Ухвала суду № 27195015, 11.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8446/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого -судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Федорової Г.Г.

За участю секретаря Кравчук МВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»звернувся з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування відповідачем пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за зовнішньоекономічним контрактом є правомірним і відповідає чинному законодавству України.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, з огляду наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №200615 від 14.12.2006 року, за підсумками якої складено Акт від 30 жовтня 2007 року №4765/22-21129873 та виявлені порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У зв'язку із наведеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001242350/0 від 06 листопада 2007 року, яким позивачу нараховано пеню в розмірі 86861,31 грн.

За наслідками проведення суб'єктом господарювання оскарження в адміністративному порядку названого рішення, воно рішеннями ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 04.12.2007 року №19871/10/25-011, ДПА у м. Києві від 19.02.2008 року №533/10/25-114 та ДПА України від 21.04.2008 року №3883/6/25-0415 залишено без змін, а скарги суб'єкта господарювання без задоволення.

Обговорюючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зважає на наступне.

Так, за приписами ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР, у відповідній редакції (далі по тексту -Закон №185), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до положень ст. 4 вказаного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: акту перевірки - підставою для нарахування пені стало виявлення податковим органом під час перевірки позивача порушення строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом на 2 дні.

Разом з тим, відповідно до ст. 6 Закону №185, у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної банкетної норми, Кабінетом Міністрів України Постановою від 30.03.2002 року №445 затверджено Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (далі -Порядок №445).

Відповідно до приписів цього Порядку, резидент для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинен подати до Мінекономіки перелік документів, визначений у п. 8, а Міністерство розглянути їх у десятиденний строк.

Для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків резидент повинен звернутись до Державної податкової адміністрації та надати пакет документів, визначений у п. 10 Порядку №445. Податковий орган також зобов'язаний у десятиденний строк розглянути звернення та надати остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків.

Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 13, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, затверджено Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції, терміни вживаються у наступному значенні: день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Порядок отримання ліцензії, визначений у розділі п'ятому зазначеної Інструкції.

Так, відповідно до п. 5.3. Інструкції встановлено, що законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжується з урахуванням строку (строків), що зазначений (зазначені) у висновку, передбаченому в абзаці другому пункту 1.5 розділу 1 цієї Інструкції. Якщо резидент подав до центрального апарату документи, перелік яких визначений в пункті 5.2 цього розділу, пізніше ніж через 30 календарних днів, починаючи з дня виникнення порушення, то строк розрахунків продовжується, починаючи з дати реєстрації в Національному банку України документа із зазначеного переліку, який надійшов останнім.

З огляду на те, що останнім днем для виконання зовнішньоекономічного договору, підписаного позивачем було 29 липня 2007 року, а документи, визначені у п. 5.3. Інструкції подані до НБУ лише 15 вересня 2007 року, індивідуальна ліцензія була видана на період з 17.09.2007 року по 30.11.2007 року, а відповідно позивачем допущено порушення строків, визначених ст. ст. 1 та 2 Закону №185.

Посилання апелянта на те, що порушення вимог Закону №185 виникло з вини податкового органу, який перевищив законодавчо встановлені строки для надання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивачу ніщо не перешкоджало завчасно звернутись до відповідних органів з метою отримання відповідних висновків.

Окрім того, суб'єктом господарювання не надано доказів оскарження таких дій з боку суб'єкта владних повноважень, що б підтверджувало його позицію з цього питання.

З огляду на викладене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:Т.Р. Вівдиченко Судді: В.Ю. Ключкович Г.Г. Федорова Повний текст ухвали виготовлено 17 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.