Постанова № 27202047, 29.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2012 р. Справа № 5009/1022/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Миколюк А.В., представник за дов. від 08.11.2011 року,

від відповідача: Карук О.О., представник за дов. № 39 від 15.05.2012 року,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року

у справі № 5009/1022/12 господарського суду Запорізької області

за позовом Повного товариства комерційно-фінансова фірма "Економ-Сервіс", м. Харків

до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя

про зобов'язання повернути продукцію, отриману на виконання додаткової угоди від 24.12.2008 року

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2012 року у справі № 5009/1022/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року, задоволено позовні вимоги Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ-Сервіс" до Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про зобов'язання повернути продукцію, отриману на виконання додаткової угоди від 24.12.2008 року, а саме: дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 150,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-НБ, діам. 8 мм, вагою 10,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 1156,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 60,000 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 3,0 х 30 мм, вагою 60,500 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 33,600 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 73,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 6,0 мм, вагою 94,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 287,500 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 100,800 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 0,8 мм, вагою 10,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 1,5 мм, вагою 2,300 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 1,5 мм, вагою 15,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 0,8 мм, вагою 6,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, вагою 60 кг.

Судові акти мотивовані тим, що вказане майно не є індивідуально визначеним, оскільки містить родові ознаки, а тому у відповідності до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання правочину.

Відповідач, Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", не погоджуючись з оскаржуваними судовими актами, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі № 5009/1022/12 господарського суду Запорізької області та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, що є підставою для їх скасування та відмови в задоволені позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2012 року касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду в касаційному провадженні.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.10.2012 року № 03.07-05/737 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О., справа № 5009/1022/12 була передана наступній колегії суддів: Алєєва І.В. -головуючий (доповідач), Н.В. Акулова, Євсіков О.О.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.ст. 69, 77, 86, 1114, 1115,1118 ГПК України.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 29.10.2012 року представник скаржника підтримав доводи та вимоги касаційної скарги. Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування судових рішень з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 02.03.2007 року між позивачем, як постачальник та відповідачем, як покупцем укладено договір поставки № 12/250, за умовами якого постачальник зобов'язався здійснити поставку і передати покупцю вироби з ніхрому в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації від 02.03.2007 року № 1, а покупець прийняти та оплатити вартість товару у строки та в порядку, передбачених договором.

Згідно п. 12.2 договору поставки строк його дії визначено до 31.12.2007 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань. Додатковою угодою від 24.12.2008 року до договору поставки № 12/250, продовжено строк дії договору до 31.12.2009 року.

Також, попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 19.04.2011 року у справі № 18/578/11, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року, визнано недійсною додаткову угоду від 24.12.2008 року до договору поставки від 02.03.2007 року № 12/250, з моменту її вчинення. При цьому, вимога про застосування наслідків недійсності правочину, одночасно з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди від 24.08.2008 року до договору поставки від 02.03.2007 року № 12/250 не заявлялась.

Видатковими накладними від 23.01.2009 року № РН-0000007, від 17.03.2009 року № РН-0000054, від 18.03.2009 року № РН-0000055, від 23.04.2009 року № РН-000069, від 29.05.2009 року № РН-000129, від 10.08.2009 року № РН-00208, від 29.10.2009 року № 294, від 17.11.2009 року № РН-000371, від 30.12.2009 року № РН-000385 позивачем передано відповідачу продукцію на загальну суму 693 472 грн., а саме: дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 150,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-НБ, діам. 8 мм, вагою 10,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 1156,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 60,000 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 3,0 х 30 мм, вагою 60,500 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 33,600 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 73,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 6,0 мм, вагою 94,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 8 мм, вагою 287,500 кг, стрічка ніхромова ГОСТ Х12766.2-90 Х20Н80-Н, діам. 2,0 х 20 мм, вагою 100,800 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 0,8 мм, вагою 10,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 1,5 мм, вагою 2,300 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 1,5 мм, вагою 15,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, діам. 0,8 мм, вагою 6,000 кг, дріт ніхромовий ГОСТ Х12766.1-90 Х20Н80-Н, вагою 60 кг.

Попередніми судовими інстанціями, також встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 04.08.2010 року у справі № 17/157/10 задоволено позовні вимоги Повного товариства "Комерційно-фінансова фірма "Економ-Сервіс" до КП "Запорізьким титано-магнієвий комбінат" про стягнення 717 041, 68 грн. заборгованості за договором поставки від 02.03.2007 року № 12/250. За заявою ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" вказане рішення від 04.08.2010 року переглянуто за нововиявленими обставинами та рішенням від 20.07.2011 року у справі № 17/157/10-17/5009/2357/11 рішення від 04.08.2010 року змінено та відмовлено в задоволенні вимог про стягнення заборгованості, яка виникла за поставлений товар на загальну суму 693 472 грн.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що додаткову угоду від 24.12.2008 року до договору поставки від 02.03.2007 року № 12/250 визнано недійсною, відповідач в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України зобов'язаний повернути позивачу товар, поставлений останнім за умовами додаткової угоди від 24.12.2008 року.

Частиною 1 ст. 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

За приписами ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

До речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Загибель (знищення, використання) речей, визначених родовими ознаками, за загальним правилом не звільняє боржника від обов'язку виконати своє зобов'язання, оскільки він не позбавлений можливості набути інші речі такої ж кількості та якості.

Матеріалами справи підтверджується та, як встановлено судами, що предметом поставки за договором від 02.03.2007 року № 12/250 є продукція, яка визначена сторонами у відповідності до державних стандартів України у відповідній кількості (числом, вагою, мірою), зазначене свідчить про визначеність спірного майна родовими ознаками.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання повернути продукцію, отриману на виконання додаткової угоди від 24.12.2008 року.

Крім того, попередніми судовими інстанціями вірно зазначено, що в разі неможливості повернення відповідачем продукції, спір з приводу відшкодування її вартості може бути вирішеним у встановленому законом порядку, а посилання відповідача на факт здійснення часткової оплати за отриману продукцію, також обґрунтовано не прийнято попередніми судовими інстанціями, оскільки за наявності спору, відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідними вимогами в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вищевикладене в сукупності підтверджує, що доводи касаційної скарги не є обґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі № 5009/1022/12 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року у справі № 5009/1022/12 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" -без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков