Постанова № 27198914, 30.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року 2а-4516/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області

до Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»про (з урахуванням заяві про уточнення позовних вимог) стягнення боргу по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 548906,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2012 року, що підтверджується даними звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вказаний період і даними картки особового рахунку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі.

12.10.2012 до суду від відповідача надійшла заява від 12.10.2012, в якій відповідач визнав адміністративний позов та просить суд відстрочити виконання постанови суду у даній адміністративній справі на строк до 28.12.2012 включно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 справу призначено до розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України на 30.10.2012.

У судове засідання 30.10.2012 уповноважені представники сторін не з’явились.

Від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог і клопотання від 29.10.2012 № 6358/09, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області та не заперечує проти відстрочення виконання постанови суду до 28.12.2012 включно.

Від відповідача до суду надійшли заяви від 13.10.2012 і від 30.10.2012, в яких відповідач визнав адміністративний позов і просив суд відстрочити виконання постанови суду і просив суд здійснювати розгляд спарив без участі представників відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи приписи вказаної статті, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Спеціальний законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»(далі –Закон України 08.07.2010 № 2464-VІ), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України 08.07.2010 № 2464-VІ, платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з частиною першою статті 9 Закон України 08.07.2010 № 2464-VІ єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно частини сьомої статті 9 Закону України 08.07.2010 № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (частина восьма статті 9 Закону України 08.07.2010 № 2464-VІ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області подано звіт про нарахування єдиного внеску за липень 2012 року, в якому відповідач самостійно визначив суми єдиного внеску у розмірі 390071,33 грн.

05.07.2012 позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 727, згідно з яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 35729,13 грн. і пеню у сумі 38073,20 грн.

03.08.2012 позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 820, згідно з яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 58532,71 грн. і пеню у сумі 39358,00 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України 08.07.2010 № 2464-VІ, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по єдиному внеску, позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 01.09.2012 № Ю 42.

Враховуючи, що заборгованість відповідача підтверджується документально, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Враховуючи доводи відповідача, які викладені в заяві про відстрочення виконання постанови суду, а також враховуючи те, що позивач не заперечує проти відстрочення постанови суду, з урахуванням приписів частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе встановити строк виконання рішення у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій» (код ЄДРПОУ 01273711) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість у сумі 548906 (п’ятсот сорок вісім тисяч дев’ятсот шість) грн. 89 коп.

3.Відстрочити виконання даної постанови у справі № 2а-4516/12/1070 до 28.12.2012 включно.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.