Рішення № 27182286, 24.10.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.10.2012

Справа № 815/7178/2012 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Баранова В.І., при секретарі Бочко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс», ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звільнення з-під арешту майна, а саме: квартири № 77, яка заходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на яку накладено арешт державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2009р.; виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису щодо заборони відчуження квартири № 77, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 р. Перемоги буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та про стягнення судових витрат в розмірі 107,30 грн.

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги в частині звільнення з-під арешту майна, а саме частини квартири № 77, яка заходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_2 на яку накладено арешт державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2009р.; виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису щодо заборони відчуження частини квартири № 77, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50 р. Перемоги буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_2, та про стягнення судових витрат в розмірі 107,30 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 02.03.2007р. між АТ «ОТП Банк» - правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007 року, та кредитним договором № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р. укладено договір іпотеки № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 02.03.2007р. за реєстровим № 1122. Цього ж дня відповідно до вищезазначеного договору іпотеки було внесено заборону на відчуження предмета іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження обєкту нерухомого майна за реєстраційним номером 29. Згідно з укладеним договором іпотеки в забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору в іпотеку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1.

24.02.2012р. між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»у відповідності до ст. ст. 512,514 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, того ж дня між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р. Згідно з вищевказаними договорами ПАТ «ОТП Банк»відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняло за кредитним договором № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007 року, та кредитним договором № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р., договором іпотеки № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р. право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки). Таким чином до ТОВ «ОТП Факторинг Україна»перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк»щодо прав вимоги до боржників за кредитними договорами № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007року, № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р., договором іпотеки № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р.

Через деякий час позивачу стало відомо що у відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 27/222/09 від 18.09.2009р. про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс»заборгованості в сумі 45345,15 грн.

17.11.2009р. державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_2.

Як стало відомо в ході судового засідання, арешт на спірну квартиру за виконавчим листом № 2-649 виданий 03.06.2010р. Мелітопольським міськрайонним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 не накладався.

По-перше, виконавчий документ на підставі якого накладено арешт виданий 18.09.2009р. в той час коли іпотека виникла 02.03.2007р., по друге, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем становить 191740,91 грн., а вартість предмета іпотеки згідно зі звітом про експертну оцінку становить 116392 грн., що менше ніж заборгованість перед позивачем.

Відповідно до п.2.1.1 договору іпотеки, іпотекодавці зобовязані повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту.

Таким чином, позивач вважає неможливим звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог третіх осіб, оскільки стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається для задоволення вимог саме стягувача заставодержателя. Позивач як іпотекодержатель майна має першочергове право на реалізацію предмету іпотеки у разі порушення основного зобовязання. А існуючий на даний час арешт повністю унеможливлює реалізацію позивачем своїх законних прав як іпотекодержателя щодо задоволення вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги по викладеним доводам та підставам в повному обсязі, та пояснив, що 02.03.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк»правонаступником якого є позивач та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № РСNL-200/456/2007. На даний час заборгованість за кредитними договорами не погашена. В процесі судового розгляду стало відомо, що у відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 27/222/09 від 18.09.2009р. про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс»заборгованості в сумі 45345,15 грн. 17.11.2009р. державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на частину квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2.1.1 договору іпотеки, іпотекодавці зобовязані повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту. Згідно із ст. ст. 3, 33 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Так як позивач є іпотекодержателем майна, він має першочергове право на реалізацію предмета іпотеки в разі порушення основного зобовязання.

Від відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю та про визнання позовних вимог.

Представник третьої особи відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що 04.06.2010р. до відділу ВДВС за заявою ОСОБА_4 було предявлено виконавчий лист 2-649 від 03.06.2010р. виданий Мелітопольським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 79332,28 грн., але арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка на праві власності належить ОСОБА_1 не накладався. На теперішній час у відділі ВДВС перебуває виконавче провадження - наказ 27/222/09 від 18.09.2009р. виданий Господарським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс»25327,30 грн. основного боргу, 12770,94 грн. витрати від інфляції, 1488,41 грн. 3% річних, 446 грн. державне мито, 312,50 грн. витрати на ІТЗ та 5000 грн. витрати по оплаті юридичних послуг. 07.04.2010р. державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і боржнику були направлені копії Господарського наказу та постанови. Про відкриття провадження. Згідно довідки КП «ММБТІ»за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на частину квартири АДРЕСА_2, в спільній сумісній власності 3-х. співвласників. У звязку з тим, що сума боргу боржником не була сплачена навіть частково, на підставі заяви поданої представником ТОВ «Мелбудальянс»для забезпечення повного, своєчасного та реального виконання боржником зобовязання по сплаті боргу, 17.11.2009р. державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на майно боржника, а саме частину квартири АДРЕСА_2, що знаходиться в спільній сумісній власності 3-х. співвласників.

Представник третьої особи ТОВ «Мелбудальянс»в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що на підставі наказу 27/222/09 від 18.09.2009р. виданого Господарським судом з ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «Мелбудальянс»25327,30 грн. основного боргу, 12770,94 грн. витрати від інфляції, 1488,41 грн. 3% річних, 446 грн. державне мито, 312,50 грн. витрати на ІТЗ та 5000 грн. витрати по оплаті юридичних послуг. 07.04.2010р. державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження і боржнику були направлені копії наказу та постанови. На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна особа має право довести ті обставини на які вона посилається у своєму позові. В порушення зазначеної норми позивачем не надано жодних доказів в підтвердження фактів та обставин, зазначених в позові, які на його думку свідчать про порушення його прав. Позивач посилається на дані про вартість майна, що складає предмет іпотеки, але ці відомості не можна приймати до уваги, оскільки особа, що зробила цю оцінку будь якої відповідальності за завідомо неправдивий висновок не несе, оцінка обєкту іпотеки будь-яким чином не може свідчити про порушення прав позивача, що повязані із зверненням стягнення на іпотечне майно. Факт та розмір боргу ОСОБА_2 встановлений рішенням Господарського суду, яке набрало законної чинності, та виконання якого на підставі відповідного виконавчого документу здійснює відділ ВДВС. В рамках відповідного виконавчого провадження на майно боржника, в порядку та спосіб передбачений законом накладено арешт. Дії державного виконавця в частині накладення арешту на частину майна боржника є законними та ніким не оспорювалися.

Представник третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем не надано жодних доказів в підтвердження фактів та обставин, зазначених в позові, які на його думку свідчать про порушення його прав, також позивачем обраний спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачений ст. 16 ЦК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

01.12.2006р. та 02.03.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк», назву якого було змінено на ПАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна) та ОСОБА_1 в забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором № СNL-200/428/2006, кредитним договором № СNL-200/456/2007, укладено договір іпотеки (майнова порука) № РСNL-200/456/2007 /а.с.4-7/, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, в іпотеку відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 передано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1. Цього ж дня відповідно до вищезазначеного договору іпотеки було внесено заборону на відчуження предмета іпотеки до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним номером 29.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б\н від 24 лютого 2012 року, що був укладений між ПАТ «ОТП Банк»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», договору відступлення права вимоги від 24 лютого 2012р., що укладений між ПАТ «ОТП Банк»та «ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк»передав ТОВ «ОТП Факторинг Україна»право вимоги за кредитним договором № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007 року, кредитним договором № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р., та договором іпотеки (майнова порука) № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р. право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак до ТОВ «ОТП Факторинг Україна»перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк»щодо права вимоги до боржників за кредитним договором № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007р., кредитним договором № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р. та договором іпотеки № РСNL-200/456/2007 від 02.03.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за кредитними договорами № СNL-200/456/2007 від 02.03.2007р., та № СNL-200/428/2006 від 01.12.2006р складає 191740,91 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс» 25327,30 грн. основного боргу; 12770,94 грн. витрат інфляції; 1488,41 грн. 3% річних; 446 грн. державне мито; 312,50 грн. витрати на ІТЗ та 5000 грн. витрати по оплаті юридичних послуг /.а.с 72-73/.

17.11.2009р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області в ході виконання наказу виданого Господарським судом від 18.09.2009р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс» заборгованості в розмірі 45345,15 грн. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме частини квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2 /а.с75/.

Згідно із ст.1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Жодний з випадків не мав місце при накладенні арешту на майно боржника.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,

права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно

до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що право ТОВ «ОТП Факторинг Україна»одержати задоволення з вартості заставленого майна на даний час не припинено, вказане право застави виникло до винесення судом рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мелбудальянс» 25327,30 грн. основного боргу; 12770,94 грн. витрат інфляції; 1488,41 грн. 3% річних; 446 грн. державне мито; 312,50 грн. витрати на ІТЗ та 5000 грн. витрати по оплаті юридичних послуг, вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 107,30 грн., що підтверджується квитанцією № 8 від 24.04.2012 р. /а.с.3/, підлягає стягнення в солідарному порядку відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст.1, 19 Закону України «Про заставу», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 6, 33 Закону України «Про іпотеку», суд

ВИРІШИВ:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс», ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту - задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту частину квартири № 77, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т. 50 р. Перемоги, буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_2, на яку накладено арешт постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 17 листопада 2009 року.

Виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис щодо заборони відчуження частини квартири № 77, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т. 50 р. Перемоги, буд. 58, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Судові витрати в сумі 107 гривень 30 копійок стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України», юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, код ЄДРПОУ 36789421, п/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ В.І. БАРАНОВ