається прострочка платежу за усіма поставками товару.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач виконав зобов'язання за договором, своєчасно поставив товар (засоби захисту рослин) належної якості на загальну суму 275768,20 гривень, що підтверджується видатковими накладними:

- в/д №19040333 від 19 квітня 2011 року;

- в/д №21040417 від 21 квітня 2011 року;

- в/д №29040562 від 29 квітня 2011 року,

- в/д №1205028 від 12 травня 2011 року;

- в/д №2605008 від 26 травня 2011 року;

- в/д №806009 від 08 червня 2011 року;

- в/д №3006009 від 30 червня 2011 року;

- в/д №1909011 від 19 вересня 2011 року.

Проте, Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару (засоби захисту рослин) на суму 275768,20 гривень не виконано в повному обсязі, а лише частково в сумі 157939,69 гривень.

Зазначена сума боргу підтверджена Відповідачем в Акті звірки розрахунків за період з 01 січня 2011 року по 29 березня 2012 року за договором №002-ВМ від 11 квітня 2011 року.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями Відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Як встановив суд, всі істотні умови зазначеного договору поставки між сторонами були досягнуто, а саме: предмет, ціна, умови поставки, порядок проведення розрахунків.

Враховуючи те, що Відповідачем 12 жовтня 2012 року було сплачено борг у сумі 157939,69 гривень, одже Позивач після сплати боргу втратив право як вимагати його стягнення, так й відмовлятись від нього.

Відповідно до п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд припиняє провадження у справі в частині заявлених до стягнення 157939,69 гривень основного боргу.

Розгялнувши позовні вимоги в частині стягнення 28872,18 гривень пені, суд встановив наступне.

Пунктом 7.3. договору поставки №002-ВМ від 11 квітня 2011 року передбачена відповідальність Відповідача за прострочення оплати товару, згідно якого Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Так, згідно умов п.7.8. договору строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч.6 ст.232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання або до моменту звернення кредитора до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій, в залежності від того, яка обставина виникла раніше. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України. Кредитор за зобо'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Позивачем надані обґрунтовані розрахунки:

- пені за час прострочки в період з 01 жовтня 2011 року по 10 травня 2012 року в сумі 18905,30 гривень;

- пені за час прострочки в період з 11 травня 2012 року по 16 травня 2012 року в сумі 324,53 гривень.

Згідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі пртягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Пеня за період з 17 травня 2012 року по 11 жовтня 2012 року є такою, що суперечить умовам договору (п.7.8), оскільки Позивач звернувся до суду до моменту належного виконання відповідного зобов'язання, то нарахування пені піспя такого звернення є безпідставним.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За таких підстав, суд вважає вимоги Позивача про стягнення 19229,83 гривень пені, обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та вимогам законодавства, підлягають задоволенню, в решті слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 2079,40 гривень інфляційних, 56805,70 гривень 30% річних, 44870,55 гривень 0,1% за користування товарним кредитом суд встановив наступне.

Згідно п.7.5. договору, за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Крім того, згідно умов п.7.6. договору поставки продавець має право, а покупець погоджується з тим, що відповідно до вимог ст. 536, ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України в разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), товар вважається проданим на умовах товарного кредиту, в такому разі продавець нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплаченим, до дня його фактичної оплати в розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Позивачем надані обґрунтовані розрахунки:

- інфляційних за період з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2012 року в сумі 2079,40 гривень;

- 30% річних за період з 01 жовтня 2011 року по 11 жовтня 2012 року в сумі 56805,70 гривень;

- 0,1% за користування товарним кредитом за період з 01 жовтня 2011 року по 10 травня 2012 року в сумі 44870,55 гривень.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення 2079,40 гривень інфляційних, 56805,70 гривень 30% річних, 44870,55 гривень 0,1% за користування товарним кредитом обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору, вимогам законодавства, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати та послуги адвоката у даній справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 48, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Шанс-4»(код 33191788, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт Шевченкове, вул.Леніна, 17, кв.6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро»(код 33143734, Черкаська обл., м.Монастирище, вул.Леніна, 3) 19229,83 гривень пені, 2079,40 гривень інфляційних, 56805,70 гривень 30% річних, 44870,55 гривень 0,1% за користування товарним кредитом, 5792,50 гривень витрат по сплаті судового збору, 8700,00 гривень витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 9642,35 гривень пені.

Припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 157939,69 гривень основного боргу.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/2209/12