Постанова № 27210990, 29.10.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2012 р. Справа № 5021/413/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Фарбітного С.Є. за довіреністю № 1075 від 15.06.12 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2724С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 19.07.12 р. у справі № 5021/413/12

за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії, м. Суми

до ФОП ОСОБА_2, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 3 198,53 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 р. ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філіїзвернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) за неналежне виконання укладеного між сторонами 01.01.2008 року договору № 741 в період з квітня по жовтень 2010 року, заборгованість у сумі 2795 грн. 94 коп., інфляційні збитки у сумі 245 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 95 грн. 49 коп..

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.07.2012 р. (суддя Лугова Н.П.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 19.07.2012 р. по справі № 5021/413/12 скасувати.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи. А саме апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що копією акту здачі -приймання орендованого приміщення підтверджується факт звільнення відповідачем даного телефонізованого приміщення 29.04.2010 р., оскільки Конотопською міжрайонною прокуратурою встановлено, що 26.09.2010 р. є датою фактичного звільнення відповідачем приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, як стверджує позивач, відповідач користувався орендованим телефонізованим приміщенням та телефоном до 29.06.2010 р. Крім того, як зазначає позивач, відповідач заяв про відключення номеру 2 -30 -55 на адресу позивача не надсилав, а лише 22.06.2010 р. надіслав заяву про відключення скороченого номеру 1504.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.09.2012 р., запропоновано надати суду апеляційної інстанції відповідачу - відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

20.09.2012 р. за вх. № 7430 відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, в силу чого просить залишити його без змін.

08.10.2012 р. за вх. № 7831 відповідачем було надано заяву про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2012 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. розгляд справи відкладено на 08.10.2012 р.

08.10.2012 р. за вх. № 7841 позивачем були надані доповнення до апеляційної скарги, в яких він підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2012 р.

19.10.2012 р. позивачем були надані за вх. № 8154 додаткові пояснення до апеляційної скарги.

В судове засідання призначене на 16.05.2012 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства були належним чином повідомлені про час місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, встановила наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач припинив фактичне користування послугами зв'язку, на підставі чого дійшов до висновку про відсутність правових підстав до стягнення заборгованості.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не може.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 року між сторонами було укладено договір № 741 про надання послуг електрозв'язку (надалі - договір), згідно якого позивач надає послуги електрозв'язку визначені договором, а відповідач отримує послуги та сплачує за них, у порядку передбаченому договором.

Згідно договору відповідачу було встановлено 2 окремих номера телефонів, а саме: № 2-30-55 та скорочений багатоканальний номер НОМЕР_2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач знаходився по АДРЕСА_2 Сумської області, де були встановлені телефони абонента та куди і надавались позивачем послуги електрозв'язку.

01.04.2007 року між Конотопською районною державною адміністрацією та відповідачем було укладено договір № 4 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Згідно вищезазначеного договору позивачу було надано приміщення площею 10,7 кв. м., що знаходиться на 2 поверсі будинку АДРЕСА_2 у місті Конотоп, про що було складено акт прийому-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі орендованого майна 29.04.2010 року, відповідач передав орендоване приміщення Конотопській районній державній адміністрації, оскільки приміщення, як зазначає відповідач, знаходиться в аварійному стані.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що фактичне звільнення приміщення не припиняє зобов'язання за договором № 741 від 01.01.2008 р., оскільки така підстава припинення зобов'язання не передбачена законом і не обумовлена договором сторін. Місцевий господарський суд при винесенні оскарженого рішення не послався на правову підставу припинення зобов'язання, що й призвело до винесення невірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звільнив орендоване приміщення лише 29.06.2010 р., що підтверджується листом Конотопської міжрайонної прокуратури, крім того, з даного листа також вбачається, що іншим особам приміщення в оренду не здавалось в період з 30.06.2010 р. по 01.10.2010 р. (лист № 118-111-12 від 28.05.2012 року).

Тобто, з огляду на вищенаведене, колегія суддів встановила, що відповідач користувався даним телефонізованим приміщенням до 29.06.2010 р.

Згідно з п. 3.1.2. договору у разі відсутності потреби в послугах електрозв'язку відповідач має право відмовитись від їх отримання та припинити дію договору, повідомивши позивача письмовою заявою не пізніше ніж за 10 днів.

Згідно з п. 2.1.11 договору позивач зобов'язаний розглядати заяви споживача у терміни, передбачені чинним законодавством та інформувати його про результати розгляду.

Як зазначає відповідач, 29.04.2010 року він звернувся з заявою до відповідача про відключення телефону № НОМЕР_2), оскільки фактично не мав можливості користуватись послугами зв'язку, так як звільнив орендоване приміщення, доказів даного звернення відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

22.06.2010 року відповідач звернувся до позивача з заявою про відключення телефонного номеру № НОМЕР_2), так як відсутня можливість фактично ним користуватись, що підтверджується позивачем в письмових та усних поясненнях.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем було надано заяву про відключення лише скороченого номеру НОМЕР_2), то колегія суддів зазначає, що на виконання вимог укладеного між позивачем та відповідачем договору, позивачем було надана послуга щодо 2 телефонних номерів разом (основного і скороченого), тому і заява про відключення телефонних номерів повинна розглядатись щодо двох номерів разом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін позивач не відреагував на звернення відповідача про відключення телефону та продовжував надавати послуги електрозв'язку, що є порушенням умов укладеного між позивачем та відповідачем договору, а саме п. 3.2.1.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів за надання послуг електрозв'язку за період з квітня по червень 2010 р. у розмірі 1247,13 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 62,61 грн. та інфляційних втрат в розмірі 139,52 грн., нарахованих в період з липня 2010 р. по березень 2012 р.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1548,81 грн. основного боргу, 32,88 грн. 3% річних та 106,23 грн. інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у їх задоволенні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії на рішення господарського суду Сумської області від 19.07.12 р. у справі № 5021/413/12 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 19.07.12 р. у справі № 5021/413/12 скасувати в частині стягнення 1247,13 грн. основного боргу, 139,52 грн. інфляційних втрат, 62,61 грн. 3% річних та в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул.. Еллінська, 2, р/р 260013114 СОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Суми, МФО 337483, код 23825401) 1247,13 грн. основного боргу, 139,52 грн. інфляційних втрат, 62,61 грн. 3% річних, 743,59 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (41600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул.. Еллінська, 2, р/р 260013114 СОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Суми, МФО 337483, код 23825401) 371,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 29.10.2012 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.