Ухвала суду № 27171422, 24.10.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5455/2012Головуючий суду першої інстанції:Долгополов А.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

"24" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В. СуддівДралла І.Г., Павловської І.Г. При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» ) звернулося до суду з зазначеним позовом , посилаючись на те, що за умовами укладеного 22 вересня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_6 кредитно-заставного договору № SI47A80000149556 відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 21579,33 доларів США зі сплатою за користування кредитом 16,92 % річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення кредиту до 20 вересня 2013 року.

З метою забезпечення позичальником кредитного зобов'язання 22 вересня 2008 року сторони уклали договір застави рухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_6 передала у заставу ПАТ КБ «ПриватБанк» належний їй на праві власності автомобіль BMW, модель: 325, рік випуску: 2002, тип ТЗ : легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором , станом на 06 січня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 55768,44 доларів США, яка складається з : 21077,89 доларів США - заборгованість по кредиту, 8432,54 доларів США - борг по процентах за користування кредитом, 4886,93 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 18685,64 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2654,15 доларів США - штраф (процентна складова).

Вказуючи на ці обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором витребувати у ОСОБА_6 та передати йому вищевказаний автомобіль як предмет застави , комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт); звернути стягнення на автомобіль шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з ОСОБА_6 судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 05 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі. Витребувано у ОСОБА_6 та передано ПАТ КБ «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI47A80000149556 від 22.09.2008 року суму 55768,44 доларів США автомобіль BMW, модель 325, рік випуску 2002, тип ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на зазначений автомобіль.

Звернуто стягнення на предмет застави за рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № SI47A80000149556 від 22.09.2008 року сумі 55768,44 доларів США, а саме на автомобіль BMW, модель 325, рік випуску 2002, тип ТЗ легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі на вказане рішення відповідачка ОСОБА_6 просить його скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував фактичних обставин справи, не дав належної правової оцінки наявним у справі доказам і не звернув увагу на відсутність у ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень на видачу кредиту в іноземній валюті фізичній особі - резиденту України і неможливість використання іноземної валюти як платежу за вимогами діючого законодавства .

Крім того, на думку відповідачки , суд залишив поза увагою , що укладений сторонами кредитний договір суперечить усім чинним нормативним актам у галузі валютного регулювання та контролю і був укладений ОСОБА_6 у стані юридичної необізнаності .

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції керувався положеннями зобов'язального права та виходив з обґрунтованості позовних вимог у зв'язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_6 кредитних зобов'язань .

Судова колегія погоджується з таким висновком суду

При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовані статтями 1052 , 1054 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, що встановлюють обов'язок позичальника повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитними грошима , а також право позикодавця вимагати дострокового повернення позики і сплати процентів на умовах, встановлених договором .

Положеннями статей 572, 589 ЦК України , статей 19 і 20 Закону України « Про заставу» надано право кредитору (заставодержателю) у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Зокрема, за рахунок предмета застави заставодержаводержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Порядок і процедура звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження встановлені статтями 24-25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень », а за приписами статті 28 цього Закону правовими наслідками невиконання вимоги обтяжувача боржником за забезпеченим обтяженням зобов'язанням є обов'язок останнього на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача .

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи , що 22 вересня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № SI47A80000149556, за якім ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) надав ОСОБА_6 кредит для придбання автомобілю у сумі 21579,33 доларів США зі сплатою 16,92 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном його повернення до 20 вересня 2013 року (а.с. 80-84).

З метою забезпечення виконання умов зазначеного договору ОСОБА_6 передала у заставу Банку належний їй на праві власності автомобіль BMW, модель: 325, рік випуску: 2002, тип ТЗ : легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_1.(а.с.7-11)

У зв'язку із невиконанням відповідачкою кредитних зобов'язань станом на 06 січня 2012 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 55768,44 доларів США, що складається з заборгованості : по кредиту - 21077,89 доларів США , по процентах за користування кредитом-8432,54 доларів США , комісії за користування кредитом -4886,93 американських доларів , 18685,64 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2654,15 доларів США - штраф (процентна складова).

Викладені обставини відповідачкою не оспорювалися .

Крім того , Банком вчинено всі дії згідно із законом і умовами кредитно-заставного договору для досудового врегулювання спірних правовідносин шляхом письмового повідомлення відповідачки про добровільне погашення заборгованості за кредитом та наміру Банку у разі несплати заборгованості у визначений строк звернути стягнення на предмет застави.

З огляду на викладене , керуючись наведеними нормами права, суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов обґрунтованого висновку про вжиття передбачених законом заходів задоволення вимог Банку як кредитора за рахунок заставленого майна у зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою договірних зобов'язань , а доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку суду і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення .

Зокрема, посилання відповідачки в апеляційній скарзі на порушення Банком чинних нормативних актів у галузі валютного регулювання суперечить статтям 192,254, 533 ЦК України , якими визначено використання іноземної валюти як засобу платежу за зобов'язаннями на території України у випадках , порядку і умовах , встановлених законом, а також статтям 2, 19,47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15 від 19 лютого 1993 року , Положенню про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за №1429/10028 (пункти 1.4, 1.5), постанові Правління національного банку України №275 від 17 липня 2001 року про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківськіх ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій , яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21серпня 2001 року за №730/5921 (пункт 2.3) , якими передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції щодо залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України .

Відповідно до роз'яснень у пунктах 10-11 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані докази, оцінив обставини у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є неспроможними і не містять підстав для скасування оскарженого рішення суду .

За даних обставин, судова колегія дійшла висновку щодо ухвалення рішення судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права , що , відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 05 червня 2012 року без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частини 1 статті 308 , статтями 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: Пономаренко А.В. Дралло І.Г. Павловська І.Г.