Ухвала суду № 27186805, 24.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-7790/10/1470

Категорія: 8.2.14 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року у справі за позовом міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010р. МКП «Миколаївводоканал» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення №00002239/0 від 14.10.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок відповідача, що позивач у 2009р. та у І кварталі 2010р. не нараховував та не сплачував збір на розміщення відходів (муловий осадок, одержані в процесі вилучення піску залишки), як частина збору на забруднення навколишнього природного середовища, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 345661,39 грн. Однак, ні в акті перевірки, ні в рішенні податкового органу відповідачем не взято до уваги пояснення позивача з цього приводу та документи, які ці пояснення підтверджують. Під час перевірки з приводу нарахувань та сплати збору за розміщення вищевказаних відходів між сторонами в справі виникали суперечності, для вирішення яких позивач звернувся до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо роз'яснень про стягнення збору за зберігання осадів та отримав відповідь, що каналізаційні очисні споруди включають пристрої для обробки осадів стічних вод, у тому числі спеціальні площадки для складування та подальшої обробки; у разі, якщо позивачем заплановано розробку та впровадження проекту по створенню виробництва органомінерального ґрунту шляхом переробки мулового осаду на діючих міських очисних спорудах каналізації, то такий захід можливо вважати подальшою обробкою осаду; при використанні осадів, зокрема, як органічних добрив на сільськогосподарських та лісогосподарських угіддях, збір за забруднення навколишнього природного середовища за використаний об'єм осадів не стягується.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві проти позову заперечила, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки проведеною перевіркою позивача встановлено, що МКП «Миколаївводоканал»відходи у вигляді шламу від очищення вод стічних комунальних та залишків, одержаних в процесі вилучення піску, не передавало спеціалізованим підприємствам, про що свідчить відсутність відповідних договорів, а накопичувало на своїх територіях -Варварівських та Галіцинівських очисних спорудах каналізації. Збір за забруднення навколишнього природного середовища за ці види відходів підприємство не нараховувало і не сплачувало. В задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. позов МКП «Миколаївводоканал» задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести нову постанову, якою позов МКП «Миколаївводоканал»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу в.о. начальника СДПІ ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2010р. №307, посадовими особами відповідача, у період з 16.08.2010р. по 27.09.2010р., проведено планову виїзну перевірку МКП «Миколаївводоканал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №1004/39/31448144 від 04.10.2010р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.п.5.2.1, п.п.5.2.8 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на суму 1999810 грн., у т.ч. за ІV квартал 2009р. на суму 1999810 грн.;

- п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 89998 грн., в т.ч.: у квітні 2009р. -5092 грн., травні 2009р. -11590 грн., листопаді 2009р. -57015 грн., січні 2010р. -16301 грн.;

- п.3.1 розділу 3, п.5.4 розділу 5, п.6.4 розділу 6, п.7.1, п.7.2 розділу 7 Інструкції «Про порядок нарахування та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища», затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999р., п. 2, 8, 9, 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затв. Постановою КМУ №303 від 01.03.1999р., в результаті чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища всього в сумі 345661,39 грн. (у т.ч. за І квартал 2009р. в сумі 81144,40 грн., за півріччя 2009р. в сумі 163026,46 грн. (в тому числі за ІІ квартал в сумі 81882,06 грн.), за дев'ять місяців 2009р. в сумі 244374,60 грн. (в тому числі за ІІІ квартал в сумі 81348,14 грн.), за 2009р. в сумі 327221,79 грн. (в тому числі за ІV квартал в сумі 82847,19 грн.), за І квартал 2010р. в сумі 9701,78 грн., за півріччя 2010р. в сумі 18439,60 грн. (в тому числі за ІІ квартал в сумі 8737,82 грн.);

- п.4.1 розділу ІV, п.6.2 розділу VІ Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затв. наказом Міністерства фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України №231/539/118/219 від 01.10.1999р., в результаті чого встановлено заниження збору за спеціальне використання водних ресурсів всього в сумі 9284,88 грн. (в т.ч. за І квартал 2009р. в сумі 2286,30 грн., за півріччя 2009р. в сумі 4564,77 грн., за дев'ять місяців 2009р. в сумі 7307,56 грн., за 2009р. в сумі 9284,88 грн.)

На підставі вказаного акту перевірки 14.10.2010р. СДПІ ВПП у м.Миколаєві прийняла податкове повідомлення-рішення №00002239/0, яким за порушення п.3.1 розділу 3, п.5.4 розділу 5, п.6.4 розділу 6, п.7.1, п.7.2 розділу 7 Інструкції «Про порядок нарахування та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища», затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України №162/379 від 19.07.1999р., п. 2, 8, 9, 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затв. Постановою КМУ №303 від 01.03.1999р., МКП «Миколаївводоканал»визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 495496, 34 грн. (в т.ч. за основним платежем -345661,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -149835,23 грн.).

Задовольняючи позов МКП «Миколаївводоканал»про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване рішення базується на висновках акту перевірки, який складено з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, які базуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, що не підтверджені документально. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що МКП «Миколаївводоканал» у 2009р. та у І кварталі 2010р. не нараховувало та не сплачувало збір за розміщення відходів (муловий осадок, залишки одержані у процесі вилучення піску), як частина збору за забруднення навколишнього природного середовища, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання на суму 345661,39 грн.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про відходи»за розміщення відходів із суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на підставі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені.

Згідно п.п.3.1 розділу 3 Інструкції «Про порядок нарахування та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища»№162/379 об'єктами обчислення збору є: для стаціонарних джерел забруднення обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Відповідно до п.5.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, за розміщення осадів та мулів (відходів), що утворюються на очисних спорудах каналізації на спеціально обладнаних спорудах для їхньої подальшої обробки (мулові площадки, мулові пруди, осадонакопичувачі, компостні площадки, піскові площадки тощо), які знаходяться на балансі Водоканалу, збір не стягується за умови наявності погодженого з територіальними органами Мінекоресурсів України перспективного плану заходів щодо їх подальшої утилізації або знешкодження. Під збором розуміється збір за забруднення навколишнього природного середовища, до якого відноситься і збір за розміщення відходів.

В матеріалах справи міститься План природоохоронних заходів, спрямованих на стабілізацію та покращення екологічного стану в Миколаївській області на 2006-2010 рік, погоджений начальником державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, пунктом 10 розділу 4 якого на МКП «Миколаївводоканал»покладено визначення місця для складування відходів від очисних споруд каналізації /а.с.113-122/. На виконання вказаного Плану позивачем визначено місце складування осадів стічних вод: мулові майданчики очисних споруд каналізації.

Більше того, як правильно зазначив суд першої інстанції, підприємством здійснено заходи щодо подальшої переробки відходів. Зокрема між МКП «Миколаївводоканал»та ТОВ «Еко-планета»досягнута домовленість щодо розробки проекту по створенню виробництва органомінерального ґрунту шляхом переробки мулового осаду та укладено договір оренди частини очисних споруд каналізації позивача з метою будівництва комплексу по переробці мулового осаду на діючих міських очисних спорудах каналізації /а.с. 125-129/.

Поряд з цим, судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що відповідач при розрахунку суми збору виходить не з фактичних обсягів розміщення відходів, а з даних, які МКП «Миколаївводоканал»хоча і зазначає у статистичній звітності як фактично утворені відходи, але визначає їх кількість нормативно-розрахунковим методом, що, в свою чергу, суперечить п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затв. наказом Мінекономіки, ДПА України від 19.07.1999р. №162/379, відповідно до якого суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючи коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатку 2 до Порядку.

Колегія суддів вважає, що під час здійснення перевірки відповідачем не було доведено фактичних обсягів розміщення відходів, оскільки з акту перевірки вбачається, що жодних замірів утворення мулових осадів для визначення їх фактичного обсягу а ні податковою інспекцією, а ні підприємством на вимогу останньої, не робилося. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що не заважаючи на те, що фактичний обсяг відходів не було встановлено, відповідачем здійснено розрахунок збору, який справляється за розміщення відходів розрахунковим методом, тобто висновки акту перевірки базуються на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2012р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.