Рішення № 27206125, 12.10.2012, Селидівський міський суд Донецької області

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №543/3195/12 2/543/1117/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 року м. Селидово

Селидівський міський суд Донецької області у складі

головуючий суддя Жарова Ю.І.

при секретарі Костенко К.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання, в якому зазначив, що він більше ніж 30 років працює в угольній промисловості у шкідливих та небезпечних умовах праці з повним робочим днем під землею в якості ГРОЗа. В результаті праці в даних умовах праці на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна № 1»він захворів. Діагноз хвороби: хронічне обструктивне захворювання легенів другої стадії пилевої етіології у фазі загострення. Емфізема легенів. Легенева недостатність першо-другої міри. Це захворювання надалі було визнане професійним.

Висновком МСЕК йому була встановлена втрата профеційної працездатності в розмірі 40%.

У зв»язку з захворюванням він знаходився на стационарному та амбулаторному лікуванні.

Вважаж, що внаслідок захворювання йому спричинено матеріальну та моральну шкоду.

На теперішній час він отримує тільки компенсації матеріальної шкоди.

Вважає заподіяння шкоди його здоров'ю непоправним. Ушкодження його здоров'я привело до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я, безпечну працю. Він став інвалідом і його здоров'я відповідно вже ніколи не відновиться до нормального стану. Була порушена його нормальна життєдіяльність. Він був вимушений неодноразово звертатися до різних медичних установ. Згідно приписів лікарів, йому протипоказана робота в підземних умовах, віброінструментами, рекомедовано уникати переохолодження, важких фізичних навантажень, контакту з пилом, токсичними газами, в несприятливих мікрокліматичних умовах, так само було рекомендовано динамічне спостереження і лікування у пульмонолога, кардіолога, окуліста, призначена фізіотерапія, санітарно-курортне лікування і оздоровлення в санаторії -профилактории.

Моральну шкоду він оцінює в 43720 гривень.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, він виходив з того, що лікарськими висновками йому протипоказані : важка робота, контакт з пилом, з очима, в несприятливих мікрокліматичних умовах. Він почуває себе пригніченою, неповноцінною людиною. У зв'язку з цим, кожен відсоток своєї непрацездатності оцінює в 1073 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 43720 гривень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 тривалий час (з 1998 року по 13.06.2005 рік) працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме: ВАТ «ВК шахта «Красноармвйська-Західна № 1».

На підприємстві вугільної промисловості позивач працював у особливо шкідливих і небезпечних умовах та під час виконання своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, про що свідчить акт акт розслідування хронічного професійного захворювання від 14 червня 2006 року.

Рішенням МСЕК від 25.09.2006 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності безстроково у зв»язку з професійним захворюванням. Протипоказана тяжка фізична праця, робота в підземних умовах, в контакті з токсичними газами. Рекомендовано нагляд і лікування у пульмонолога, потреба у додатковому медикоментозному санаторно-курортному лікуванні.

Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці»забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.

Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.

На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах» затверджено відповідний Порядок НПАОП 0.00-6.02-04 (далі - Порядок), яким визначена процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.

Пунктами 42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку форми Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, належить до компетенції спеціальної комісії.

Отже, порядок установлення факту професійного захворювання на виробництві визначено законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 визнано, що зазначеними законодавчими змінами право цієї категорії громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у судовому засіданні зазначив, що в результаті отримання професійного захворювання у зв'язку з погіршенням стану здоров'я його звільнено з роботи. Він визнаний інвалідом третьої групи і частково (40%) втратив професійну працездатність. За станом здоров'я він обмежений у побуті, у зв'язку з отриманим захворюванням він знаходиться під наглядом лікарів, проходить систематичні курси стаціонарного і амбулаторного лікування у медичних закладах. Унаслідок цього порушені його звичайні соціальні зв'язки, він знаходиться у постійній нервовій напруженості, що негативно впливає на його психологічний стан. Компенсація моральної шкоди оцінюється позивачем у розмірі 43720 грн.

Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, питання визначення спричинення моральної шкоди працівникам при отримання професійного захворювання не входить до прав і обов'язків комісії (пункт 11).

Крім того, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності 40%, визнання його інвалідом третьої групи, необхідність постійного лікування, суд визнає, що професійне захворювання зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилося на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя, і таким чином, ОСОБА_1 завдана моральна шкода.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги конкретні обставини захворювання, ступінь його тяжкості, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування у розмірі 12000 грн.

Моральна шкода, як наголошується в частині 4 статті 23 ЦК України, відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Правилами частини першої статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Позивач наполягає на її одноразовій виплаті.

Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.

Згідно зі ст. 88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтями 23, 1168 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я унаслідок професійного захворювання, одноразово 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»судовий збір в доход держави у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя