ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2012 р. Справа № 5023/9705/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й.(доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргуХарківської обласної митниці на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року господарського суду Харківської області від 31.07.2012 рокуу справі господарського суду№ 5023/9705/11 Харківської областіза заявоюПП "Юнісофт"доПП "Дверная служба"провизнання банкрутомв судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від Харківської обласної митниці:Бурдакова О.А. (довіреність №13/01-13601 від 29.10.2012 року),від ПП "Юнісофт":не з'явилися,від ПП "Дверная служба":не з'явилися.В С Т А Н О В И В :
ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Дверная служба" (далі -боржника) за заявою приватного підприємства "Юнісофт" (далі -ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону) (том 1, а.с. 2 -3).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" №17 (5267) від 28.01.2012 року (том 1, а.с. 69).
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 03.04.2012 року затверджено реєстр конкурсних кредиторів на загальну суму грошових вимог 4 494 386, 55 грн., з якої: основний борг -ПП "Юнісофт" в сумі 1 260 000 грн. (4 черга), ПП "Талант Трейдінг" в сумі 3 234 368, 55 грн. (4 черга) (том 1, а.с. 97 -98).
Постановою господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено Цимберова Д.І., якого зобов'язано в п'ятиденний строк опублікувати відомості в офіційних друкованих виданнях про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, здійснити інші дії, передбачені статтями 25 -34 Закону, виконати ліквідаційну процедуру в строк до 10.10.2012 року та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 119 -122).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року в задоволенні скарги Харківської обласної митниці на дії ліквідатора відмовлено, затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу -ПП "Дверная служба", визнано вимоги ПП "Юнісофт" в сумі 1 260 000 грн., ПП "Талант Трейдінг" в сумі 3 234 368, 55 грн. погашеними, провадження у справі припинено, зобов'язано державного реєстратора внести до ЄДРПУО запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (том 3, а.с. 138 -142).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Харківська обласна митниця звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2012 року у справі №5023/9705/11, задовольнити скаргу Харківської обласної митниці на дії ліквідатора №13/02-7879 від 25.06.2012 року, включити грошові вимоги митниці до реєстру вимог кредиторів боржника на суму 7971882, 92грн., як поточних.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/9705/11 -без змін (том 4, а.с. 35 -46).
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, Харківська обласна митниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.08.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2012 року у справі №5023/9705/11, прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити скаргу Харківської обласної митниці на дії ліквідатора №13/02-7879 від 25.06.2012 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 8, 19, 124, 129 Конституції України, статей 1, 14, 41, 58, 86 Податкового кодексу України, пункту 2.7 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затвердженого наказом Державної митної служби України №370 від 11.05.2006 року, пункту 3.4.1. розділу 3 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №254 від 30.03.2006 року, пункту 3.4.2. Порядку оформлення результатів проведення митними органами перевірок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №377 від 21.03.2012 року статей 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 22 Закону, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 1 статті 25 Закону передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконання ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав боржників, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень, до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків і зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі, про права кредиторів подати свої грошові вимоги.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту "д" частини 184.1. статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута.
Частиною 184.2. статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 5.3. Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №1394 від 07.11.2011 року, анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "а" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "а" - "и" пункту 5.1 цього розділу). Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ (додаток 5). Разом із поданням такої заяви платник ПДВ зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації. Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається податковим органом протягом 10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника ПДВ вказуються у відповідній графі заяви за формою №3-ПДВ.
Пунктами 5.5., 5.5.5. Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №1394 від 07.11.2011 року передбачено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу). При цьому, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.
Отже, ліквідатор боржника не вправі надавати суду до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість, а зобов'язаний, як орган управління боржником на стадії ліквідаційної процедури, виконати передбачені податковим законодавством дії, здавши таке свідоцтво податковому органу.
Виходячи з приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство порушена судом за загальною процедурою 22.11.2011 року, 03.04.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму грошових вимог 4 494 386, 55 грн, 10.04.2012 року постановою суду першої інстанції боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено Цимберова Д.І., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в строк до 10.10.2012 року та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 2 -3, а.с. 97 -98, а.с. 119 -122).
Судами встановлено, що 04.05.2012 року, до ліквідатора боржника надійшла заява Харківської обласної митниці з поточними грошовими вимогами на суму 7 971 882, 92 грн., в підтвердження яких надано акт про результати проведеної невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення боржником товарів "Офсетні алюмінієві пластини" за кодом 3701300000 згідно УКТЗЕД за період 3 01.01.2009 року по 23.09.2011 року №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року, згідно з яким невиїзною документальною перевіркою боржника встановлено порушення митного та податкового законодавства України в частині неправомірного застосування пільг при ввезенні товарів, в результаті чого до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки в сумі 7 971 882, 92 грн., в тому числі ввізне мито -1 863 929, 46 грн., ПДВ -6 107 953, 46 грн. (том 3, а.с. 42 -50).
Також суди встановили, що 07.06.2012 року ліквідатором надіслано Харківській обласній митниці повідомлення про результати розгляду вимог, у якому зазначено про їх відхилення в повному обсязі з огляду на те, що Харківська обласна митниця не надсилала до боржника податкове повідомлення-рішення про нараховані платежі та податки на загальну суму 7 971 882, 92 грн., такий борг не визначено відповідно до процедури, встановленої Податковим кодексом України, а тому вимоги не підлягають задоволенню і не можуть бути включені до реєстру грошових вимог боржника в ході ліквідаційної процедури, як поточні (том 3, а.с. 51 -53).
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 31.05.2012 року ліквідатора боржника зобов'язано в повному обсязі виконати вимоги статей 22 -32 Закону та надати суду документи, які свідчать про закінчення ліквідаційної процедури боржника у справі №5023/9705/11 (том 1, а.с. 146).
Судами встановлено, що на виконання зазначеної ухвали суду ліквідатор надав суду звіт ліквідатора про виконану роботу з ліквідації банкрута, ліквідаційний баланс та документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури банкрута, протокол засідання комітету кредиторів банкрута від 30.07.2012 року, на якому комітетом затверджено звіт ліквідатора та вирішено клопотати перед господарським судом про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, які на думку судів є достатніми доказами для завершення ліквідаційної процедури достроково (том 3, а.с. 18 -74).
Також судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2012 року до суду надійшла скарга Харківської обласної митниці на дії ліквідатора №13/02-7879, в якій скаржник просить зобов'язати ліквідатора визнати Харківську обласну митницю поточним кредитором боржника у справі №5023/9705/11 та включити її вимоги до ліквідаційного балансу боржника на суму 7971882,92 грн. податкових зобов'язань (том 3, а.с. 1 -4).
Розглянувши у судовому засіданні від 31.07.2012 року скаргу Харківської обласної митниці на дії ліквідатора у справі №5023/9705/11, суд першої інстанції відмовив у її задоволенні з огляду на те, що наданий скаржником акт про результати проведеної невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення боржником товарів за період з 01.01.2009 року по 23.09.2011 року №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року не є належним доказом його поточних грошових вимог до боржника, оскільки вказаний акт перевірки є службовим документом, яким оформлюються виключно результати перевірки, однак, відповідно до статті 54 Податкового кодексу України, він не може вважатися повідомленням-рішенням контролюючого органу, на підставі якого виникає податкове зобов'язання у платника податків.
З огляду на встановлене та взявши до уваги те, що, згідно висновків суду першої інстанції, ліквідатором проведено всі необхідні дії з ліквідації банкрута, представлено на затвердження суду ліквідаційний баланс банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 4494, 4 тис. грн. та звіт ліквідатора, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість затвердження ліквідаційного балансу банкрута, звіту ліквідатора та припинення провадження у справі №5023/9705/11.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу від 31.07.2012 року в апеляційному порядку, повністю погодився з висновками суду першої інстанції та не знайшов правових підстав для її скасування.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ліквідатором не було надано до звіту ліквідатора доказів про перевірку наявності активів боржника відповідно до реєстрів обтяжень нерухомого та рухомого майна, не отримано відповіді на запити від 25.07.2012року до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області та Головного управління Держкомзему у Харківській області (том 3, а.с. 91-93), відсутні дані про надіслання запиту та отримання відповіді органів державної виконавчої служби про наявність виконавчих проваджень, стороною яких є боржник, незважаючи на зазначення у звіті ліквідатора від 31.07.2012 року про здійснення такого запиту (том 3, а.с. 87).
Матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором боржника двох звітів ліквідатора від 17.07.2012 року (том 3, а.с.74) та від 31.07.2012 року (том 3, а.с. 86-97) як самостійних документів. Однак, до звіту ліквідатора від 30.07.2012 року не додано ліквідаційного балансу боржника станом на 30.07.2012 року, що є порушенням вимог частини 1 статті 31 Закону.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до протоколу №2 зборів комітету кредиторів боржника від 30.07.2012 року незрозуміло який звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на яку дату розглядався комітетом кредиторів боржника та затверджувався комітетом кредиторів боржника.
Отже, судом першої інстанції не було дано оцінки повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, зокрема, щодо виконання ним дій по встановленню активів боржника та не було досліджено належним чином подання ліквідатором обов'язкових документів до звіту ліквідатора, зокрема ліквідаційного балансу станом на 30.07.2012року, як належного додатку до звіту ліквідатора від 30.07.2012року.
Отже, висновки суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника не відповідають вимогам частини 1 статті 32 Закону, так як ліквідаційний баланс фактично не додано ліквідатором до його звіту від 30.07.2012року на момент завершення ліквідатором ліквідаційної процедури.
Також судом першої інстанції, в порушення приписів Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" №1394 від 07.11.2011 року прийнято як додаток до звіту ліквідатора та долучено до матеріалів справи оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100267204, що свідчить про неналежне виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо припинення боржника, як платника податку на додану вартість (том 3, а.с 106).
До матеріалів справи ліквідатором надано оригінал печатки боржника, як додаток до звіту ліквідатора (том 3, а.с. 99)
Колегія суддів касаційного суду зазначає, що оригінал печатки боржника відповідно до статті 37 ГПК України є речовим доказом у справі, тому він не може підшиватися до матеріалів справи, як письмовий документ та додаток до звіту ліквідатора відповідно до статті 36 ГПК України, а підлягає окремому зберіганню згідно ухвали суду в разі такої необхідності.
Отже, висновки суду першої інстанції про можливість дострокового завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором всіх дій в ході ліквідаційної процедури не відповідають приписам статей 22, 25, 32 Закону, а висновки про затвердження ліквідаційного балансу боржника не відповідають наявності такого ліквідаційного балансу боржника в матеріалах справи та його дослідженню судом.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та не виправив помилкового застосування законодавства про банкрутство судом першої інстанції.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно приписів статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про належне проведення ліквідатором Цимберовим Д.І. ліквідаційної процедури боржника та можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника з припиненням провадження у справі про банкрутство є передчасними, тому оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, їх потрібно скасувати, передавши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури.
При новому розгляді справи суду першої інстанції належить дослідити належність та повноту дій ліквідатора з виявлення активів боржника в ході ліквідаційної процедури, зокрема, шляхом надіслання відповідних запитів до державних реєстраторів обтяжень рухомого та нерухомого майна, органів державної виконавчої служби, дослідити відповідність закону оформлення ліквідатором боржника звіту та ліквідаційного балансу боржника станом на момент завершення ліквідаційної процедури чи на момент подання звіту ліквідатора з клопотанням про дострокове припинення ліквідаційної процедури та виправити помилки ліквідатора, допущені ним при наданні до матеріалів справи про банкрутство документів боржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/9705/11 скасувати.
Справу №5023/9705/11 передати на новий судовий розгляд до господарського суду Харківської області на стадії ліквідаційної процедури.
3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника ПП "Дверная служба" (код ЄДРПОУ 32562863) внести до ЄДРПОУ дані про прийняття постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року та ухвали господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року у справі №5023/9705/11.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко
Судове рішення № 27202539, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/9705/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: